Експорт атомної електроенергії став для Росії основою зовнішньої політики – The Economist

У березні 2011 року цунамі обрушилося на АЕС у Фукусімі в Японії. Найгірша ядерна катастрофа після Чорнобиля стала руйнівним ударом по галузі, яка і так перебувала в занепаді ще з 1980-х років. Багато атомних електростанцій закрилися по всьому світу. Кількість електроенергії, що виробляється ядерною енергією, впало на 11% за два роки і з тих пір не відновилася. У цій галузі, що скорочується, одна країна зараз домінує на ринку з проектування та експорту атомних електростанцій – Росія, пише The Economist.

Попит на електроенергію призвів до скорочення будівництва нових станцій в країні, тому державна ядерна енергетична компанія "Росатом" продавала свій товар за кордоном. "Росатом" зосереджений на тому, що аналітик McKinsey Стефан Солженіцин називає "великої серединою": країнах, які не є близькими союзниками ні США, ні Росії. У квітні Росія приступила до будівництва першої в Туреччині атомної електростанції вартістю 20 мільярдів доларів. Перший реактор повинен бути завершений до 2023 року. "Росатом" заявляє про план побудувати ще 33 нових АЕС вартістю близько 130 млрд доларів. В стадії будівництва перебувають десятки станцій, у тому числі в Бангладеш, Індії та Угорщині.

Експорт енергії вже давно є основою зовнішньої політики Росії, як правило, у вигляді багатих запасів нафти і газу. Експортувати атомні установки складніше, але в певному сенсі краще, каже Солженіцин. Продаж реакторів приносить більше грошей, ніж викопні види палива, так як вони супроводжуються набором послуг, включаючи надання ядерного палива, навчання інженерів і консультування з питань регулювання. Кожна станція являє собою проект на кілька мільярдів доларів, не схильних до коливань цін на сировинні товари, і зобов'язує клієнтів на десятиліття відносин з Росією.

Після завершення будівництва станції, пропонується очевидний дипломатичний важіль у формі впливу на більшу частину потужності з виробництва електроенергії в країні. Теоретично Росія може загрожувати підняти ціну на уран або просто закрити реактор, експлуатований "Росатомом". Загроза особливо сильна в країнах, де нова атомна електростанція представляє значну частку електропостачання. Наприклад, Rooppur, російська атомна електростанція в Бангладеш, забезпечить 2400 мегават, що складе 15% від загального обсягу генеруючих потужностей.

Вразливі країни вже давно звикли до поводження Росії використовувати енергію як геополітичну зброю. Ультиматуми, пов'язані з поставками газу, колись були звичайною особливістю східноєвропейських зим, але останнім часом загроза стала більш складною. У 2015 році Росія почала кібератаки на систему електропередач України. Минулого тижня міністерство внутрішньої безпеки США заявило, що російське військове розвідувальне управління зламало диспетчерські американських електростанцій.

Тим не менш, генеральний директор Всесвітньої ядерної асоціації Агнета Різінг заявила, що геополітика не ускладнює експортні плани "Росатому". Будь-який вплив, що Кремль може впливати на свої заводи, обмежений спостереженням Міжнародного агентства з атомної енергії. Вплив "Росатому" слабшає з часом, тому що клієнти зазвичай наполягають на тому, що він навчає місцевих інженерів управляти своїми АЕС.

Російські проекти дешеві, а "Росатом" користується підтримкою держави, що допомагає йому поглинати важкодоступні ризики, такі як ядерні кризи. Його конкуренти безнадійно йдуть з ринку: французька Areva (зараз Orano) почала будівництво двох заводів за останні десять років, у Фінляндії та Китаї. KEPCO, енергетична компанія Південної Кореї, стикається з внутрішньою реакцією на ядерну енергетику, в той час як Westinghouse, в США, тільки зараз виходить з банкрутства.

Єдиним реальним конкурентом Росії є Китай. Країна, де уряд і бізнес тісно співпрацюють. До недавнього часу Китай зосередився на задоволенні зростаючого попиту на електрику в будинках. Але імпорт сировини і технологій для експорту - найкраща довгострокова ставка, і тому Китай почав шукати ринки за кордоном. Китайська державна фірма частково фінансує Hinkley Point у Великій Британії, а інші беруть участь в роботі АЕС в Аргентині і Туреччини. Тим не менш, хоча Китай напевно наздожене РФ, зараз у Москви немає серйозних конкурентів у галузі експорту ядерних технологій.