Боснія і Герцеговина повинна рухатися далі після засудження Караджича – The Guardian

Манера Радована Караджича переховуватися від правосуддя була водночас іронічною і кошмарною. Він вдавав з себе "духовного цілителя". І це був той самий чоловік, який кілька років тому відкрито закликав до "переселення" цілої групи населення, влаштовував масові вбивства і силою змушував сотні тисяч людей покинути свої домівки і тікати. Саме його політика зробила Боснію і Герцеговину розділеною, духовно і економічно паралізованою.

Про це пише видання The Guardian в редакційній статті, коментуючи вирок, який Гаазький суд виніс колишньому лідеру боснійських сербів на минулому тижні. Видання пише, що реакція на засудження Караджича з боку трьох етнічних груп в Боснії і Герцеговині була передбачуваною.

Деякі серби обурені тим, що їхнього колишнього лідера взагалі засудили. А ЗМІ Республіки Сербської зобразили його як "морального переможця і героя, якого не зрозуміли". На всіх фото, які були опубліковані на сайтах новин в Республіці Сербській, Караджич посміхається. Він має вигляд світлого і доброго. У статтях вирок засуджується. Автори нагадують про "ісламську загрозу", яка нависла зараз над Європою. Вони пишуть про те, як "християни на Балканах передбачили терор", від якого страждає тепер весь континент і як намагалися "боротися проти мусульман" ще в 90-х, хоча насправді більшість босняків були світськими в часи, коли почалася війна в Боснії і Герцеговини.

Боснійські хорвати, здається, задоволені вироком. А босняки розчаровані і вважають, що 40 років ув'язнення – не достатньо і що на таку кару заслуговують звичайні вбивці. А злочини Караджича значно серйозніші і довічне його ув'язнення стало б гарантією того, що ніхто ніколи не буде переглядати історію і виправдовувати його вчинки.

"Здається, що кожна подія, пов'язана з війною в Боснії, дає можливість країні зробити цілющий вдих, можливість встановити справедливість, хоч і символічну. Але те, що мало б лікувати, досі затхле", - йдеться в статті.

Видання пише, що найбільш тяжким наслідком дій Караджича стало те, що смерті, вбивства і справедливість стали настільки політизованими, що тяжко співчувати людям, які загинули під час війни і відчути жаль через той жахливий стан, в якому Боснія і Герцеговина перебуває вже 20 років. Націоналісти досі піднімають свої прапори, школи досі поділені за етнічним принципом, а книги історії описують одні і ті ж факти, але зовсім під різним кутом. В містах, де живуть різні етноси, діти вчаться в різні зміни. І між ними існує годинна перерва, щоб учні однієї національності встигли піти, перш ніж діти іншої прийдуть на навчання.

Нещодавно президент Республіки Сербської відкривав новий гуртожиток в місті Пале, який був збудований на тому місці, звідки Караджич і його поплічник Ратко Маладіч обстрілювали Сараєво в часи облоги. І комплекс, в якому будуть жити студенти, він назвав на честь Радована Караджича.

Тож те, що колись було цивільною, світською, багатонаціональною країною наприкінці 80-х і на початку 90-х, яка мала реальне перспективу зростати і розвиватися, тепер стало короткозорою, роздробленою і паралізованою етнічним конфліктом корумпованою державою.

Однак, на думку видання, вирок у Гаазі, який був оголошений Караджичу минулого тижня, дав чіткі поняття про геноцид, військові злочини, депортації, вбивства і атаки. Їх можна використати для того, щоб поступово об'єднати суспільство Боснії і Герцеговини і почати рухатися в майбутнє.

69-річний Каараджич і колишній командувач армією боснійських сербів Ратко Младич, справа якого окремо розглядається гаазьким трибуналом з колишньої Югославії, звинувачуються в тому, що під їх керівництвом були проведені етнічні чистки під час Боснійської війни 1992-1995 років. Вони не визнають свою провину і заявляють, що їхні дії були спрямовані на захист сербського населення Боснії. Радован Караджич був затриманий в Сербії в 2008 році після того, як 13 років переховувався від правосуддя.

У 2013 році міжнародний трибунал з колишньої Югославії виправдав екс-главу генштабу югославської армії Момчило Перішича, засудженого на 27 років в'язниці за військові злочини в 1993-1995 роках. Гаазький трибунал постановив, що Перішич не скоював злочинів, у яких його обвинувачували. Зокрема, з'ясувалося, що він не мав повноважень віддавати накази військам, які брали участь в обстрілі Загреба, і не був причетний до облоги Сараєво в 1992-95 роках і до різанини в Сребрениці в 1995 році.