2017-й рік в іноземних ЗМІ: легковажні "війни" на словах і боротьба за Місяць

Китай замінив США у ролі лідера глобалізації. Дональд Трамп провів свій перший рік у Білому домі під тиском розслідування про втручання Росії у вибори. Брехня і дезінформація сильно змінили інтернет. Тим часом, світ постав на порозі нового технологічного прориву, розвиваючи штучний інтелект, квантові комп'ютери в той час, як країни знову звернули увагу на Місяць і його ресурси. Таким був 2017-й рік.

Впродовж нього редакція сайту DT.UA намагалася відстежувати і перекладати найбільш цікаві статті і думки, опубліковані на сторінках світових ЗМІ.

Прощаючись з 2017-м, ми підібрали добірку матеріалів, які на нашу суб'єктивну думку, були серед найцікавіших.

Politico: "Спроби України саботувати Трампа обернулися проти неї"

Підозри про те, що Росія намагалася втрутитися у вибори США в 2016 році і вплинути на їхній результат на користь Дональда Трампа з'явилися мало не одразу після кампанії. Втім, вже у січні такі обвинувачення зазвучали не лише на адресу Москви, а й Києва.

Все почалося зі статті на сторінках Politico про те, що Україна нібито теж спробувала змінити хід американських виборів. Видання писало про агента Демократичної партії з українським корінням, який зустрічався з високопосадовцями в посольстві України у Вашингтоні, щоб викрити зв'язки між Трампом, головою його виборчої кампанії Полом Манафортом і Росією. Українська сторона заперечила, що щось таке відбувалося. Але через це між новою адміністрацією у Вашингтоні і Києвом на початку року з'явилася певна напруга у відносинах.

The Economist: "Східну Європу чекає занепад через масову еміграцію"

Колишні комуністичні країни в 2004 році приєдналися до ЄС, сподіваючись перетворитися на Німеччину чи Велику Британію. Але натомість значна частина робочої сили просто переїхала у ці заможні західні країни. Працездатне населення Латвії скоротилося на четверть з 2000 року. Третина тих, хто закінчив університети з 2002 до 2009 року емігрували вже в 2014-му. Опитування серед болгарських студентів-медиків свідчать, що 80-90% з них планують емігрувати після завершення навчання. Все це б'є по бюджетах країн. Їм потрібно навчитися або приваблювати працівників, або ж доведеться поступитися своєю економікою.

USA Today: "У США є чотири причини перейматися війною в Україні"

У квітні Держсекретар США Рекс Тіллерсон під час свого першого візиту в Європу кинув риторичне питання: "Чому платники податків у США повинні перейматися Україною?". Видання USA Today вирішило дати чітку відповідь Тіллерсону на його питання.

По-перше, тому що вторгнення Росії в Україну і окупація українських територій порушує міжнародні правила і підриває світовий порядок. По-друге, не можна дозволити Володимиру Путіну вирішити, що він може добитися політичних цілей грубою силою. Якщо його не зупинити в Україні, він продовжить вторгатися, завойовувати і підривати. По-третє, Україна, яка відмовилася від ядерної зброї в обмін на міжнародні гарантії безпеки, тепер стала жертвою агресії. І якщо США не допоможуть їй захиститися, це пошле поганий сигнал іншим країнам, які розмірковують, чи варто їм добровільно віддати свій арсенал. По-четверте, США поставили свій підпис на "Будапештському меморандумі". І тому повинні перейматися Україною.

Newsweek: "Виступ Си Цзиньпіна в Давосі підтвердив, що світ перевернувся"

Поява лідера Китаю Си Цзиньпіна на Всесвітньому економічному форумі в Давосі стала помітною подією цього року. В своїй промові він закликав до продовження глобалізації і міжнародної співпрації. Ці слова дуже контрастували з риторикою президента США Дональда Трампа, який погрожував скерувати свою країну в напрямку протекціонізму і самоізоляції. Той самий Китай - країна, яка розвивається і в якій мільйони людей живуть в бідності - тепер став чемпіоном світової економічної глобалізації.

"Очевидно, ми живемо в світі, який перекинувся з ніг на голову", - йшлося в статті.

Bloomberg: "Битва за Місяць починається"

Розташований за 239 тисяч миль від поверхні землі, Місяць - це велика і багата на природні ресурси ціль. Щонайменше п'ять країн активно планують пілотовані місії на його поверхню, а Китай хоче оцінити можливість добувати там гелій-3 - нерадіоактивний ізотоп для ядерного палива, який дуже рідко зустрічається на Землі, але в місячній корі його дуже багато. США і Люксембург теж ухвалили закони про те, що добуті в космосі цінності стають приваткою власністю. Тож ненаукове освоєння космосу - лише питання часу. І світовій спільноті, зокрема ООН, час подбати, щоб розробка космічних надр не була стихійною.

The Guardian: "Заходу варто готуватися до Росії після Путіна"

До 1991 року навряд чи хтось міг передбачити розпад СРСР. Так само сьогодні майже ніхто не робить ставку на кінець путінізму. Однак, експерти розходяться в думках щодо того, як на довго вистачить Володимира Путіна. Одні говорять про те, що у найближчі 15 років не варто чекати змін в Росії. Інші ж кажуть, що становище російського президента не стійке. Нафта навряд чи подорожчає, тому розмір пирога для російських клептократів зменшується. Що ж робити з Росією? Відповідь на це питання залежить від того, який з двох наративів обрати. Якщо путінізм збережеться в нинішній формі, тоді Москву необхідно стримувати. З іншого боку, якщо путінізм поступово почне занепадати, тоді варто готуватися до великих змін у Росії. Якби всі були готові до падіння СРСР, тоді можна було б уникнути багатьох помилок.

New York Times: Країни все частіше легковажать небезпечним словом "війна"

Світові головні сили в певному розумінні завжди у стані війни. Росія використала гібридні методи, щоб дестабілізувати Україну і інших сусідів. Китай говорить про мир, в той час як відправляє сили в Південно-Китайське море. Столиці в 2017 році часто звинувачуали одна одну в "актах війни": Вашингтон - Москву, Ер-Ріяд - Тегеран тощо. Але на відміну від 20-го століття, ці звинувачення не призводять початку реальних бойових дій. Зараз ціна термінів, таких як "акт війни" і "проголошення війни" надзвичайно низька. Навіщо називати війною щось, що не передбачає відправку військових сил з метою змусити іншу силу здатися? Чому б не говорити в таких випадках про кризу? Легковажне ставлення до термінології може одного дня спровокувати дещо непоправне, а саме справжню війну.

The Economist: "Квантовий стрибок: дивні дослідження відкривають неймовірні технічні можливості"

Квантова механіка - теорія поведінки частинок на атомному рівні, сформульована на початку 20-го століття - здобула репутацію дивака. Втім, зараз вона отримала реальне застосування, поставивши світ на порозі чергового технологічного стрибка. Ситуація все більше нагадує початок 90-х років, коли зароджувався Інтернет. Тоді корпорації виявили комерційний потенціал у великих лабораторних дослідженях, якими вчені займалися десятиліттями. Підприємливі компанії знову купують собі доступ до квантових розробок або ж організовують власні дослідження. А "стартапи" множаться, пропонуючи нові рішення і способи застосування.

Bloomberg: Песимістичний гід до 2028 року: ОПЕК, банки і Facebook зникнуть, а Європа розвалиться

Під кінець 2017 року видання Bloomberg опублікувало свій "Гід песиміста" або набір фантастичних потрясінь, з якими ми можемо зіштовхнутися наступного року і які сформулюють наступне десятиліття. Приміром, Дональд Трамп стане вдруге президентом, остаточно роздробить політичний істеблішмент США і знищить економіку країни. Дезінформація вб'є соціальні мережі і технологічних гігантів, таких як Facebook, Google, Twitter тощо. Bitcoin замінить банки і буде коштувати мільйон доларів, в той час як сучасні банківські і валютні системи зникнуть, поспупившись печворку електронних валют. А війна поколінь доведе Європу до зубожіння і розпаду. Старші європейці не захочуть поступатися пенсіями, а молодь не витримає навантаження і відмовиться платити податки. Тим часом, електромобілі завершать еру нафти, в наслідок чого ОПЕК розпадеться, а режим Володимира Путіна у Росії занепаде.

Financial Times: Популісти не здатні перемагати самотужки

Історик Тімоті Еш, відповідаючи на питання, який урок варто лібералам винести у 2016 році, сказав, що їм варто остерігатися колективного мислення і переконливої "мудрості". Такою "мудрістю" було, що у Дональда Трампа немає шансів на виборах у США, що Brexit ніколи не відбудеться. Але в 2017-му це вже стало реальними фактами. Однак, так сталося лише тому, що популістів підтримували представники істеблішменту, проти якого вони виступали. У Британії вихід з ЄС підтримав тогочасний мер Лондона Борис Джонсон, а у Америці одіозного мільярдера підтримували впливові республіканці, такі як Нют Гінгріч, Кріс Крісті і Руді Джуліані.