Жоден з інститутів НАМН, включених до пілотного проєкту, не отримав базове фінансування – академік - Україна - dt.ua

Жоден з інститутів НАМН, включених до пілотного проєкту, не отримав базове фінансування – академік

28 серпня, 14:32 Роздрукувати

Як наслідок — кредиторська заборгованість по електроенергії, комунальних платежах і зарплаті, каже Василь Лазоришинець.

Коли 2017 року чотири інститути Національної академії медичних наук (НАМН) було включено до пілотного проєкту, це сприйняли з пересторогою: у попередні роки фінансування урізали до 15-17% від потреби, невідомо, що принесе пілотний проєкт. Водночас сподівалися, що нові умови дозволять створити таку систему, яка зробить високоспеціялізовану медичну допомогу доступною для пацієнтів зі складними діягнозами, кого не можуть урятувати в лікарнях на місцях, пише Ольга Скрипник у статті для DT.UA.

Директор Інституту серцево-судинної хірургії ім. М.Амосова академік НАМН Василь Лазоришинець розповів авторці про те, що того фінансування, що виділили інститутам, вистачає всього на три місяці роботи, базового фінансування немає взагалі.

"На наш погляд, має бути базове фінансування. Спочатку слід порахувати, скільки потрібно кожному інституту на базові потреби — комунальні платежі, енергоносії, заробітну плату тощо. Запускаючи пілотний проєкт, про це не згадували — жоден з чотирьох інститутів не отримав ані копійки на базове фінансування. Як наслідок — ми в липні залишилися з кредиторською заборгованістю по електроенергії, комунальних платежах і навіть по заробітній платі, що взагалі неприпустимо з погляду законодавства. Та попри всі фінансові проблеми, ми напружено працюємо — щороку виконуємо близько п'яти тисяч операцій на серці та три тисячі хірургічних маніпуляцій, а також впроваджуємо нові методи лікування", - зазначив академік НАМН.

Авторка зазначає, що на питання, чи зможуть кардіохірурги утримувати такий темп у найближчому майбутньому відповісти непросто. МОЗ же наполягає на тому, щоб усі інститути Академії меднаук включилися в реформу вже з січня 2020 року.

Скрипник пише, що в Інституті імені Амосова ще 1987 року запроваджували принцип "гроші ходять за пацієнтом", це називалося госпрозрахунком. Інститут отримував кошти за двома напрямами — на базові потреби, щоб клініка могла утримувати на належному рівні операційні, реанімацію, діягностичні та інші підрозділи, та — кошти за кожного пролікованого пацієнта.

"Те, що пропонують зараз, схоже на урізаний варіянт госпрозрахунку — базові потреби перекладуть на плечі інститутів. Чи хтось уже підрахував, скільки коштує сервісне обслуговування складної апаратури, за допомогою якої виконують операції на відкритому серці? А скільки беруть за повірку високотехнологічного обладнання? Якщо всі ці витрати включити до тарифів, які цифри там побачать пацієнти?..", - зауважує авторка.

Читайте також: МОЗ може позбавити лікарні Херсонської області фінансування

Детальніше про ситуацію, що склалася читайте у статті Ольги Скрипник "Пілотний проєкт Медакадемії — пора звірити курс" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".

За матеріалами: DT.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №48, 14 грудня-20 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >