Новий закон про освіту викликає відчуття дежавю — експерт

Незважаючи на те, що новий закон "Про повну загальну середню освіту" пропонує багато нових термінів та змін, у загальному підсумку він вийшов зовсім не революційним, пише у своїй статті для DT.UA депутатка фракції "Голос" Інна Совсун. За її словами, було б логічно спершу прийняти закон, а потім розпочинати масштабну реформу НУШ.

"Хоча закон пропонує багато нових термінів та деякі зміни, у загальному підсумку, він вийшов зовсім не революційним. Якщо вчитатися у кінцевий варіант, який виноситься у сесійну залу, виникає відчуття дежавю", - пише Совсун.

Зазначається, що оприлюднені у середині грудня 2019 року результати дослідження PISA показали, що 36% українських школярів не володіє базовими знаннями з математики. На думку Совсун, така інформація мала б стимулювати народних обранців до більш рішучих змін.

"PISA довела, що криза у середній освіті значно глибша. Проте страх складних змін найчастіше виявлявся сильнішим", - заявила депутатка.

Незмінним лишається і підхід до визначення змісту освіти. Як і раніше, Кабмін затверджує Державний стандарт, а МОН розробляє на його основі типову освітню програму, яка визначає розподіл навчальних годин між предметами і роками навчання та містить перелік затверджених навчальних програм.

"Чи побачимо ми обіцяну ще 2017-го педагогічну автономію; чи зможе вчитель обирати з-поміж десятків навчальних програм - чи й далі буде обмежений однією; чи буде в учнів і батьків можливість обирати цікаві й актуальні предмети - чи й далі, аж до університету, діти рухатимуться освітньою траєкторією, визначеною за них міністерством?", - запитується авторка.

Мало що змінюється й для освітян. Система управління школою, набір повноважень лишилися колишніми, як і принцип формування зарплатні.

Закон також залишає два інструменти для оцінки вчителів – сертифікацію та традиційну атестацію. Це дублювання було закладене ще в законі "Про освіту" 2017 року.

В обговореннях застерігалося, що таке дублювання має бути тимчасовим, проте без конкретизації на рівні законодавства. Оновлена система оцінки вчителів мала гарантувати, що кожна людина, котра працює з дітьми, буде досить фаховою, а також виставляти неупереджену і справедливу оцінку професійних якостей учителів.

Керівництво МОН неодноразово заявляло, що сертифікація має бути обов'язковою. Проте новий закон зберігає "тимчасову" систему з дублюванням інструментів оцінки вчителів. Сертифікація і далі буде добровільною, атестація ж, на яку лунало багато нарікань, лишається без змін.

Зазначимо, проєкт закону "Про повну загальну середню освіту" на третьому році реформи дійшов до фінальної стадії і невдовзі має бути схвалений у парламенті. Докладніше про реформування освіти читайте у статті Інни Совсун "Революція в школі відміняється" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".