ОБСЄ продовжують фіксувати сумні цифри жертв від мін в Донбасі - Україна - dt.ua

Є нагальна потреба подбати про безпеку цивільних і в тих районах Донбасу, де не стріляють - експерти

4 квітня, 12:59 Роздрукувати

Протягом 2019 року в Донбасі загинуло 48 цивільних, з них 10 - діти.

© OSCE

Спеціальні моніторингові місії ОБСЄ продовжують фіксувати сумні цифри жертв від мін в Донбасі. Протягом 2019 року загинуло 48 цивільних, з них 10 - діти. І це є сумною ілюстрацією нагальної потреби подбати про безпеку місцевих навіть в тих районах, де бойові дії не відбуваються вже давно. По це йдеться в матеріалі Андрія Дзюбенка та Мільєнка Вахтаріча.

"2014 року, за даними, зібраними під час зустрічі Кластера ООН з протимінної діяльності цієї весни, в Донецькій і Луганській області вже було віднайдено та знешкоджено понад 460 тисяч вибухонебезпечних предметів. Нині Міноборони України "підозрює" у забрудненості мінами та снарядами смугою в 7 тисяч квадратних кілометрів контрольованої урядом землі вздовж контактної лінії та ще 14 тисяч квадратних кілометрів треба буде перевіряти на іншій стороні. За межами цієї смуги, оператори протимінної діяльності вже провели нетехнічне обстеження та змогли звузити райони, що вимагають очищення до 21 квадратного кілометру. Все це демонструє, що зусилля в цій сфері мають бути скоординованими та системними, а ресурси на них мають бути використані з максимальною ефективністю", - йдеться в матеріалі.

Як відомо, більше року тому парламент України ухвалив закон "Про протимінну діяльність". З 1 квітня минулого року, документ з 185 сторінок під назвою "Національні стандарти протимінної діяльності (ДСТУ-П 8820)" став діючою складовою української системи стандартизації послуг.

"Сьогодні в протимінній сфері працюють такі державні органи – Міністерство оборони, включно з Державною спеціальною транспортною службою, Державна служба з надзвичайних ситуацій, Національна гвардія України та навіть Служба безпеки України має відповідний підрозділ. Але є також і не державні гравці, які прийшли допомагати давати раду наслідкам конфлікту – Данська група з розмінування (Danish Demining Group - DDG), Швейцарський фонд з розмінування (Fondation Suisse de Déminage - FSD), Хало Траст (Halo Trust), а також місцева українська компанія "Demining Solutions", - пишуть автори.

За їх словами, в ідеалі картинка мала б бути наступною - оператор протимінної діяльності (чи то державний, чи то недержавний) проводить обстеження та очистку території у відповідності до стандартних процедур, які передбачають безпеку для персоналу, позначає зони, де було виявлено небезпечні предмети. Він же, або інший вповноважений орган, проводить очистку території та знищує виявлені снаряди чи міни, знову ж таки – з дотриманням всіх потрібних заходів безпеки, наприклад, подбавши, щоб цивільні не допускалися до зони операцій ближче за  встановлену стандартами відстань. Всі операції вчасно документуються і потрібна інформація вноситься до IMSMA – адаптованої під українські потреби онлайн-платформи збору даних про протимінну діяльність, що дає можливість іншим органам влади мати повне уявлення про те, що було зроблено в цьому районі. Відбувається процедура перевірки якості проведених операцій: орган влади, визначений законодавством, перевіряє, чи були дотримані всі стандарти операції. І нарешті задоволений фермер чи лідер громади отримують "сертифікат якості" – документ, який є свого роду гарантією та довідкою про те, які саме ділянки були обстежені та очищені, хто це перевірив та відповідає за якість робіт.

Читайте також: ОБСЄ продовжила мандат місії в Донбасі на 12 місяців

"Минулого року перші громади Донбасу отримали такі сертифікати безпеки на 194 гектари обстеженої землі у 28 районах. Документи підтверджують, що землі були перевірені та очищені міжнародними операторами Halo Trust  та FSD, а українське Міністерство оборони провело процедуру перевірки якості та документально підтвердило дотримання стандартів", - йдеться в матеріалі.

На думку авторів, все ж існує одна проблема: створення національного органу з питань протимінної діяльності, як це було передбачено законодавством, так і не відбулося. Було сподівання, що саме цей орган координуватиме зусилля всіх гравців на полі протимінної діяльності, і наприклад дбатиме про дотримання узгоджених стандартів. Тому зараз для декого з них ці стандарти є радше порадою, ніж керівництвом до дій. Що також додає непевності процедурам контролю якості та передачі землі, які поки залишаються мало не разовими заходами.

Наразі в парламенті триває процес перегляду та можливої зміни законодавства з протимінної діяльності.  

Більше про це читайте в матеріалі Андрія Дзюбенка та Мільєнка Вахтаріча "Гуманітарне розмінування: зробити землю безпечною" на сайті "Дзеркало тижня".

За матеріалами: DT.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >