Українці відзначають Старий Новий рік - Україна - dt.ua

В Україні відзначають Старий Новий рік

13 січня, 16:00 Роздрукувати

13 січня в Україні святкують Щедрий вечір – вечір напередодні Старого Нового року. За християнським календарем це також день преподобної Меланії.

Українці відзначають Щедрий вечір

У ніч з 13 на 14 січня українці відзначають Старий Новий рік. Традиція відзначати Старий Новий рік пов'язана з розбіжністю двох календарів: юліанського календаря, "старого стилю", і григоріанського ‑ "нового стилю". Ця розбіжність у XX -XXI століттях становить 13 днів, тому Новий рік за старим стилем відзначається в ніч з 13 на 14 січня.

14 січня (1 січня за старим стилем) християнська церква вшановує пам'ять святого Василія Великого, архієпископа Кесарії Каподакійської. У давнину цей день мав назву Василіва дня і мав вирішальне значення для всього року. Вечір напередодні (нині 13 січня) називався Васильовим вечором.

Вечір напередодні 14 січня називають "щедрим", оскільки прийнято готувати "щедру кутю" багатий стіл після різдвяного посту.

У Василів вечір їли все найкраще і найсмачніше, що було в хаті: пироги, ковбасу, м'ясо, млинці, пили пиво, вино, горілку. Обов'язковими для новорічного столу були кутя, порося чи якісь страви зі свинини, тому що Святий Василь вважався покровителем свиней. Існувало повір'я, що якщо в ніч перед Василя  на столі буде багато свинини, то ці тварини будуть плодитися в достатку і приносити господарям гарний прибуток.

Також на святковий стіл подавали страви, приготовані з зайця і півня: м'ясо зайця їли, щоб бути спритними, як заєць, а півня - щоб бути легкими, як птах.

Ще одним обов'язковим святковим блюдом у Василів день була каша. Її приготування обставлялося особливими обрядами, після чого за якістю каші судили про благополуччя в наступаючому році.

У новорічну ніч старша з жінок приносила з комори крупу (зазвичай гречку), а старший чоловік — воду з колодязя або річки. Чіпати крупу і воду до тих пір, поки піч не натопиться було не можна. Потім всі сідали за стіл, і старша з жінок починала розмішувати кашу в горщику, вимовляючи при цьому певні ритуальні слова. Потім всі вставали з-за столу, а кашу господиня ставила в піч — з поклоном. Готову кашу діставали з печі і уважно розглядали. Якщо горщик був повним, а каша наваристою і розсипчастою, то можна було чекати щасливого року і багатого врожаю — таку кашу на ранок з'їдали. Якщо каша вилазила з горщика, або горщик тріскався — це не обіцяло господарям будинку нічого хорошого, таку кашу не їли, а кидали в ополонку, що було свого роду шансом змінити зумовлену на майбутній рік долю.

Обряди першого дня нового року були спрямовані на забезпечення благополуччя як в окремих сферах селянської діяльності, так і у всьому народному господарстві в цілому. Обряд посівання, який проводився вранці у Василів день, проводився для отримання хорошого врожаю в новому році. Цей давній обряд відомий також під іншими іменами: авсень, овсень, усень. Сутність його полягала в тому, що діти, зібравшись разом, ходили по хатах сіяти з рукава або з мішка зерна вівса, гречки, жита та інших хлібів і при цьому співали особливу пісню.

Господарі давали посівальнику що-небудь в подарунок, а розкидані їм зерна ретельно збирали, зберігали до весни і при посіві ярих змішували з іншими насінням.

Василів вечір вважався в народі часом найбільш точних і вірних ворожінь, які проводилися протягом усього святочного періоду. Особливо його чекали незаміжні дівчата. Вони вірили, що у Василів день наворожиш, те обов'язково збудеться. Найбільш характерними новорічними ворожіннями були ворожіння на врожай, сімейні ворожіння про долю і ворожіння на стравах (засновані на принципі витягування жереба).

В ніч на Старий Новий рік традиційно ліпили вареники з сюрпризами. У кожній місцевості значення таких сюрпризів могли відрізнятися. До 1918 року прихід Нового року потрапляв на період святок, тому всі народні новорічні прикмети більш застосовні саме до Старого Нового року.

Люди вірили, що якщо вранці в день Нового року першою в будинок прийде жінка, то це неминуче принесе нещастя, якщо чоловік - щастя. Якщо в день Нового року в будинку є гроші - весь рік будеш ти  потребувати, але тільки за умови, якщо нікому не даси борг.

Дивіться також фото: Святкування Різдва на Софійській площі: фоторепортаж

Відомі й інші прикмети: "Якщо перший день у році веселий (щасливий), то і рік такий"; "Випав на Новий рік сніг або туман віщує врожай"; "Повна ополонка води і туман на Новий рік віщують великий розлив"; "Якщо ніч після Нового року тиха і ясна, буде щасливий рік"; "Якщо сонце високо зійде, увесь рік буде щасливим, а особливо добрим буде садовий врожай"; "Якщо іній рясно вкриває дерева, буде урожай зернових та гарний медозбір; а коли тепло, то літо буде дощовим; який перший день у Новому році, такий і рік буде"; "Якщо відлига, то чекають теплого літа".

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №2, 19 січня-25 січня Архів номерів | Зміст номеру < >