У моніторинговій місії ООН незадоволені темпами розслідування вбивств на Майдані, журналістів і громадських активістів - Україна - dt.ua

В ООН закликають правоохоронців жвавіше шукати винних у вбивствах Гандзюк і Шеремета

13 червня, 16:45 Роздрукувати

У розслідуваннях вбивств на Майдані в організації теж не бачать особливого прогресу.

Гучні справи в Україні буксують на місці роками, наголошують у місії © LB.ua

Розслідування вбивств на Майдані, а також нападів на журналістів, правозахисників і громадських активістів в Україні є затяжними та неефективними, наголосила голова Моніторингової місії ООН з прав людини Фіона Фрейзер на презентації "Доповіді щодо ситуації з правами людини в Україні" за лютий-травень 2019 року.

"Минуло 5 років після вбивств на Майдані взимку 2014 року, а також після вбивств і насильницьких смертей в Одесі 2 травня того ж року. Розслідування та судові провадження є затяжними та неефективними, хоча ми визначаємо певний прогрес у розслідуванні, яке здійснює Генеральна прокуратура", - цитує Фрейзер "Укрінформ".

Крім того, безкарними залишаються й винні у вбивстві та нападах на журналістів і громадських активістів, йдеться у доповіді. Інколи до суду відправляються виконавці злочину, але замовники залишаються на волі.

"У липні минає три роки з дня вбивства журналіста Павла Шеремета, а слідство досі шукає винуватців цього злочину… Незважаючи на те, що за смертельний напад на Катерину Гандзюк було засуджено 5 осіб, ті, хто наказав і заплатив за цей злочин, ще не були притягнуті до відповідальності", - додає очільниця місії.

Фрейзер також нагадала, що за чотири роки, які минули з дня вбивства Олеся Бузини, розгляд його справи розпочинається заново, що ще більше затягує здійснення правосуддя. Судовий розгляд тривав 1 рік і 4 місяці, , у травні 2019 року  головуючий суддя оголосив самовідвід.

І наголосила на тому, що попри зменшення кількості нападів на працівників ЗМІ у березні-квітні поточного року, у травні та червні сталися два жорстокі напади в Черкасах та Харкові.

"Ми закликаємо правоохоронні органи забезпечити швидке та ефективне розслідування всіх нападів… а президента України – підтримувати культуру відповідальності та дотримання верховенства права, які звужують громадянський простір", - зазначила вона.

Очільниця Моніторингової місії ООН також наголосила на необхідності активізувати зусилля щодо протидії тиску на суддів, реформування ГПУ та забезпечення достатніх ресурсів для функціонування Державного бюро розслідувань.

Читайте також: У справі про катування майданівців "тітушками " Крисіна дочитали обвинувальний акт

Нагадаємо, 6 червня Покровський районний суд Дніпропетровської області виніс обвинувальні вироки вбивцям громадської активістки, радниці мера Херсона Катерини Гандзюк. Ватажок та члени групи отримали від 3 до 6,5 років за ґратами. Перед винесенням вироку всі вони визнали свою провину і дали викривальні свідчення проти інших учасників злочину.

Замовниками злочину батько вбитої називав голову Херсонської облради Владислава Мангера (виключений з "Батьківщини"), нині звільнених голову Херсонської ОДА Андрія Гордєєва і його заступника Євген Рищука ("Блок Петра Порошенка").

24 квітня прокуратура вручила Мангеру нову підозру– він більше не є обвинуваченим в організації умисного вбивства. Замість ч. 2 ст. 115 (умисне вбивство) йому інкримінували ч. 2 ст. 121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого).

Ще одного підозрюваного - організатора вбивства Катерини Гандзюк – раніше судимого кримінального авторитета Олексія Левіна (Москаленка), також відомого як "Москал", СБУ оголосила в розшук після того, як він втік з України. Нині "Москал" переховується від слідства в Домініканській Республіці.

Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року в київській лікарні. Офіційна причина смерті: поліорганна недостатність і хімічні опіки 39% тіла внслідок нападу з використанням хімічної речовини (сірчаної кислоти). Докладніше про справу читайте у статті Масі Найєма "Сіре зло" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".

У травні 2017 року поліція допитала екс-співробітника СБУ Ігоря Устименка у справі про вбивство Павла Шеремета. Авторам документального фільму "Вбивство Павла" вдалося з'ясувати, що Устименко приїжджав до дому Шеремета в ніч напередодні вбивства та провів там понад годину. Офіційне слідство цією інформацією не володіло.

У лютому слідство встановило людей, які могли бути причетні до вбивства Шеремета, і можливих свідків злочину, однак повідомлення про підозру поки нікому не вручали.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок підриву автомобіля. Вибух стався о 7:45 ранку, коли журналіст виїхав з дому і проїхав кілька десятків метрів, на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка в Києві.

За матеріалами: DT.UA / Укрінформ /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №27, 13 липня-19 липня Архів номерів | Зміст номеру < >