Українці невдоволені революцією і, можливо, не дарма - WP

Минулого вівторка виповнилася четверта річниця початку протестів, які переросли у революцію в Україні. Щоб відзначити подію, президент Петро Порошенко відвідав Майдан, на якому відбулися всі драматичні події кінця 2013 початку 2014 років.

Разом з прем'єр-міністром, спікером парламенту і дружиною він поклав квіти біля пам'ятника сотні людей, яких вбили снайпери на піку революції перед втечею Віктора Януковича з країни. З тих часів ще тисячі людей загинули на війні на Сході України.

"Я була у Києві того дня і не змогла побувати на річниці події. Частково так сталася через затори, які були спричинені появою президента в центрі міста. Зустріч довелося переформатувати і знайти нові локації. Я чула гучні скарги. І в певному сенсі це була хороша новина. В 2014 році багато хто боявся, що російське вторгнення після Майдану закінчиться окупацією Києва. А замість цього у 2017 році в українській столиці лише дуже великі затори. І це незрівнянно краще", - пише американська публіцистка Енн Епплбаум в статті для Washington post.

Вона визнає, що наведений приклад тривіальний, але наразі всі розмови про Україну схожі на нього. Всього за 10 хвилин можна почути широкий спектр точок зору: від оптимізм до песимізму, від гордості за революцію до невдоволення речами, які не працюють. Оцінка залежить від того, хто її висловлює і, що важливіше, які очікування були у цієї конкретної людини чотири роки тому.

Марсі Шор у своїй книзі "Українська ніч" писала про те, як Майдан реально змінив життя багатьох його учасників. Поставши перед несподіваною потребою приймати екзистенційні рішення, прості українці ризикували життям, коли протестували проти нечесного уряду, корупції, автократії і виступали за інше, "європейське" майбутнє.

"Лайки у Facebook не рахуються!" - таким був один з перших закликів на протест. Через лічені місяці багато хто пішов добровольцем на війну проти вторгнення Росії, інші збирали гроші на обладнання і підтримку солдатів. Це був момент "кінця амбівалентності". І це також пояснює, чому через чотири роки так багато з тих, хто увійшов в уряд, парламент чи почав кампанію за зміни в країні, розчаровані.

Еплбаум зауважує, що нинішня влада в Україні за останні чотири роки добилася більшого прогресу, ніж будь-який з пострадянських українських лідерів за більш ніж два десятиліття. Київ провів реформу в банківській системі, газовому секторі і медреформу. Була запроваджена система електронних закупівель, покликана ліквідувати корупцію в цьому процесі. Після тривалої і нищівної рецесії економічне зростання нарешті відновилося, зокрема, завдяки високій активності в технічній індустрії.

Всі ці зміни відбулися всупереч наслідкам війни, яка з часом буде здаватися все більш дивною і безглуздою. Епплбаум нагадує про переворот в одній з російських "республік-маріонеток" в Донбасі. Гібридна війна супроводжується загадковими вбивствами і тисячами кібератак на державні системи і електронні мережі. Витіснені українські олігархи ведуть інформаційну кампанію проти уряду як в Україні, так і за її межами.

В цей час антикорупційні активісти невдоволені ані вище переліченим списком досягнень, ані виправданнями, що надзвичайні умови створюють перешкоди для швидкого перетворення. Вони хочуть, щоб влада порвала з минулим більш рішуче. Вони хочуть появи антикорупційних інститутів, які реально осудять порушників. Вони хочуть, щоб конфлікти між правоохоронними органами припинилися. Вони скаржаться, що поліція через старі звички досі переслідує опонентів.

"Багато речей були початі, - сказав неназваний український депутат, - Але ми не відчуваємо, що вони незворотні".

"Можливо, це покоління українських реформаторів нетерплячі, але також можливо і те, що це виправдано. Якщо ти повністю змінив своє життя заради країни, тоді не дивно, що ти хочеш, щоб країна теж повністю змінилася", - підкреслює Епплбаум.

Нагадаємо, що День Гідності та Свободи встановлений на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року) і є своєрідним наступником свята Дня Свободи, що відзначалося на честь Помаранчевої революції з 2005-го по 2011 роки 22 листопада.

Саме 21 листопада 2013 року розпочались перші протести української громадськості у відповідь на рішення Кабінету Міністрів України про призупинення процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

У день Гідності і Свободи DT.UA публікує добірку фотографій з Євромайдану.