Україна не готова до дистанційного навчання, виділені на освітню Нацплатформу гроші витрачені марно - ZN.UA

Якщо б у 2018 році в Україні була запущена Національна освітня електронна платформа, на яку були виділені гроші з держбюджету, ефективне дистанційне навчання, потреба в якому виникла через пандемію коронавірусу у світі, було б реальним. Про це у своїй статті "Хто вкрав майбутнє?" пише оглядачка відділу освіти та науки ZN.UA Оксана Онищенко.

"Школи закрили на карантин, порадивши перейти на дистанційне і онлайн-навчання. Але будемо реалістами, - у 98% все зведеться до завдань, які вчителі надішлють у Вайбері. А між тим все могло б бути по-іншому", - зазначає журналістка.

Відзначається, що на сьогоднішній день майно та програмне забезпечення платформи під арештом, відкрито кримінальне провадження, а досудове розслідування встановило, що "посадові особи ДП "Інфоресурс", діючи за попередньою змовою з посадовими особами Міністерства освіти і науки України та ТОВ "БМС ТЕХНО", всупереч інтересам служби, з метою отримання неправомірної вигоди, організували укладення договору про закупівлю програмно-апаратного комплексу Національної електронної освітньої платформи".

За словами журналістки, ще в 2017 році ексміністр освіти Лілія Гриневич повідомляла про те, що на новій навчальній платформі будуть зібрані інтерактивні навчальні матеріали для школярів, навчальні матеріали для вчителів (методичні матеріали, відеоуроки, рекомендації і т.п.), поради для батьків з питань їх спілкування зі школою.

"Була створена цілісна концепція платформи, затверджена наказом Міністерства освіти і науки, - в ній обіцяли багато "булочок": відбір, експертиза та накопичення е-підручників, електронних освітніх ресурсів і сервісів, освітніх стандартів і програм, засобів оцінювання, дистанційних курсів не тільки учнів, а й вчителів, допомога в підвищенні кваліфікації ", - пише Онищенко.

Однак платформа, на яку було виділено 48 млн гривень, не може бути реалізована, оскільки код, на якому вона побудована, є закритим.

"Плюс нам незрозумілий кінцевий розробник цієї системи, і, швидше за все, це російський розробник. І ми не будемо розуміти, якою є ситуація з захистом даних. І тому ми доповіли прем'єру, і він разом з нами прийняв рішення, що ми використовувати її не будемо ", - зазначила, в свою чергу, Ганна Новосад під час одного із засідань комітету.

Детальніше про ганебну для посадових осіб історію читайте в статті Оксани Онищенко "Хто вкрав майбутнє?".