Підтримати
Щоб створити враження сили, Гіркін влаштував маскарад, переодягнувшись в російського НКВСника, а його бойовики їздили на двох бронетранспортерах по місту, вдаючи, ніби це прибувають нові сили. Насправді ж його загін ніколи не перевищував 600 чоловік, більшість з яких - так звані російські "козачки" і голодні до війни опорнутісти.
Про це пише видання The Economist. Втративши Крим і не маючи функціонального уряду чи військового командування після революції, Україна була приголомшена. Коли Росія зосередила свої сили біля українського кордону, більшість оглядачів (і учасників, таких як Гіркін) чекали швидкого вторгнення і подальшої анексії. Натомість Кремль вирішив спробувати створити фіктивну "громадянську війну", абсурдно зображуючи уряд в Києві як "фашистський режим", а російських бойовиків у Донбасі - "борцями за свободу". Коли українська армія почала наступати, щоб відновити контроль в Донбасі, Гіркін і його підлеглі зайняли позиції в психіатричній лікарні на околиці Слов'янська, використовуючи пацієнтів як живий щит.
Сьогодні руїни тієї лікарні, які нагадують сцену з битви під Сталінградом в часи Другої світової війни, стали символом божевілля по суті театрального конфлукту, який відібрав життя 10 тисяч людей і змусив покинути свій дім 1,7 мільйона людей. Втім, Україна і Росія офіційно не воюють. Вони підтримують певні дипломатичні і торговельні відносини. Україна сором'язливо називає зону конфлікту місцем, де проводиться "антитерористична операція". Для більшості людей, який торкнулася війна, байдуже, хто її почав і як вона називається.
"Я проти всіх", - каже Людмила Приходько (ім'я було змінене - ред.), яка живе у відбудованому будинку поряд з руїнами лікарні в Слов'янську.
Вона втекла з Донецька після того, як відмовилася підтримувати самопроголошену так звану "Донецьку народну республіку". Вона почувається однаково чужою як для України, так і для Росії.
"ДНР вважає таких як я ворогами. Україна бачить нас потенційними сепаратистами", - каже вона.
На папері між Україною і захопленими російськими бойовиками територіями немає кордону. На практиці ж тут є кілька прикордонних контрольно-пропускних пунктів, які охороняють прикордонники і митники. Через них в обов'зковому порядку проходять ті, хто живе на захоплених територіях, але працють, отримують пенсії чи вирішують бюрократичні проблеми на підконтрольній Україні стороні.
Контрабандист Андрій Борисов, який перевозить їжу, сигаренти і пестициди в зону конфлікту, каже, що до його "бізнесу" причетні всі: митники, місцеві чиновники і бойовики по той бік умовного кордону.
Впродовж дня, коли КПП в Майорську відкритий, ситуація відносно спокійна. Коли він закривається і наступає темна пора, обидві сторони починають стріляти одна в одну, а люди між ними ховаються у своїх будинках. Вранці вони виходять назовні, щоб перевірити грядки, усіяні кратерами від снарядів, зібрати врожай картоплі і шраплені.
В Авдіївці стрілянина більш інтенсивна. Чотири мирні мешканці нещодавно загинули. Командир 72-ї бригади армії України Олександр Самарський каже, що головна мета цих безглуздих обстрілів з боку російських бойовиків - це підняти моральний дух, підтримувати активність і дисципліну.
"Те ж можна сказати і про його загін, бійці якого займають позиції без ротації по 7 місяців. Армія зараз у кращій формі, ніж три роки тому. Але алкоголь і наркотики стали достатньою проблемою, щоб відправити нацгвардію. Двоє нацгвардійців показали на смартфоні відео, як у п'яних офіцерів армії конфісковують алкоголь і пакети з білим порошком", - йдеться в статті.
Історія нацгвардійців, про яких пише видання, теж цікава. Три роки тому на Майдані вони були по різні сторони барикади. Один з них служив у міліції в Харкові і був викликаний в Київ для охорони адміністрації президента. Інший був студентом в Києві і брав участь у протестах. Сьогодні ж вони служать разом. Але таке порозуміння рідко зустрічається серед цивільних. Самарський розповів, що більшість населення в Авдіївці не підтримують українських військових. Російське телебачення продовжує транслюватися. І хоч це здається і абсурдним, зважаючи на щоденні обстріли з російської сторони, місцеві жителі звинувачують у всьому Україну, а не Росію.
"Президент Петро Порошенко, здається, більше переймається можливою втратою лояльності проукраїнських солдатів, ніж завоюванням симпатії людей на Сході. Замість підтримки місцевих російськомовних людей, уряд запроваджує квоти на використання російської мови на українському телебаченні і забороняє важливі російськомовні книги. Позиція Порошенка може бути слабшою, ніж здається. В лютому група українських бійців і волонтерів заблокували залізничну колію, яка проходить через лінію контролю, зупинивши транспортування між сепаратистськими територіями і рештою України", - йдеться в статті.
Порошенко висловився проти блокади, але гасло акції "Ні торгівлі на крові" поширилося. Популярність блокади зросла від 7% до понад 50%. Не змігши побороти учасників акції, уряд приєднався до них, запровадивши енергетичну блокаду окупованих територій. У відповідь російські бойовики оголосили про захоплення всіх вугільних шахт, металургійних і хімічних заводів, які належали українському олігарху Рінату Ахметову. Коли працівники шахт мільярдера спробували виступити проти дій російських маріонеток, вони зіштовхнулися з погрозами і пограбуваннями з боку бойовиків і їхніх російських покровителів.
Протест шахтарів зруйнував ілюзію про те, що Росія нібито хотіла створити пролетарський анклав у стилі СРСР. Напівпорожній Донецьк має дуже чистий вигляд. Оксана Миронова, яка живе в місті, але керує середнім бізнесом на українському боці, каже, що бойовики вигадали символи і атрибути "державності", імітуючи стабільність. Однак, це все одно територія, керована бандами.
"Вони нафарбували губи, а шию вимити забули", - каже Миронова.
Через нездатність запропонувати щось у майбутньому, російські бойовики паразитують на символах СРСР. 11 травя вони відсвяткували річницю існування своєї так званої "республіки" маршем в радянському стилі. Робітники несли кульки і радянські прапори, маршируючи в колоні по проспекту Леніна. Але тримати радянську фанерку може бути не так просто без робочих місць.
"Однак, попри розчарування так званою "російською весною", мало хто вірить, що регіон повернеться в склад України. Але не лише Україна і Росія намагаються їх переконати в протилежному. Лідери Заходу теж це роблять, коли підтримують Мінські угоди, хоча в приватних розмовах визнають, що вони мертві остаточно", - йдеться в статті.
Видання пише, що Мінські угоди були розроблені для "маскування української празки". Вони закликають Росію повернути Україні контроль над її кордонами і захопленими територіями, але Москва цього ніколи не зробить. Тим часом, Києву бракує військової сили чи західної підтримки, щоб зробити це силою. Америка відмовилася озброювати Україну летальними засобами, не кажучи вже про боротьбу на її боці.
Деякі західні політики стверджують, що було б більш чесно і продуктивно проголосити Мінські угоди мертвими. А потім зміцнити нинішню розмежувальну лінію між ОРДЛО і рештою України озброєними миротворчими військами. Україна таким чином втратить лише невелику частину території, яку вона все одно не контролює, а також позбудеться постійного фактичного стану війни.
"Проблема в тому, що надто багато сторін у конфлікті зацікавлені у збереженні цієї шаради. Серед них як російський президент Володимир Путін, так і український Петро Порошенко. Вони обоє відмовилися змінювати умови Мінських угод, оскільки це підірве довіру до них. Водночас, ніхто не зацікавлений брати на себе формальну відповідальність за Донбас. Легітимність Порошенка майже повністю тримається на боротьбі проти Росії. Не в його інтересах, щоб Донбас голосував на виборах президента в 2019 році. Кремль не хоче платити за Донбас і обмежувати можливості для втручання у справи України", - йдеться в статті.
Однак, збереження ситуації в нинішньому стані не ознчає, що вона такою і лишиться. Гіркін нещодавно сказав: "Рано чи пізно Росії доведеться або перемогти, або визнати поразку. Військова конфронтація неминуча". Для бойовика ідеальним результатом було б створення так званої "Новоросії". Цей російський термін ознчає включення східних регіонів України в нову державу, яка об'єднає Росію, Україну і Білорусь. Це здається маячнею. Але саме з таким міфом Гіркін захопив психлікарню в Слов'янську три роки тому.
Тим часом, видання Washington post писало, що у Трампа хочуть перезапустити мирні переговори щодо України. Адміністрація Барака Обами не добилася значних зрушень. Але його наступники розраховують на те, що Путін більше не може затягувати час і чекати когось більш лояльного в Білому домі.
Раніше видання Financial Times писало, що недосконалі Мінські угоди дозволяють Росіївисовувати звинувачення Україні. Експерти вказують, що Москва і під контрольні їй бойовики не виконали свої зобов'язання за Мінськими угодами. Але документ так укладений, що Москві вдається використовувати його в свою користь, акцентуючи увагу лише на тому, що не зробив Київ.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google