Корупція в українських судах - У НАБУ перерахували способи затягування розгляду справ про суддівську корупцію - Україна - dt.ua

У НАБУ перерахували способи затягування розгляду справ про суддівську корупцію

12 серпня, 2019, 21:22 Роздрукувати

Судді досі не винесли жодного рішення по переданим в суди рік тому справах, в яких обвинуваченими є їх колеги.

Українські судді не поспішають виносити вироки обвинуваченим у корупції колегам © pixabay.com

За чотирма кримінальними провадженнями про суддівську корупцію, що були скероані до судів у серпні минулого року, суди досі не винесли рішення. Три з цих проваджень були зареєстровані щодо суддів, підозрюваних в отриманні хабарів, повідомила прес-служба Національного антикорупційного бюро ввечері понеділка, 12 серпня.

Фігурантами згаданих поваджень є судді Окружного адмиіністративного суду Києва, Господарського суду Харківської області, Броварського міськрайонного суду Київської області і Бабушкінського районного суду Дніпра.

У НАБУ перерахували основні причини затягування судового розгляду справ. Серед них – відпустки, лікарняні, зайнятість членів колегії. У Бюро нагадали, щоь для розгляду подібних справ, згідно із законодавством, необхідно зібрати колегію з трьох суддів із досвідом роботи не менше п'яти років.

Крім того, засідання регулярно переносяться через неявку сторін. Сторона захисту також активно користується процесуальним правом подачі великої кількості клопотань, кожне з яких суди зобов'язані розглядати.

Станом на 30 червня, НАБУ і САП скерували до судів 38 проваджень щодо суддів. Ще шістьом суддям вручили повідомлення про підозру. Усього Бюро скерувало до судів близько 200 кримінальних справ.

"Сподіваємося, що у вересні - коли почне роботу Антикорупційний суд - у кожні зі скерованих НАБУ і САП до судових інстанцій справ буде поставлено "крапку", - підсумували в Бюро.

Читайте також: Прослуховування суддів ОАСК: Луценко анонсував нові підозри

Нагадаємо, 7 червня 2018 року Верховна Рада прийняла закон "Про Вищий антикорупційний суд". Президентський законопроект у другому читанні і в цілому підтримали 315 народних депутатів. За закон голосували більшість фракцій і депутатських груп за винятком "Опозиційного блоку" і "Радикальної партії".

6 березня Вища кваліфікаційна комісія суддів оголосила 39 переможців конкурсу серед кандидатів у ВАКСУ, серед яких 22 судді, 13 адвокатів і четверо вчених-правознавців. 12 з них рекомендовані до призначення до Апеляційної палати ВАКСУ. 11 квітня президент Петро Порошенко призначив 38 суддів ВАКС.

7 травня збори суддів Вищого антикорупційного суду з третьої спроби обрали головою ВАКС Олену Танасевич, її підтримали 23 з 38 осіб. Танасевич буде суддею ВАКС протягом трьох наступних років. Заступником голови антикорупційного суду обрано Євгена Крука. Суд має розпочати свою роботу 5 вересня 2019 року. 

Детальніше про формування ВАКС читайте у статті Анастасії Красносільської та Ірини Шиби ""Сірі конячки" Антикорупційного суду" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна". 

За матеріалами: DT.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >