У НАБУ перерахували способи затягування розгляду справ про суддівську корупцію

Поділитися
У НАБУ перерахували способи затягування розгляду справ про суддівську корупцію Українські судді не поспішають виносити вироки обвинуваченим у корупції колегам © pixabay.com
Судді досі не винесли жодного рішення по переданим в суди рік тому справах, в яких обвинуваченими є їх колеги.

За чотирма кримінальними провадженнями про суддівську корупцію, що були скероані до судів у серпні минулого року, суди досі не винесли рішення. Три з цих проваджень були зареєстровані щодо суддів, підозрюваних в отриманні хабарів, повідомила прес-служба Національного антикорупційного бюро ввечері понеділка, 12 серпня.

Фігурантами згаданих поваджень є судді Окружного адмиіністративного суду Києва, Господарського суду Харківської області, Броварського міськрайонного суду Київської області і Бабушкінського районного суду Дніпра.

У НАБУ перерахували основні причини затягування судового розгляду справ. Серед них – відпустки, лікарняні, зайнятість членів колегії. У Бюро нагадали, щоь для розгляду подібних справ, згідно із законодавством, необхідно зібрати колегію з трьох суддів із досвідом роботи не менше п'яти років.

Крім того, засідання регулярно переносяться через неявку сторін. Сторона захисту також активно користується процесуальним правом подачі великої кількості клопотань, кожне з яких суди зобов'язані розглядати.

Станом на 30 червня, НАБУ і САП скерували до судів 38 проваджень щодо суддів. Ще шістьом суддям вручили повідомлення про підозру. Усього Бюро скерувало до судів близько 200 кримінальних справ.

"Сподіваємося, що у вересні - коли почне роботу Антикорупційний суд - у кожні зі скерованих НАБУ і САП до судових інстанцій справ буде поставлено "крапку", - підсумували в Бюро.

Нагадаємо, 7 червня 2018 року Верховна Рада прийняла закон "Про Вищий антикорупційний суд". Президентський законопроект у другому читанні і в цілому підтримали 315 народних депутатів. За закон голосували більшість фракцій і депутатських груп за винятком "Опозиційного блоку" і "Радикальної партії".

6 березня Вища кваліфікаційна комісія суддів оголосила 39 переможців конкурсу серед кандидатів у ВАКСУ, серед яких 22 судді, 13 адвокатів і четверо вчених-правознавців. 12 з них рекомендовані до призначення до Апеляційної палати ВАКСУ. 11 квітня президент Петро Порошенко призначив 38 суддів ВАКС.

7 травня збори суддів Вищого антикорупційного суду з третьої спроби обрали головою ВАКС Олену Танасевич, її підтримали 23 з 38 осіб. Танасевич буде суддею ВАКС протягом трьох наступних років. Заступником голови антикорупційного суду обрано Євгена Крука. Суд має розпочати свою роботу 5 вересня 2019 року.

Детальніше про формування ВАКС читайте у статті Анастасії Красносільської та Ірини Шиби ""Сірі конячки" Антикорупційного суду" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі