У фігуранта "справи Хізб ут-Тахрір" Абдулгазієва зараження крові — Денісова

У фігуранта другої сімферопольської "справи Хізб ут-Тахрір" Тофіка Абдулгазієва, якого утримують у СІЗО-1 окупованого Севастополя, виявили зараження крові, повідомила у Facebook уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова. Попри це йому не надають необхідну медичну допомогу.

"Санітарний стан загальної камери "ФКУ СИЗО 1 УФСИН России по Республике Крым и г. Севастополю", де перебував громадянин України, не відповідає встановленим нормам. Приміщення кишить клопами та блохами. Внаслідок укусів комах, у Тофіка Абдулгазієва утворилися гнійні рани та сталося зараження крові", - йдеться у повідомленні.

Денісова зазначила, що незважаючи на проблеми зі здоров'ям Абдулгазієву не надають необхідної медичної допомоги. За словами омбудсмена, зараз громадянина України утримують у психіатричній лікарні.

Ненадання медичної допомоги особам, яких утримують у місцях позбавлення волі, суперечить ст.. 3 Конвенції про захист прав людини і основних свобод та пунктів 10, 22 Мінімальних стандартних правил поводження з в'язнями від 30 серпня 1955 року, які схвалені Економічною та Соціальною Радою ООН.

"Терміново прошу уповноваженого з прав людини в РФ Тетяну Москалькову вжити невідкладних заходів для відновлення прав громадянина України, а саме сприяти в забезпеченні належних умов утримання, проведенні повного медичного обстеження та надання кваліфікованої медичної допомоги", - додала Денісова.

Тофіка Абдулгазієва затримали під час масових обшуків і арештів в окупованому Сімферополі 27 березня. Підставою для обшуків став пошук членів забороненої в РФ організації "Хізб ут-Тахрір". Кримінальну справу відкрили за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ (участь у діяльності терористичної організації)

Обвинуваченими у цій справі проходять 25 активістів, майже усі вони (23 людини) вивезені до російських СІЗО. Однак місцезнаходження Едема Яячікова невідоме – після обшуків й затримань він зник безвісти.

Від початку анексії українського Криму в 2014 році Росія проводить послідовну політику тиску на кримських татар за їхню проукраїнську позицію. Російські силовики регулярно приходять з обшуками до їхніх будинків, кримських татар заарештовують і судять за сфабрикованими обвинуваченнями в нібито "тероризмі" і "екстремізмі".

Генеральна Асамблея ООН у своїх резолюціях неодноразово засуджувала незаконні дії країни-окупанта і закликала її дотримуватися права людини. 18 грудня 2019 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила нову резолюцію захисту прав людини в анексованому Росією Криму.

Вона стала четвертою ініційованої Україною і прийнятою Генасамблеєю ООН за останні кілька років. Окрім іншого, в документі засуджуються масові затримання активістів і захисників прав людини на основі звинувачень у підтримці тероризму, зокрема представників громадянської ініціативи "Кримська солідарність". Росію також закликали припинити переслідування та звільнити осіб, затриманих за вираження думок. При цьому РФ не виконала жодної вимоги попередніх резолюцій, ситуація лише погіршилася.