У 2018 зафіксовано понад півмільйона випадків побиття, страждань або тортур у поліції - Україна - dt.ua

У 2018 зафіксовано понад півмільйона випадків побиття, страждань або тортур у поліції

7 липня, 09:45 Роздрукувати

Головною причиною того, чому поліція продовжує масштабно порушувати права громадян, є її безкарність.

© informator.ua

Результати чергового, вже сьомого соціологічного моніторингу явища незаконного насильства в поліції України, проведеного Харківським інститутом соціяльних досліджень (ХІСД) у листопаді—грудні 2018 року, доводиться обговорювати в складних для українського суспільства обставинах. Складних тому, що попри дві революції та реформу, яка триває вже майже п'ять років, люди в погонах так само б'ють, убивають і залишаються безкарними. Згідно з результатами соціологічного опитування, кількість випадків побиття, страждань або катувань у поліції 2018 року становила близько 546 686. І хоча їх загальна кількість трохи зменшилась у порівнянні з 2017 роком (641 326), рівень насильства у поліції приголомшує. До цього треба додати, що 4,6% респондентів (878 опитаних у загальній вибірці) вказали, що протягом року працівники поліції порушували їхні права чи права їхніх близьких або недостатньо добре виконували свою роботу. 

Про це у своїй статті для DT.UA пише Денис Кобзін. На його думку, головною причиною того, чому поліція продовжує масштабно порушувати права громадян, є її безкарність.

"ВУсе починається з того, що десятиліттями зберігається існуюча система збирання й аналізу скарг на дії працівників поліції та оцінювання стану дотримання законности в поліції. Ця система повністю замкнута на діяльності державних органів і, як наслідок, є дуже залежною та необ'єктивною. Фактично її створено для того, щоб більшість постраждалих залишалися поза радарами системи обліку і не вимагали покарати порушників. Як і раніше, значна частина скарг на дії поліції надходить безпосередньо до поліції і розглядається там не як повідомлення про злочин, а як звернення громадян або в рамках внутрішніх службових розслідувань, — зазначає експерт. — Навіть після створення ДБР дані все ще збирають, оцінюють і формують самі ж правоохоронні органи, без участи недержавних інститутів і потерпілих. Люди це добре розуміють, і тому незаконне насильство в поліції і далі залишається латентним феноменом: більшість потерпілих нікуди не повідомляють про такі випадки і навіть вважають за краще уникати розмов про них. Результати моніторингу 2018 року вказують на те, що навіть серед осіб, які зазнали від поліції порушень своїх прав, переважна більшість (90,7%) не подавала офіційних скарг. Ключова причина — думка, що "це буде марно" (51,4%)".

За словами автора, у відповіді на запит від ХІСД, який було зроблено в рамках дослідження в березні 2018-го, ДБР відповіло, що за перші півроку його роботи частка проваджень за статтями КК України 127 "Катування" і 365 "Перевищення влади або службових повноважень" становила менше ніж 10% від загальної кількости. Це наштовхує на невтішний висновок, що розслідування поліцейського насильства не є пріоритетом для ДБР. Натомість бюро концентрується на корупційних злочинах, тобто саме на тому, що до цього робила прокуратура. Крім того, процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, яке проводить ДБР, здійснює генпрокурор України та підпорядковані прокурори. 

"Як бачимо, увесь контроль і процедури підзвітности зациклюються на прокуратурі. Навіть після передачі слідчих функцій прокуратури до інших органів, зокрема й до бюро, прокуратура зберігає вирішальний вплив на перебіг досудового розслідування і фактично одноособово вирішує, які справи матимуть судову перспективу, а які — ні. Саме прокуратура має погоджувати, а кажучи мовою КПК — "здійснювати процесуальне керівництво" на всіх етапах досудового розслідування. До цього ще додамо, що прокуратура наглядає за законністю під час здійснення оперативно-розшукової діяльности", — пише Кобзін.

Він вказує на те, що найнебезпечнішою тенденцією є те, що вже кілька років поспіль більшає українців, які не вважають насильство і катування в поліції чимось абсолютно неприпустимим. Дані дослідження показують, що 2018 року майже кожен третій українець (31,8 %) так чи інакше вважав за можливе застосування поліцією незаконного насильства або навіть катувань. І хоча переважна більшість (68,2%) вважає, що застосування незаконного насильства в поліції не може бути виправдане жодними обставинами, оприявнені дослідженням тенденції демонструють, що зростає частка суспільства, яка менш вибаглива до дій поліції і толерує незаконне насильство. 

Детальніше про насильство в поліції читайте у статті Дениса Кобзіна "Боротися не можна виправдати" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".

За матеріалами: DT.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >