Співавтор реформи децентралізації радить, як оживити медреформу

Нове керівництво МОЗ не готове брати на себе соціальні удари, які неминуче виникають при впровадженні непопулярної, але потрібної медичної реформи, вважає один з ініціаторів реформи децентралізації Юрій Ганущак.

На його думку, медреформа для нинішнього керівництва міністерства чужа і не ним вистраждана, пише у своїй статті для ZN.UA редакторка відділу соціум Алла Котляр.

Проте, вважає Юрій Ганущак, розробляючи медреформу, ініціатори не врахували низки деталей, що згодом дало опонентам привід її критикувати.

1. Джерело фінансування нестабільне. Страхові внески чітко прив'язують обсяг послуг до ставки відрахувань. Усе, що не входить у пакет, - благодійні фонди. Ініціатори, злякавшись криків від бізнесу, не змогли переконати уряд впровадити такі внески, що допомогло б вивести з тіні зарплати. Тепер, як і прогнозувалося, грошей у бюджеті менше, ніж декларованих урядом та президентом гарантій.

2. Тарифи не розшифровані за складовими. Не можна ставити тариф 50–80 відсотків від його вартості. Тільки 100 відсотків. Якщо ресурсу немає, тоді обнуляються деякі складові. Так, зарплата медпрацівникам - точно 100 відсотків, а ось медикаменти - 0. Це жорстко, але про це слід чесно говорити пацієнтам. Лабораторні дослідження мають прораховуватися в тарифі окремо. Це дає лікарням можливість маневрувати.

3. Не може бути фінансування тільки від НСЗУ. Для клінік, які діють не тільки за принципом конвеєра, відповідно до протоколів, має бути й інше фінансування - по лінії університетів і на експерименти й дослідження. Має бути жорстка селекція пацієнтів. Не можуть клініки робити нескладні операції. Це профанація їх призначення.

4. Тариф розраховувався на базі найкращих лікарень. Але при цьому не був врахований соціальний чинник. 30 відсотків лікарень, які опинилися в гіршому становищі, - це багато. Кричать завжди незадоволені. Ті, кому краще, мовчать. І треба зробити все для нейтралізації незадоволених. Бажано з допомогою колег, пояснивши, що через ледачих тепер відберуть гроші в тих, хто старався.

5. Як завжди, пошкодували грошей на популяризацію реформи у ЗМІ. Хоча це набагато дешевше, ніж медійна поразка.

6. Об'єктивно, мають перепрофілюватися понад 60 відсотків лікарень, бо не всі можуть бути багатопрофільними лікарнями, навіть якщо отримали ліцензію. Треба було вказати шлях, на що перепрофілюватися районним лікарням, розробити типовий функціонал лікарень післяопераційної реабілітації, хоспісів, лікарень планового лікування. Принцип "гроші йдуть за пацієнтом" реально означає жорсткі ринкові умови виживання, які в Україні завжди перетворюються на монополію, а не на конкуренцію.

7. Ризики не були диверсифіковані. Централізація медицини перевела всі удари на Мінздоров'я і НСЗУ. При цьому місцева влада, у кращому разі, лишається стороннім спостерігачем, а в гіршому - підкидає хмизу в багаття: "Не дамо закрити лікарню".

8. Реформа не була забезпечена адміністративно. Управління нею закінчувалося на рівні областей. Це високо. Нинішній районний рівень інституційно неспроможний. Без реформи адмінтерустрою і створення великих районів забезпечити просування заходів реформи неможливо. Нові райони формуються майже за тими ж правилами, що й госпітальні округи. На жаль, госпітальні ради не змогли забезпечити планування реформування медичної інфраструктури, адмінпідтримки ж із боку реформованих РДА не надійшло. Робити реформу було нікому.

9. Реформа була приречена зразу, щойно президентом стала людина, котру передусім турбують рейтинги. Протести головлікарів псують електоральне поле. Для "Слуги народу" медреформа - політично чужа. А опозиція її не захищатиме: чим гірше для влади (навіть якщо вона продовжує реформу, яку ти починав), тим краще.

"Важкий старт, а тепер уже й, по суті, оголошене згортання другого етапу медичної реформи, на яку наклалися пандемія коронавірусу й місцеві вибори, та ще й на тлі роздраю з місцевою владою, вкотре продемонстрували страх і слабкість центральної влади, готової загравати з електоратом на догоду доцільності", - зазначає авторка статті.

Повернути все, як було до початку реформи, – просте рішення складної проблеми. Але в складних проблем простих рішень не буває.

"Згортання реформи не вирішить проблем лікарень, і тим більше - пацієнтів. Зате це вирішить нагальні проблеми влади. Головна з яких - місцеві вибори восени", - резюмує вона.

Які висновки не були враховані під час розробки медреформи і яких дійшла робоча група з її вдосконалення, читайте у статті Алли Котляр "Скасуванння медреформи. Назад у совок?" для ZN.UA.