Ексголова місії ОБСЄ назвав сторони конфлікту в Донбасі - Україна - dt.ua

Сайдик розвінчав міф про "посередництво" Росії в Донбасі

20 січня, 09:17 Роздрукувати

Країна-агресор не "посередник", а повноцінний учасник конфлікту, вважає ексочільник місії ОБСЄ у Мінську.

У війні в Донбасі Росія є не посередником, а «прибічником», вважає Сайдик

Росія в Донбасі – не "посередник", а повноцінний учасник конфлікту, заявив ексголова місії ОБСЄ в Тристоронній контактній групі Мартін Сайдик.

Сайдик нагадав, що під Мінськими угодами у 2014 році підписалися представники ОБСЄ, України і Росії в ТКГ: голова місії Хайді Тальявіні, другий президент України Леонід Кучма і посол РФ в Україні Михайло Зурабов.

"Потім пропущено відстань і є Захарченко і Плотницький (ексватажки підконтрольних Кремлю "Л-ДНР" - ред.). Чому нагорі Україна і Росія? Вони хіба не сторони конфлікту? Саме тому вони стоять нагорі. І є один посередник – ОБСЄ", - пояснив він в інтерв'ю російському "Коммерсанту".

При цьому роль посередника, на якій так завзято наполягає Кремль, Москва не виконує, наполягає колишній голова місії ОБСЄ.

"Візьмемо останній закон так званої "ЛНР" про так звані кордоні: про те, що державний кордон – це вся (Луганська) область. Чи вважає Росія, що це сумісно з Мінськими угодами, в яких йдеться про окремі райони Донецької і Луганської областей? Де тут посередництво Росії? Це хіба відповідає Мінськими угодами? Ні! Де голос Росії?" - запитується Сайдик.

Посередник іноді зобов'язаний говорити відкрито. Якщо він мовчить, можна припустити, що він згоден, вважає він.

"Посередник не може бути на чиємусь боці. Якщо ви читаєте звіти Спільної моніторингової місії, то 80-90% відмов у доступі (спостерігачам – ред.) припадає на так звані "республіки". Де тут посередництво Росії? Якщо хтось посередник, то він повинен діяти як посередник. А якщо посередник на чиємусь боці, то він не посередник, а "прибічник", - пояснив Мартін Сайдик.

Мінський протокол – угоду про тимчасове перемир'я у війні на сході України – було досягнуто на переговорах у Мінську 5 вересня 2014 року. 11-12 лютого 2015 року було підписано другу Мінську угоду. Документ був погоджений керівниками Німеччини, Франції, України, Росії у форматі нормандської четвірки та підписаний Тристоронньою контактною групою.

Читайте також: На засіданні ТКГ в Мінську поки що погодили тільки один пункт розведення військ

Як повідомлялося, 9 грудня 2019 року  у Парижі відбувся перший з 2016 року саміт у нормандському форматі.

Учасники зустрічі підтримали припинення вогню, обмін у форматі "всіх на всіх" до 31 грудня, допуск Червоного Хреста до всіх утримуваних осіб, розведення військ на трьох ділянках, розширення мандата СММ ОБСЄ та продовження розмінування.

Наступна зустріч лідерів України, Франції, Німеччини і Росії запланована на березень 2020 року. За цей час політичні радники лідерів нормандської четвірки повинні узгодити кроки з імплементації політичних заходів: прийняття закону про особливий порядок самоврядування ОРДЛО на постійній основі, інкорпорації "формули Штайнмаєра" в українське законодавство та підготовки місцевих виборів.

Докладніше про результати переговорів у нормандському форматі в Парижі та їхній вплив на Україну читайте матеріалі Тетяни Силіної "Нормандський айсберг" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".

За матеріалами: DT.UA / Коммерсантъ /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1282, 15 лютого-21 лютого Архів номерів | Зміст номеру < >