Ряд профспілок НАНУ відмовилися підтримувати "узаконення" режиму неповної зайнятості

Профспілкові комітети низки київських та львівських установ Національної академії наук України НАНУ не стали погоджувати штатний розклад, яке "узаконює" режим неповної зайнятості в 2017 році, пише у своєму матеріалі для DT.UA Лідія Суржик.

За її словами, група українських вчених направила на ім'я прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана та президента НАНУ Б. Патона звернення, присвячене цьому питанню. Скорочення робочих тижнів, вимушені відпустки працівників nf неповна зайнятість, що передбачає виплату неповної ставки, за словами автора, стали в НАН усталеною практикою.

У минулому році в академії була оголошена та частково проведена "оптимізація структури установ", що обернулася об'єднанням або ліквідацією підрозділів, скороченням штату, а також звільненням співробітників.

Голова профкому Інституту фізики конденсованих систем, доктор фізико-математичних наук Андрій Трохимчук в інтерв'ю DT.UA аргументував рішення наукових колективів не погоджувати штатний розклад тим, що президія НАН не озвучує критерії, за якими кошти розподіляються між установами.

"Якщо НАН України недофінансовується, а її керівний орган - президія - не в змозі переконати уряд збільшити бюджетне фінансування, то тоді він зобов'язаний зробити одне з двох: або розподілити суму нестачі фінансування рівномірно між усіма установами НАНУ, або озвучити критерії, за якими фінансування може рівномірно розподілитися між установами", – підкреслює він.

Вчений також вказав, що запровадження режиму неповної (в окремих випадках до 50%) зайнятості працівників є порушенням норм чинного трудового законодавства, а також порушенням галузевої Угоди між НАН України та профспілкою працівників НАНУ щодо стовідсоткової виплати їм заробітної плати.

"ми усвідомлюємо, що глобальною причиною фінансових проблем у НАН України є неприпустимо низький рівень обсягів бюджетного фінансування урядом наукової сфери України в цілому. Однак ми свідомо не акцентуємо уваги на цьому чиннику, оскільки, на нашу думку, механічне збільшення обсягів бюджетного фінансування академії без реформування діючої системи розподілу коштів між установами НАН України лише тимчасово послабить гостроту проблем", – підкреслює голова профкому.

За його словами, в даний момент профком домагається того, аби президія виконувала свої функціональні обов'язки відповідно до законодавства. Зокрема – вела рейтингування установ шляхом проведення атестації і використання її результатів при розподілі бюджетного фінансування, а також надала можливість установам академії працювати зі 100-відсотковою зайнятістю.

"Непрозорість та відсутність залежності рівня фінансового забезпечення установ від ефективності їхньої роботи - одна з головних вад системи розподілу бюджетних коштів у НАНУ", – підкреслив він.

Трохимчук також розповів, що за даними президії НАНУ, станом на початок серпня 2016 р., із 181 установ академії тільки 40 (а також - президія) мали обсяги фінансування, які давали можливість стовідсотково виплачувати зарплату протягом року.

Серед установ, які отримували недостатнє фінансування – лідери рейтингів цитування за даними наукометричних баз даних Web of Science та Scopus: Інститут теоретичної фізики ім. Н.Боголюбова, Національний науковий центр "Харківський фізико-технічний інститут", Інститут фізики, Інститут фізіології ім. А. Богомольця, Інститут ядерних досліджень і багато інших.

В окремих установах, як вказує голова профкому, брак коштів становив від чотирьох до шести місяців.

"Звичайно, ми раді за наших колег з Інституту кібернетики ім. В.Глушкова (штат 677 працівників), Інституту відновлюваної енергетики (219), Інституту харчової біотехнології та геноміки (113), Інституту еволюційної екології (194), Інституту економіки та прогнозування (310), Технічного центру (86), Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору (112), які торік були профінансовані стовідсотково. Єдине, що хотілося б знати, - якими критеріями послуговується президія НАНУ? Щоб колективи і наших установ мали можливість працювати над поліпшенням своїх показників і так само отримувати стовідсоткове фінансування", – зазначив вчений.

Згідно з Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", реформуванням системи бюджетного фінансування науки мав би займатися окремий орган - Національна рада України з питань розвитку науки та технологій, очолювана прем'єр-міністром України. До цього моменту уряд все ще не затвердив навіть положення про даний орган.

Детальніше про ситуацію з фінансуванням установ НАНУ читайте в статті Лідії Суржик "Півпрофесора, три чверті завлаба…" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".