Рейтинг сприйняття корупції: Україна відкотилася на позиції 2017 року

Україна опустилася на шість позицій в рейтингу міжнародної антикорупційної організації Transparency International "Індекс сприйняття корупції-2019" (CPI)

Україна і сусіди: Серед 180 країн Україна посіла 126-е місце (120-е в рейтингу за 2018 рік), з максимуму в 100 балів наша країна набрала 30, втративши два пункти і відкотившись на позиції 2017 року. Нашими сусідами в рейтингу стали Азербайджан, Киргизстан і Джибуті.

Що ж до географічних сусідів України, в лідерах Польща (58 балів) і Словаччина (50 балів), які посідають в рейтингу 41 і 59 місця відповідно. Росія незмінно зберігає за собою 137-е (28 балів), а Білорусь додала один пункт і піднялася на 66 місце (45 балів). Зниження індексу зафіксовано у Румунії, Молдови (-1 бал кожна) та Угорщини (-3 бали).

Лідери й аутсайдери: Лідерами рейтингу залишаються Нова Зеландія і Данія, які набрали по 87 балів кожна та посіли перше місце. Третє – у Фінляндії (86 балів), четверте ділять між собою Сінгапур, Швейцарія та Швеція (85 балів).

Аутсайдери – країни з нестабільною політичною ситуацією та/або військовим конфліктом: Сомалі (9 балів), Південний Судан (12), Сирія (13) , Ємен (15) і Венесуела (16).

Порівнянні з минулим роком істотний стрибок зробила Вірменія - +7 балів, 42 місце. Новий уряд на чолі з Ніколом Пашиняном націлений на вироблення антикорупційної політики.

Чому Україна втрачає позиції: Оцінка України сформувалася з дев'ятьох різних досліджень, і тільки три з них показали незначне зростання, шість інших – зниження або нульову динаміку, пояснюють експерти "TI Україна".

Найбільший мінус - 13 пунктів – у дослідженні Global Insight Country Risk Ratings. У ньому йдеться про ризик, що люди/компанії в країні зіткнуться з хабарництвом чи іншими корупційними практиками ведення бізнесу, від отримання великих контрактів до повсякденної роботи.

Крім того, рейтинг може досить повільно відображати фактичні зміни в країні, які можуть стати помітними за через декілька років.

"Коли держави активно борються з корупцією, іноді їхній результат навіть погіршується, тому що починає проливатися світло на корупційні оборудки і скандали", - наголошують експерти.

Вони відзначають фактичне згортання реформ і боротьби з корупцією з початку 2017 року, втручання в роботу антикорупційних органів, затягування запуску ВАКС і провал судової реформи.

Нова команда на чолі з президентом Володимиром Зеленським отримала владу разом з відповідальністю в серпні 2019 року, і результат їхньої роботи буде видно в "Індексі сприйняття корупції-2020".

"Ми закликаємо президента і парламентську більшість пам'ятати про закріплений у Конституції розподіл влади на три гілки та принцип верховенства права. Баланс між законодавчою, виконавчою, судовою владою та повноваженнями президента має бути збережено", - йдеться в повідомленні.

Експерти нагадали, що найнижчий показник Україна мала в 2013 році (25 балів), в останній рік президентства засудженого за держзраду Віктора Януковича, який втік до Росії. З часу Революції Гідності України повільно, але все ж набирає бали.

Нагадаємо, 25 листопада 2019 року Зеленський підписав закон про повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. 31 жовтня Рада проголосувала його у другому читанні та в цілому.

У Кримінальному кодексі з'являється нова стаття – 368-5 (незаконне збагачення). За володіння активами, вартість яких більш ніж на 6,5 млн грн перевищує законні доходи, чиновнику загрожує 5-10 років позбавлення волі. Чиновників з доходами, що перевищують законні від 1 млн гривень, але не дотягують до 6,5 млн, чекає громадянська конфіскація.

Конституційний суд скасував кримінальну відповідальність за незаконне збагачення 26 лютого, під кінець каденції п'ятого президента України Петра Порошенка. Суд визнав статтю 368-2 Кримінального кодексу неконституційною і такою, що суперечить принципу презумпції невинності.