Реорганізація Держземагенства створить хаос на ринку землі - експерт

В результаті нових реформ влада втратила орган державного управління, що є вкрай важливим сфері земельних відносин. Так, при реорганізації Держземагентства в Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру, Кабмін не тільки втратив слово "земля", але позбавив МінАП права реалізовувати державну політику у сфері земельних відносин, що відомство робило через агентство, пише оглядач з аграрних питань Володимир Чопенко для ZN.UA.

Кабмін реорганізував Держземагентство у Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру, підпорядкувавши її виключно Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

"Судячи з Програми діяльності Кабінету міністрів, схваленої Верховною Радою 11 грудня 2014 р., однією з наріжних засад діяльності коаліційного уряду є "нова продовольча політика". А в ній - "підготовка до проведення земельної реформи". Якщо навіть і так, то "першопрохідці" починатимуть її з хаосу", - пише автор.

Закон України від 6 вересня 2012 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" передбачає, що з 1 січня 2013 р. землі державної і комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. Однак згідно статистичної звітності Держземагентства, на початок нинішнього року площа земель комунальної власності в країні становить лише 12,6 тис. га, а площа земель державної власності - 28,9 млн га. Звідси, як зазначає автор, висновок: землі державної та комунальної власності практично досі не розмежовані, тому що площа земель територіальних громад сіл, селищ, міст повинна бути, принаймні, в 300 разів більшою.

Крім того, найбільшим гальмом у впровадженні кадастрової системи є подвійний характер реєстрації об'єктів нерухомого майна - земельних ділянок: у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також в Державному земельному кадастрі.

"Впроваджена так звана державна реєстрація земельних ділянок не виконує яких-небудь суспільно-правових функцій, і її існування можна пояснити тільки комерціалізацією кадастрових процедур", - пише Чопенко.

Також, як зазначає оглядач, рівень корупції в земельній сфері є вкрай високими. Вчені-земельники нарахували до 140 статей у чинному законодавстві, які сприяють корупції.

"Зовсім обділеним виявилося Мінагрополітики, яке, по суті, втратило управлінські віжки за використанням та охороною земель сільськогосподарського призначення. Фактично Держгеокадастр - центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовує і координує Кабінет міністрів через віце-прем'єра - міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. Водночас пропозиції щодо формування державної політики з використання та охорони земель сільськогосподарського призначення Держгеокадастр вноситиме на розгляд міністра аграрної політики та продовольства. Отже, буде підзвітним і МінАП. Подвійне підпорядкування - це, по суті, діяльність між молотом і ковадлом, які не знатимуть зупину через відмінність підходів в управлінні земельними ресурсами", - підсумовує автор.

Детальніше про реформування Держземагенства і вплив цього на земельні відносини читайте у статті Володимира Чопенка "Земля без органу" ZN.UA.