Порушення міжнародного гуманітарного права в Україні залишились безкарними – Amnesty International

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International оприлюднила щорічну доповідь про стан дотримання прав людини в Україні у 2017 році.

Жорстоке поводження та затримання цивільних

В Amnesty International зазначають, що "представники правоохоронних органів України продовжували вдаватися до тортур, інших видів жорстокого поводження та порушувати права людини". Минулі й дійсні порушення міжнародного гуманітарного права залишились безкарними.

Повідомляється, що в серпні 2017 року СБУ затримала і два дні тримала під вартою без доступу до зовнішнього світу Дар'ю Мастікашеву - українську громадянку, яка проживає в Росії та відвідувала свою матір в Україні. Її звинуватили у державній зраді та незаконному зберіганні зброї. Фотографії жінки, які зробив її адвокат поза залою суду, демонструють ознаки побиття і ймовірних тортур з боку службовців СБУ, йдеться у докладі. Її адвокат тоді повідомляв, що Мастікашева отримувала погрози на адресу своїх матері й сина, поки не згодилась зачитати вголос на камеру заяву, в якій їй інкримінувалися злочини. Наприкінці року вона досі знаходилася під вартою в очікуванні суду.

Також у звіті відзначається, що розслідування головного військового прокурора щодо заяв про секретні затримання СБУ на сході України було неефективним. Влада здебільшого проігнорувала докази, які були оприлюднені міжнародними громадськими організаціями у 2016 році та доводили існування такої практики, заявили в АІ.

У квітні Підкомітет ООН з попередження катувань (ППК) оприлюднив свою доповідь щодо візиту в Україну в 2016 році. Тоді було зазначено, що СБУ стала на заваді мандату ППК, відмовивши в доступі до деяких приміщень, та змусила його перервати візит. Коли ППК відновив візит у вересні, то "лишився із чітким враженням, що деякі кімнати та простори були зачищені, щоб виглядало так, неначе їх не використовували для утримання". Існує інформація, що згадані приміщення, зокрема у Харкові, використовувались як таємні тюрми, звідки ув'язнених перевозили в інше неофіційне місце, перш ніж впустити туди відвідувачів.

У "ДНР" та "ЛНР" підкомітету ООН відмовили в будь-якому доступі до місць позбавлення волі на окупованій території. Де-факто "влада" в "ДНР" і "ЛНР" продовжувала затримувати та ув'язнювати критиків і осіб, яких підозрювала в підтримці України.

Свобода об'єднань та свобода вираження поглядів

Як зазначають в Amnesty International, громадські активісти та члени громадських організацій, зокрема антикорупційних, регулярно зазнавали переслідувань і ставали жертвами насильства. Часто ці інциденти не були ефективно розслідувані, а суттєва підозра у спонуканні до них падала на представників владних структур - у деяких випадках, правоохоронних органів.

В організації згадали прийнятий у березні закон, що зобов'язує антикорупційних активістів, включно з членами громадських організацій і журналістів, заповнювати щорічні декларації про прибуток.

Також підкреслюється, що розслідування вбивств журналістів Олеся Бузини у 2015 році та Павла Шеремета у 2016 році не принесли жодних результатів.

"Влада знову намагалася обмежити право на свободу вираження поглядів, ініціюючи необґрунтовані кримінальні провадження проти журналістів, які критикували уряд за його політичний курс на сході України та неспроможність втілити в життя реформи", - йдеться у звіті.

В Amnesty International нагадали про справи блогера Руслана Коцаби, головного редактора видання "Страна.ua" Ігоря Гужви та видання "Вести". Крім того, згадувалася депортація міжнародних журналістів.

Права ЛГБТІ

У доповіді відзначають, що 18 червня тисячі людей приєдналися до найбільшого на сьогодні Маршу рівності в Києві - щорічної прайд-демонстрації ЛГБТІ. Поліція забезпечила ефективний захист від опонентів Маршу, не було жодних повідомлень про інциденти під час ходи. Але загалом кількість жорстоких нападів на представників і представниць ЛГБТІ у 2017 році зросла. У вересні група правих протестувальників нещадно побила кількох учасниць ЛГБТІ-фестивалю в Запоріжжі.

Насильство проти жінок і дівчат

В Amnesty International наголошують, що український парламент досі не ратифікував Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульську конвенцію), яку підписав ще у 2011 році.

Ситуація в окупованому Криму

У Криму продовжився наступ на права, свободу слова об'єднань та мирних зібрань. Як і раніше, "влада" цькувала переважно етнічних кримських татар. Триває свавільна заборона Меджлісу кримськотатарського народу. Намагаючись залякати критиків окупації півострова, російські силові структури влаштовували рейди на десятки домів кримських татар начебто в пошуках незаконної зброї, наркотиків та "екстремістської" літератури. Ті деякі адвокати, які не відмовляються захищати в кримських судах інтереси незгодних, зазнавали переслідувань з боку російської влади.

Торгівля зброєю

У АІ нагадали, що 28 вересня секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що українські державні компанії прийняли рішення заморозити постачання зброї до Південного Судану. Ця заява відбулася через кілька днів після того, як Amnesty International оприлюднила доповідь, що включала папери про підписання угоди та сертифікати кінцевого споживача, в яких український державний експортер зброї "Укрінмаш" був зазначений як потенційний постачальник стрілецької зброї та легкого озброєння Міноборони Південного Судану на суму 169 мільйонів доларів. Тоді у відповідь на доповідь Державна експортна служба випустила заяву про те, що зазначена угода не була реалізована, а з України не було доставлено жодного озброєння до Південного Судану.

Зазначається також, що Україна досі не ратифікувала Договір про торгівлю зброєю, підписаний нею у вересні 2014 року.