Польські вчені допоможуть Україні створити Нацфонд досліджень

Керівництво Національного наукового центру (ННЦ) Польщі, який фінансує дослідження польських вчених, готове допомогти Україні у створенні і запуску Національного фонду досліджень, повідомляє прес-служба Міносвіти.

Відповідну декларацію про бажання підтримки і допомоги з боку керівництва ННЦ передав екс-керівник Ради Центру професор Міхал Кароньський під час зустрічі представників Польської академії наук з українськими вченими.

"При створенні фонду досліджень і проектування основ його діяльності ви можете використовувати наш досвід з Національного наукового центру. Ми готові більше розповісти і про всі процедури, і про помилки, щоб сприяти створенню ефективної системи фінансування науки в Україні. Також ми сподіваємося, що після запуску українського фонду ми зможемо проводити спільні конкурси наукових проектів - як, наприклад, ми зараз робимо з Німеччиною і Литвою", - зазначив Кароньський.

За його словами, за шість років діяльності польський ННЦ провів 68 конкурсів, на які отримав майже 60 тисяч заявок. З них фінансування отримали близько 11 тисяч проектів на загальну суму 1 млрд євро.

Кароньский також зазначив, що вагомим ефектом роботи ННЦ стала ліквідація ієрархії в науковій діяльності: доступ до фінансування наукових досліджень отримали всі вчені, незважаючи на ступені, звання або досвід. Це сприяло значному залученню молодих вчених до участі у конкурсах. Приміром, у 2016 році більше 50% грантових заявок були виграні саме вченими до 35 років.

Наголошується, що заступник міністра освіти і науки України Максим Стріха наголосив, що польський досвід є дуже цінним для України. У 2018 році планується старт роботи українського Національного фонду досліджень, функцією якого буде грантова підтримка наукових досліджень та розробок - як для окремих учених, так і для дослідницьких університетів, наукових центрів і лабораторій.

Згідно з даними опитування Соціологічної групи "Рейтинг", лише 2% українських вчених задоволені фінансуванням власної наукової діяльності, 55% заявили про те, що вона фінансується частково. 35% сказали про те, що їхня діяльність взагалі не фінансується.

Як зазначають соціологи, відносно непогано йдуть справи з фінансуванням серед вчених Києва, докторів наук і тих, у кого стаж роботи більше 20 років. Однак серед жителів Дніпра, респондентів без наукового ступеня і тих, у кого невеликий стаж, ситуація дещо гірша.