Оглядач назвав чотири фактори деградації зовнішньої розвідки України

ZN.UA Ексклюзив
Поділитися
Оглядач назвав чотири фактори деградації зовнішньої розвідки України © Операція Об'єднаних сил / Facebook
Українська зовнішня розвідка довгі роки була сильна своїми підрозділами, які могли знімати інформацію з супутникових каналів. Але за минулі десятиліття науковий прогрес пішов вперед, а розвідка не встигала модернізувати свої технічні можливості.

На тлі відкритого військового протистояння України та Росії українська розвідка мала б розвиватися, проте оглядач відділу міжнародної політики DT.UA Володимир Кравченко наголошує, що розвідка в нашій країні переживає не просто кризу, а деградацію.

Автор зазначає, що сьогодні українська розвідка неефективна, неповоротка, безсистемна, а також страждає від недофінансування та відтоку кадрів.

І головне — вона не потрібна вищому політичному керівництву країни. Твитнуть Поделиться

Кравченко наголошує, що до деградації зовнішньої розвідки України привели декілька чинників.

Першим оглядач виділяє відсутність розуміння у вищого політичного керівництва країни функцій і завдань розвідки та, як наслідок, відсутність замовлення на продукцію "лісу".

Другий чинник - призначення керівниками СЗР випадкових людей. Мотиви президентів очевидні: хочеться мати "ручного" керівника кожної спецслужби. Але міскастинг на роль "головного лісничого", своєю чергою, викликає лавину інших проблем. І це не тільки вузькість кругозору українського "М" і його невміння грамотно поставити завдання своїм підлеглим у період російсько-української війни.

Третій фактор, що спричинив кризу зовнішньої розвідки, - фінансовий.

"Це аксіома - розвідка дешевою не буває. Але за співвідношенням витрат і результатів розвідка є одним із найвигідніших підприємств, оскільки здатна ефективно вирішувати багато питань на далеких підступах. Адже дешевше витратити мільйони й запобігти проблемі, ніж мільярди для її вирішення. Але це необхідно розуміти керівництву країни - президенту, прем'єру, спікеру, міністрам, парламентаріям, усім тим, від кого залежить виділення коштів", - пише Кравченко.

Він додав, що фінансування традиційно є слабким місцем української спецслужби.

У такій ситуації для багатьох українських "джеймсів бондів" межа мрій — поїхати на роботу за кордон. Твитнуть Поделиться

Кравченко попереджає, що розвідка знаходиться на периферії пріоритетів, і Банкова не приділяє належної уваги фінансовому забезпеченню розвідки.

Четвертий фактор - зношення технічної бази.

"Українська зовнішня розвідка довгі роки була сильною своїми підрозділами, які могли знімати інформацію із супутникових каналів. Технічні потужності дісталися українській спецслужбі з часів СРСР і в дев'яностих роках минулого століття були модернізовані. Однак за минулі десятиліття науковий прогрес пішов уперед семимильними кроками, а українська розвідка не встигала модернізувати свої технічні можливості. Окрім того, значна частина технічної бази розташовувалася в Криму", - зазначає Кравченко.

Детальніше, чому Закон "Про розвідку" не рятує саму розвідку, читайте в статті Володимира Кравченка "Ліс" на задвірках" для видання "Дзеркало тижня. Україна".

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі