Наталя Цвік: Офіційно в Україні немає професії мама-вихователь - Україна - dt.ua

Наталя Цвік: "Офіційно в Україні немає професії мама-вихователь"

21 травня, 09:31 Роздрукувати

DT.UA запустило відео-проект "Календар" про людей, які живуть для інших.

Наталя Цвик - мама дев'яти дітей в дитячому будинку сімейного типу (ДБСТ). У інтерв'ю жінка розповідає свою історію створення і життя великої сім'ї, а також відверто ділиться проблемами, пов'язаними з цим відповідальним кроком.

"Офіційно в Україні немає професії мама-вихователь і тато-вихователь, — розповідає жінка. — Форма такої прийомної сім'ї (ДБСТ — дитячий будинок сімейного типу) є, а професії — немає. Тому що наша робота триває 24 години на добу. І, очевидно, держава ніяк не може із цим фактом змиритися й визначитися. Моя винагорода становить 30 відсотків від суми в 3,5 тис.грн, належної на кожну дитину. Тобто це в цілому плюс іще 7 тисяч гривень на місяць. Наш тато працює охоронцем. Бо потрібно заробляти на життя собі і нашим спільним дітям. Але це, самі розумієте, зовсім невеликі гроші".

"Річ у тому, що дуже багато людей сприймають нас і таких як ми трохи дивно, — говорить Наталя Цвік. —  Мовляв, прийшли, набрали дітей і гребуть гроші лопатою. І це прикро. Адже це — дуже важка праця, безсонні ночі… Це рішення, які не завдяки, а всупереч. Приміром, Єгор і Назар, як діти без певного статусу, жили в нас цілий рік безплатно. Тобто нас поставили перед вибором: або забирайте зараз і якось вирулюйте самі, поки ми визначимося з їхнім статусом, або вони підуть у реабілітаційний центр, і заберете їх уже через рік. Нам просто стало шкода дітей, шкода їхнього часу й здоров'я. І ми їх забрали. На щастя, служба, точніше — її інспектор Лариса Теплюк, сприяла тому, що б  цей час нам комплексно допомагав проект SOS "Дитячі містечка - Україна".  Зараз на чотирьох нових дітей нам теж іще нічого не платили. А на чомусь спати, щось їсти, у щось одягатися малятам треба вже в перший день їхнього приходу в сім'ю. Правда ж? Але нам, як я вже сказала, і тут допомогло соціальне містечко". 

"Безумовно, дуже хотілося б, щоб батьки-вихователі, уся сім'я була захищена державою, — ділиться жінка. — Добре було б знати, що коли вже через вік і здоров'я не зможемо працювати, то будемо отримувати гідну пенсію. Що діти, які виростуть і підуть від нас, теж будуть захищені. Навіть на тому загальновідомому рівні, коли цивілізована держава щомісяця відкладає якісь гроші на конкретну дитину. Тому що на цей момент діти йдуть з таких сімей, як наша, без жодної матеріальної підтримки і житла. У декого з них хоч і є житло, але повернутися до батьків-алкоголіків… навряд чи це вихід для молодої людини. Це вже остаточно травмувати людину без будь-якої перспективи впоратися із цим життям".

"Дякувати Богові, що держава забезпечує хоча б навчання дитини на бюджетних програмах. Однак без подальшого працевлаштування. А дитина ж має знати, що, коли вона виросте, у неї буде хоч щось, на що вона може спертися і потім відштовхнутися. Крім нашої батьківської підтримки і любові. А так, таким сім'ям, іще й рекомендують відкладати гроші з цих трьох із половиною тисяч. Хоч як дивно це звучить… Насправді момент усвідомлення можливого майбутнього для всіх учасників такого проекту як ДБСТ в умовах нашої країни — страшний. Що стосується пенсії, то ми уклали договір з однією зі страхових компаній і раз на рік робимо внески, щоб забезпечити собі хоч якусь пенсію", — завершила Наталя Цвік.

DT.UA запустило відео-проект "Календар" про людей, які живуть і працюють для інших. Проект – це своєрідна спроба допомогти суспільству заглянути в себе, розібратися в смислах і цінностях, спробувати почути себе і заново почати будувати майбутнє. Проект розвивається двома мовами – російською і українською.

Повне відео версію інтерв'ю дивіться тут

Повну друковану версію інтерв'ю читайте тут

За матеріалами: DT.UA /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №24, 22 червня-25 червня Архів номерів | Зміст номеру < >