Міжнародні аудитори в листопаді оприлюднять звіт про наукову і інноваційну систему України

Поділитися
Міжнародні аудитори в листопаді оприлюднять звіт про наукову і інноваційну систему України Міжнародні експерти вироблять рекомендації для української науки
Реформа української наукової сфери вимагає не стандартних рецептів, а спеціально вироблених рішень і рекомендацій.

На початку листопада група міжнародних аудиторів і експертів оприлюднить звіт про наукову і інноваційну систему України. Аудит проводиться за запитом українського міністерства освіти і науки, а в число експертів увійшли увійшли високі посадові особи з Латвії, Німеччини, Великобританії та Угорщини, а також незалежні експерти з Нідерландів, Австрії, Литви, Бельгії. Очолив групу експертів колишній реформатор Королівської академії Нідерландів, в минулому фахівець з фізики сильних магнітних полів Ганс Чанг. Проведення цього аудиту стало можливим після здобуття нашою державою у минулому році асоційованого статусу в програмі ЄС "Горизонт-2020".

На стартовому засіданні делегація МОН представила свій огляд національної наукової і інноваційної системи України з її головними проблемами (особливо багато питань було про новації, передбачені новим Законом "Про наукову і науково-технічну діяльність"), а експерти - свій вихідний документ, підготовлений на базі вивчення різних інформаційних джерел. І майже всі ці документи виявилися близькими у своїх оцінках. Документ, представлений відомим австрійським експертом Клаусом Шухом, починається з твердження, з яким важко не погодитися - випадок України особливий, пише Максим Стріха у статті "Аудитори – на порозі" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".

Тому українська наукова сфера вимагає не стандартних рецептів, а спеціально вироблених рішень і рекомендацій. Перевага нашої держави - багату наукову спадщину ще з часів СРСР і високі стандарти освіти. Разом з тим не очевидно, чи дійсно в Україні політичні і бізнес-еліти мають намір будувати економіку, що базується на знаннях. Констатовано великі втрати нашої держави внаслідок російської агресії (анексія Криму, окупація Донецька і Луганська, скорочення ВВП більш ніж на 15%, наявність значного числа біженців, у тому числі "наукових"). У той же час підкреслюється, що занепад української наукової системи відбувався протягом всього періоду незалежності. Документ звертає увагу на зовні технічну, але насправді дуже важливу проблему: більшість даних щодо української науки труднодоступні із-за відсутності англомовних аналітичних текстів, так і через застосування в Україні застарілих, часто несумісних з європейськими, стандартів і термінів. І це повинно стати докором і для наших науковедов, і для органів влади. Експерти звертають увагу на вкрай незадовільний рівень національної інноваційної системи. Інтерес приватного бізнесу до підтримки досліджень зростає, але дуже повільно (зараз цей бізнес забезпечує менше 20% загальних витрат в державі на науку). Промисловість базується переважно на традиційному машинобудуванні, питома вага сучасних високотехнологічних сегментів в ній дуже низький.

Реальних механізмів підтримки інновацій практично немає, а ведення бізнесу все ще вкрай ускладнене корумпованої бюрократичної системою. Разом з тим відмічено, що після перемоги Майдану уряду, нарешті, проявили інтерес до реформи наукової сфери, і це підвищує потенційне значення аудиту. Однак підкреслюється, що скоординованої політики в науковій сфері досі немає, що головні гравці (МОН, Мінфін, Мінекономіки, НАН та ін) діють неузгоджено, а іноді і в абсолютно протилежних напрямках. Як на недоліки, вказано на слабке взаємодія між академічними інститутами та університетами, низьку частку коштів, які розподіляються на конкурсній основі, загальне скорочення фінансування досліджень (зокрема й іноземними замовниками, які побоюються вкладати в державу, що є об'єктом агресії з боку могутнього сусіда), брак ефективних зв'язків між наукою і бізнесом.

Що стосується якості української науки, то її, на думку експертів, природним шляхом знижує застаріла дослідна інфраструктура. Тому впадає в око низька частка українських статей серед найбільш цитованих у світі робіт. Мала, як по сучасним стандартам, і частка статей, опублікованих українцями разом з зарубіжними співавторами (33,46%, причому ця цифра стосується лише публікацій, зафіксованих у міжнародних наукометричних базах!). Разом з тим українські науковці і далі займають сильні позиції у фізиці, астрономії, матеріалознавства, хімії, математики, інженерії, науках про Землю, є позитивний тренд і у наших економістів. Окремо звертається увага на низький рівень наукових досліджень у більшості українських університетів: лише декілька з них дійсно відповідають стандартам дослідних. Таким чином, значна частина високоосвічених викладачів, які могли б успішно займатися дослідженнями, реально зосереджені тільки на викладанні. Автори документа проаналізували і людський потенціал для нашої науково-інноваційної сфери. Зазначено, що ми зберігаємо розвинену, хоча і застарілу з точки зору підходів і обладнання освітню систему, окремою проблемою якої залишається корупція. В Україні 80% молоді 15-19 років навчаються у вузах (що дуже багато!), але відсоток тих, хто йде в аспірантуру (за європейськими мірками) вкрай низький і свідчить про недостатню зацікавленість молоді науковою кар'єрою. Підкреслюється і те, що українська економіка сьогодні не здатна прийняти таку кількість випущених вузами фахівців високої кваліфікації (і в той же час їй не вистачає кваліфікованих робітників і техніків).

Таким чином, Україна належить до країн з найвищим рівнем "надлишкової освіченості". Кидається в очі і зміщення інтересу абітурієнтів з природничих і технічних наук до менеджменту та права. Загальна кількість дослідників в Україні скорочується (сьогодні воно таке ж, як в Австрії, де кількість населення менше майже в п'ять разів). Кількість нових позицій для молодих дослідників дуже обмежена, а вікова структура української науки включає все більше дослідників старшого віку. Вказано, що українські вчені досить активні в міжнародному співробітництві. Рівень їх успішності в РП-7 становив близько 20% (що потрібно вважати досить високим показником). У "Горизонті-2020" він поки що знизився до 13%, але це є також відображенням загальноєвропейської тенденції. Разом з тим вкрай низько кількість міжнародних патентів, отриманих українцями, зазначається в статті.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі