"Керченський розстріл": що західні ЗМІ пишуть про кривавий теракт у окупованому місті

17 жовтня 2018 року окупована Росією Керч в Криму завмерла від шоку і жаху: самий звичайний, нічим не примітний хлопець, 18-річний студент четвертого курсу місцевого політехнічного коледжу Владислав Росляков озброївся мисливським дробовиком, саморобною вибухівкою і влаштував криваву баню у стінах рідного навчального закладу. За кілька хвилин загинуло 20 людей, ще десятки були поранені. Сам Росляков, згідно з офіційною версією, застрелився у шкільній бібліотеці, розрядивши свою зброю собі в голову - хоча на той момент у нього залишалося ще чимало боєприпасів.

На трагедію негайно відреагували західні ЗМІ, більш знайомі з подібною тематикою, ніж медіаресурси в Україні та Росії.

The New York Times: тяжкі наслідки

Американське видання The New York Times одним з перших відреагувало на трагедію; не дивно, оскільки для американців розстріли в школах - це не надзвичайна подія а лякаюча повсякденність. Тим не менш, навіть на цьому тлі видання зазначило, що "керченський розстріл" призвів до "найчисленніших жертв з часів теракту в Беслані у вересні 2004 року" на підконтрольній РФ території і виявився не менш кривавим, ніж стрільба у Марджорі Хіллс Скул у Флориді або інші приклади "шкільних атак".

Видання зазначило, що деталі трагедії нагадують знайомі до болю в США картини, якими характеризувалися усі сумнозвісні теракти в навчальних закладах: "злетілий з котушок" учень, придбання вогнепальної зброї, стрільба у всіх без розбору, самогубство. А ось реакція, зазначила газета, у Криму, який і так перебуває у напрузі, буде відмінною від США; кримчан чекають дуже тяжкі наслідки теракту - "закручування гайок" з боку силових структур, недовіра, параноя та інші "принади" поліцейського режиму.

Süddeutsche Zeitung: Росія у паніці

Керченські події можуть викликати заворушення на острові і як наслідок - конфлікт на адміністративному кордоні Криму, вважає німецьке видання Süddeutsche Zeitung.

"Росія нервово реагує на всі події у Криму. Москва найбільше побоюється заворушень серед кримських татар, які лояльно ставляться до України. Україна зі свого боку посилила заходи безпеки на кордоні з анексованим Кримом. У Росії вже відбувалися випадки бійні у школах, але ніколи вони не мали таких важких наслідків, як в Керчі",– коментує трагедію видання.

Daily Beast: керченський "Колумбайн"

Широка громадськість на Заході уперше дізналася про те, що 18-річний Росляков цікавився серійними вбивцями і зізнавався, що мріє про славу стрілка з "Колумбайна" Еріка Харріса, з публікацій видання The Daily Beast, яка розмістила цю інформацію, виявивши її у деяких російських ЗМІ. Вважається, що саме це видання ввело до ужитку термін "російський Колумбайн", який пізніше перетворився на "керченський Колумбайн".

Газета провела паралель із бійнею в школі "Колумбайн" в штаті Колорадо у 1999 році, коли двоє її озброєних учнів – Ерік Харріс та Ділан Кліболд – застрелили 13 і поранили 23 учнів; цей напад свого часу входив до п'ятірки найбільш кривавих у США.

Le Temps: тут надто багато страннощів

А ось кореспондента швейцарської газети Le Temps у Москві Еммануеля Гріншпана приголомшило дещо інше - журналіст відразу ж не повірив у те, що Росляков зміг придбати практично бойову зброю та боєприпаси до неї абсолютно легально. Звичайно, офіційні російські органи повідомили, що студент спокійнісінько купив рушницю і патрони у місцевій зброярні, проте Гріншпан вважає, що у цій справі надто багато дивного.

Справа у тому, що така ситуація з купівлею зброї у будь-якому магазині зброї при наявності набору потрібних паперів без усяких питань - більш характерна для США, де володіння зброєю не вважається чимось дивовижним; російське законодавство до озброєння власних громадян ставиться вкрай підозріло, гальмуючи цей процес всіма засобами і силами. А враховуючи перманентну параною російських правоохоронних органів, що з'явилася після численних терактів кінця 90-х - початку нульових років цього століття, ця ситуація виглядає ще більш дивно.

"Російське законодавство з контролю за обігом зброї вважається обмежувальним, на відміну від Швейцарії або США, – лише один російський громадянин з 24 (тобто 4,5 мільйона чоловік) володіє вогнепальною зброєю. Але чи достатньо воно обмежувальне у світлі останніх подій?" – запитує автор статті, маючи на увазі, що хтось з якоїсь причини допоміг Рослякову обійти обмеження закону.

Нагадаємо, 17 жовтня в будівлі політехнічного коледжу (кол. металургійний технікум) в окупованій Керчі стався вибух. За попередніми даними, вибуховий пристрій спрацював у їдальні коледжу. Загинули 20 осіб (5 викладачів і 15 студентів), ще кілька десятків дістали поранення, зокрема важкі.

Підконтрольні російським окупантам слідчі органи кваліфікували напад за статтею "теракт", згодом перекваліфікували його на "вбивство". За даними російського слідства, 18-річний студент коледжу Владислав Росляков влаштував вибух і стрілянину в закладі, а потім наклав на себе руки.

Прокуратура АР Крим (Україна) відкрила кримінальне провадження за ч. 3 статті 258 Кримінального кодексу – теракт. Співчуття сім'ям жертв масового вбивства в Керчі висловили президент Петро Порошенко, прем'єр-міністр Володимир Гройсман і міністр закордонних справ Павло Клімкін. Голова держави наголосив на тому, що жертвами злочину стали українські громадяни.

Докладніше про трагедію читайте у матеріалі DT.UA "Вибух і стрілянина в коледжі Керчі: головне".