Естонська компанія звернулася з позовом проти України в міжнародний арбітраж - Україна - dt.ua

Естонська компанія, яка володіла мережею казино в Україні, подала позов у міжнародний арбітраж

28 серпня, 23:49 Роздрукувати

Olympic Entertainment Group вимагає від української влади компенсації понесених компанією збитків

Незважаючи на заборону, в Україні діють підпільні казино

Відновився багаторічний спір між естонською компанією - власницею мережі казино, в тому числі і в Україні, і державою Україна. Він триває десять років і пов'язаний з законом "Про заборону грального бізнесу в Україні". Естонська компанія вимагає компенсації своїх збитків.

Естонська компанія Olympic Entertainment Group подала в міжнародний арбітраж позов проти України через заборону грального бізнесу.

Про це повідомляє НВ Бізнес з посиланням на сайт Постійної палати третейського суду, передає Українська правда.

провадження відкрили відповідно до Угоди між урядом Естонською Республікою та урядом України про заохочення і взаємний захист інвестицій (від 15 лютого 1995 року) і Арбітражним регламентом ЮНСІТРАЛ 1976 року.

Olympic Entertainment Group вийшла на український ринок у 2004 році. На серпень 2009 року їй належало 24 казино в Україні.

"Компанія закрила їх у зв'язку з набуттям чинності 25 червня 2009 року закону "Про заборону грального бізнесу в Україні". Тривалий час проходила процедура можливого досудового врегулювання спору, але вона завершилася безрезультатно", - пише НВ Бізнес.

Підкреслюється, що у 2010 році Olympic Entertainment Group зажадала від української влади компенсації понесених компанією збитків у розмірі 12 мільйонів євро через заборону ведення грального бізнесу в країні.

15 травня 2009 року Верховна Рада ухвалила закон про заборону грального бізнесу на території населених пунктів України. 

У грудні 2014 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявляв, що міліція протягом десяти днів ліквідує всі підпільні гральні заклади в Україні, однак станом на серпень 2019 року так і не зробив цього. 

Багато підпільних закладів продовжують працювати дотепер.

У липні силовики затримали начальника відділення слідчого відділу Деснянського управління поліції в Києві, який вимагав гроші від представників грального бізнесу. Силовики обізнані про точки грального бізнесу і його власників і регулярно "накривають" гральні заклади.

Раніше зазначалося, що президент Володимир Зеленський має намір детінізувати гральний бізнес в Україні.

Читайте також: Зеленський хоче зняти заборону на гральний бізнес

Опитування соціологічної групи "Рейтинг", яку проводилося проводився ще у 2017 році, показав, що про заборону грального бізнесу в Україні знають 87% українців не знають – 13%. Підтримують цю заборону 73%, не підтримують 22% опитаних. Лише 17% вважають, що заборона виявився успішним, натомість 71% кажуть, що він був швидше або повністю неуспішний. 79% респондентів вважають, що заборона сприяв переходу цього виду діяльності у тіньовий сектор економіки, 13% так не вважають; 57% вважають, що він привів до зменшення надходжень у державний і місцевий бюджети (27% так не вважають). 43% стверджують, що заборона грального бізнесу призвела до зменшення кількості робочих місць, одночасно майже стільки ж мають протилежну думку.

Гральний бізнес заборонений в Україні з літа 2009 року. У грудні 2014 року тодішній міністр фінансів України Наталія Яресько заявила, що держбюджет може отримати додаткові 2 млрд грн податків на гральний бізнес, який необхідно вивести "з тіні".

Пізніше про детінізацію грального бізнесу говорив президент інвестиційної груп DCH, бізнесмен Олександр Ярославський, однак влада не прислухалася до цих порад. Зараз вважають, що законодавче врегулювання може принести не менше 5 млрд. грн. податків.

За матеріалами: DT.UA / Українська правда /
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №42, 9 листопада-15 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >