ДБР вилучило секретні документи щодо "Керченської справи" — Труба

Співробітники Державного бюро розслідувань вилучили з Офісу президента секретні документи, які стосуються переходу українських кораблів через Керченську протоку у листопаді 2018 року, заявив директор ДБР Роман Труба в інтерв'ю "ТСН". Він також розповів про можливість витоку інформації.

"У нас проведені вже всі вилучення і зараз на підставі цих документів проводиться експертиза, яка вивчає ці документи, аналізує і дасть відповіді на всі запитання", - зазначив Труба.

За його словами, існує загроза витоку інформації, через "прослушку", яку знайшли у вентиляції кабінету директора ДБР.

"Найбільш небезпечне – витік службової інформації, витік інформації щодо розслідування кримінальних проваджень. Адже саме тут, саме за цим столом, проводяться наради, де ми обговорюємо, що зроблено у кримінальних провадженнях, що плануємо, і в якому напрямку будемо рухатися. І це найбільша загроза, яка може бути за результатами цієї "прослушки", яка відбувалася. Ця "прослушка" відбувалася не один день і не один тиждень", - заявив Труба.

У той же час він зазначив, що не переймається щодо дискредитації, оскільки "в цьому кабінеті відбуваються лише робочі питання, які не виходять за межі допустимості". Труба додав, що в рамках "Керченської справи" співробітники ДБР проводять багато виїмок, зокрема й документів, які містять державну таємницю.

"Зараз у цьому провадженні призначена експертиза, і за результатами цієї експертизи ми зможемо дати відповіді на багато запитань, які цікавлять суспільство", - заявив Труба.

У вересні Печерський районний суд міста Києва надав ДБР доступ до документів з Офісу президента щодо проходу українських кораблів Керченською протокою.

У свою чергу адвокат українських моряків, яких РФ захопила під час проходження Керченської протоки, Микола Полозов заявив про те, що ДБР почало допитувати його підзахисних в рамках "Керченської справи". Держбюро розслідувань також допитало п'ятого президента України Петра Порошенка. За його словами, слідчі ставили питання щодо "Керченської справи".

Нагадаємо, 25 листопада 2018 року російські прикордонники атакували і захопили два катери та рейдовий буксир Військово-морських сил Збройних сил України, які прямували з Одеси до Маріуполя. Поранення отримали кілька моряків, в полон потрапили 24 українських військовослужбовці.

Усі захоплені моряки, яких більше 9 місяців тримували у СІЗО Москви, вимагали вважати себе військовополоненими і ставитися до них згідно з нормами Женевської конвенції.

Україна вказала на незаконність захоплення кораблів і "судів" над моряками, підкресливши, що перехід у Маріуполь здійснювався згідно з нормами міжнародного права. Позицію країни поділяють західні партнери, включаючи держави "Великої сімки".

25 травня Міжнародний трибунал ООН з морського права ухвалив рішення, яким зобов'язав РФ звільнити два катери, рейдовий буксир ВМС України і 24 українських моряків, захоплених в районі Керченської протоки в листопаді 2018 року. Рішення підтримали 19 суддів, російський суддя голосував "проти".

25 липня Росія відзвітувала трибуналу про виконання вимоги, але не звільнила українців московського СІЗО, продовжуючи маніпулювати власним розумінням рішення.

Українські моряки разом з 11 поліитв'язнями повернулися в Україну 7 вересня в рамках обміну утримуваними особами. Це сталося більш ніж через два місяці після закінчення терміну, коли РФ мала виконати рішення Міжнародного трибуналу ООН. При цьому Росія досі не повернула Україні кораблі, що є одним із пунктів рішення.