Чотири роки поспіль близько 60% українців пишаються тим, що є громадянами України

Посилення самоідентифікації відбулося на тлі зовнішньої агресії. Відразу після подій 2013–2014 рр. ідентичність проявлялася зовнішніми, поверховими атрибутами - вишиванками, національною символікою, зростанням інтересу до національного виробника. Тепер ця тенденція трохи знизилася, і залишається питання пошуку глибинної ідентифікації, ціннісної бази, яка б об'єднувала українців. А з цим досі проблеми, - все ще не сформовані глибинні цінності, які були б прийнятні для всіх регіонів України і об'єднували б усіх українців.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Тетяна Нікітіна, кандидат соціологічних наук. За її словами, практично, для половини українців чинник зовнішньої агресії сформував як об'єднавчу ідею європейський вектор розвитку, європейську ідентичність. Але європейська ідентичність не завжди допомагає у формуванні національної, і цю ідею не поділяють українці в усіх регіонах.

"Ситуація по регіонах значно різниться. Найвищий рівень самоідентифікації як громадянин України спостерігається в Києві, на Заході та в Центрі (близько 65%). На Півдні близько 45% вважають себе громадянами України, в решти переважає регіональна ідентичність. На сході країни ситуація дуже різниться всередині регіону. Харківська і Дніпропетровська області значно відрізняються від неокупованого Донбасу (Донецької і Луганської областей). Перші дуже схожі своєю ідентифікацією на Київ, Захід і Центр, тобто тут висока ідентифікація з громадянином України. А в жителів Донбасу, як і на Півдні, переважає регіональна ідентичність, - зазначає автор. - На Півдні й Донбасі найнижчий відсоток людей, які пишаються тим, що вони громадяни України, - не більше 40% на Півдні й не більше 30% у Донбасі (дані моніторингового дослідження "Українське суспільство", Інститут соціології). Відмінності також спостерігаються щодо підтримки європейського вектора розвитку. Центр, Північ і особливо Захід його підтримують. На Сході й Півдні з цим погоджується тільки третина населення. ".

Докладніше аналіз даних соціологічних досліджень - в матеріалі Тетяни Нікітіної "Надія і віра без відповідальності, або Соціологічна діагностика українського суспільства" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".