Частина українських олігархів допомагає вищій освіті — оглядачка

У дослідженні DT.UA ми звернулися з інформаційним запитом до 22 найбільших українських капіталовласників, щоб зібрати максимально повну інформацію про практику благодійної підтримки у сфері вищої освіти (вклади в підтримку університетів і коледжів, на стипендії і гранти на наукові дослідження та оновлення технічної бази) за період з мирного 2013-го по 2018 роки. Всього п'ятеро олігархів надали вичерпні відповіді. Це Рінат Ахметов, Віктор Пінчук, Олексій Вадатурський, Борис Колесніков і Юрій Косюк.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Марина Баранівська. За її словами, Рінат Ахметов (№1 у рейтингу, особисті статки - 12,2 млрд дол.) був послідовним благодійником у сфері освіти, але Революція Гідности, а потім початок воєнних дій у Донбасі змусили найзаможнішу людину України істотно переглянути діяльність власного фонду. Закривши або призупинивши реалізацію низки своїх благодійницьких проєктів у галузі освіти і культури, пан Ахметов відкрив 2014 року Гуманітарний штаб і зосередився насамперед на наданні допомоги мешканцям у зоні воєнного конфлікту.

"Фонд Ріната Ахметова протягом 2006–2015 років реалізував кілька проєктів, пов'язаних із підтримкою сучасної освіти в Україні. Так, освітній проєкт фонду "Цифрові медіа в університетах" (період реалізації - 2011–2015 рр.) у партнерстві з провідними українськими університетами (Інститутом журналістики КНУ ім. Т.Шевченка, ЧНУ ім. Б.Хмельницького, ТНУ ім. В.Вернадського, ЛНУ ім. І.Франка тощо) надав можливість 30 викладачам вдосконалити свої знання в мультимедійній журналістиці. Завдяки коштам фонду в Черкаському та Запорізькому національних університетах відкрито мультимедійні телестудії та апаратні відеомонтажу для практичного навчання студентів, - зазначає оглядач. - У 2008–2014 роках Фонд Ріната Ахметова спільно з НаУКМА і Автономним університетом Барселони реалізував проєкт "Докторська програма з масових комунікацій". Мета проєкту - сприяти українській освітній системі в її інтеграції в систему освіти ЄС, що стало особливо актуальним після того, як Україна долучилася до Болонського процесу. У рамках проєкту на базі НаУКМА було засновано першу в нашій країні докторську програму на основі філософії післядипломної освіти. Програма передбачала підготовку дослідників комунікативної проблематики світового рівня за зразком третього циклу єдиного європейського освітнього простору (European Higher Education Area)".

Проєкт "Журналістика цифрового майбутнього", який забезпечував навчання журналістів і редакторів українських ЗМІ навичок роботи із цифровим контентом, був реалізований Фондом Ріната Ахметова на базі НаУКМА у 2007–2014 роках. Для викладання були запрошені лектори з найкращих американських та західноєвропейських медіа. Загалом слухачами цього проєкту стали 175 осіб.

У свою чергу, Віктор Пінчук (№2 в рейтингу, особисті статки - 2,7 млрд дол.) зі своїм фондом - іще один впливовий благодійник, який уже тривалий час підтримує освітні проєкти. Протягом останніх 13 років він фінансує загальнонаціональну програму підтримки талановитої молодів Україні "Завтра.UA". Для участи в цій програмі на щорічному відкритому всеукраїнському конкурсі відбирають найталановитіших студентів 3–6 курсів університетів та ЗВО-партнерів програми. Стипендіяти "Завтра.UA" одержують фінансову підтримку для продовження освіти та реалізації власних проєктів, додаткові можливості для індивідуального розвитку, обміну досвідом та інформацією.

"Ще один благодійницько-освітній проєкт Віктора Пінчука - стипендіяльна програма "Всесвітні студії", що стартувала 2010 року. Вона позиціюється як перша приватна вітчизняна програма, що пропонує молодим українцям системний доступ до найкращих університетів світу, не зважаючи на їхні фінансові можливості. З 2010 року 94 юнаків та дівчат виграли грант "Всесвітніх студій", - йдеться в статті. - Учасників проєкту визначає незалежна комісія в перебігу відкритого загальнонаціонального конкурсу. Відібрані кандидати самостійно обирають університет, подають вступні документи і, в разі зарахування, мають право на отримання гранта. Розмір гранта визначається індивідуально і може покривати до 60% від необхідної суми. Гранти від Фонду Віктора Пінчука надаються для здобуття освіти в шести галузях, які фонд вважає пріоритетними для розвитку України, а саме: право та держуправління, аграрні науки, навколишнє середовище та екологія, альтернативна енергетика та аерокосмічна інженерія".

А от власник сільськогосподарського підприємства "НІБУЛОН" Олексій Вадатурський (№12 у рейтингу, особисті статки - 549 млн дол.) розпочав активну співпрацю з вищими навчальними закладами ще 2004 року, зокрема запрошуючи на роботу переважно випускників сільськогосподарських ВНЗ та фахівців харчових технологій. Із розвитком діяльности його компанії розширювалися й зв'язки з ВНЗ: для забезпечення масштабного будівництва лінійних елеваторів почали запрошувати молодих спеціялістів-будівельників, для розвитку власного флоту - судноводіїв тощо. Ще одна форма співпраці з навчальними закладами - проведення практик. З відповіді пресслужби пана Вадатурського ми дізналися, що в рамках цієї співпраці укладено довгострокові угоди з понад 34 навчальними закладами про надання студентам ІІІ, IV та V курсів можливости пройти оплачувану практику. Щороку "НІБУЛОН" приймає понад 300 практикантів.

Автор зазначає, що в 2017 та 2018 роках Український форум благодійників називав Фонд Бориса Колеснікова лідером номінації "Засоби для розвитку науки і освіти України" в сегменті благодійників з бюджетом від 10 до 100 млн грн на рік. Власник кондитерської компанії "Конті", співголова партії "Опозиційний блок" (№46 у рейтингу, особисті статки - 112 млн дол.) фінансує регулярне проведення всеукраїнських спеціялізованих благодійно-освітніх конкурсів ("Авіятор", "Архітектор", "Програміст", "Залізничник" тощо). Уже поточного року Фонд Бориса Колеснікова реалізував два освітні конкурси, переможці яких узимку отримали можливість відвідати Кельн і виставку ISM 2019, а також паризьку SIMA 2019.

У цих поїздках, розповіли нам у пресслужбі пана Колеснікова, найкращі студенти провідних українських ВНЗ ознайомлюються з новинками та інноваціями галузей, спілкуються з іноземними фахівцями, переймають досвід, а потім утілюють його в Україні. На іноземних форумах до студентів приєднується Борис Колесніков. Разом вони відвідують стенди гравців світового ринку, обговорюють перспективи розвитку вітчизняних галузей.

Пресслужба пана Колеснікова наголошує, що фонд опікується не лише тим, щоб показати українським студентам провідні галузеві виставки, а й сприяти їх подальшому працевлаштуванню. Найяскравіший приклад: 2016 року, під час поїздки 100 студентів-переможців конкурсу "Авіятор" на авіясалон Фарнбороу в Лондоні, компанія "Прогрестех-Україна" (представництво Boeіng в Україні) уклала з одним з учасників контракт. До фонду нерідко звертаються компанії-партнери з проханням допомогти їм знайти серед тих студентів, які були учасниками благодійницько-освітніх проєктів, кандидатів на ті чи інші вакансії.

А ось прес-служба Юрія Косюка пояснила, що співпраця Юрія Косюка з ВНЗ та професійно-технічними навчальними закладами має проєктний (за запитами керівництва ВНЗ до керівників підприємств МХП у регіонах присутности цієї компанії), а не благодійний характер. Надання благодійної фінансової допомоги вишам "не є найбільш ефективним інструментом розвитку системи освіти чи окремих перспективних студентів", наголосили у пресслужбі пана Косюка, аргументуючи це власним досвідом.

"Агроіндустріяльний холдинг МХП має успішний досвід співпраці з молоддю та навчальними закладами різних рівнів. Проте ця співпраця має більш системний, стратегічний та фокусний характер, тому виходить далеко за межі простого надання благодійної допомоги. А вартість самих проєктів співпраці МХП з вузами та молоддю неможливо у повній мірі оцінити у пропонованому вами форматі, який оцінює лише обсяги перерахованих благодійних внесків", - не без критиканства відписали нам.

Системність підходу власника МХП полягає в тому, що, за словами нашого респондента, за багато років йому вдалося сформувати "власну ефективну освітньо-навчальну інноваційну екосистему". Холдинг МХП проводить цільову роботу з професійного орієнтування молоді, починаючи зі шкільного віку. Проєкт "МХП СТАРТ" - це рекрутинговий та просвітницький проєкт холдингу, в рамках якого діє програма оплачуваних стажувань для студентів та учнів професійних навчальних закладів. Комунікаційна платформа "МХП СТАРТ" виконує функцію галузевого промоутера, ознайомлює з можливостями роботи в сучасному аграрному бізнесі. Холдинг має також власний внутрішній університет - "Центр розвитку МХП", де за індивідуальними програмами фахівці отримують додаткові знання і навички, власний план і стратегію кар'єрного та професійного зростання.

Завдяки створенню і розвитку такої екосистеми, що потребує колосальних фінансових та організаційних інвестицій компанії, МХП не відчуває нестачі кваліфікованих кадрів, стверджують у пресслужбі холдингу. Найкращим свідченням ефективности роботи своєї професійно-освітньої екосистеми вони вважають той факт, що понад 90% представників керівного складу всіх бізнес-підрозділів холдингу зробили успішну кар'єру, розпочавши шлях молодого спеціяліста в рамках МХП. На проєкти з корпоративної соціяльної відповідальности в регіонах своєї присутности холдинг витратив сумарно понад 203 млн грн за підсумками 2018 року.

Детальніше про сучасне меценатство читайте у матеріалі Марини Баранівської "Скажи мені, на що ти витрачаєш свої мільйони, і я скажу, хто ти" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".