Боротьба за серця людей в Донбасі стане викликом для України - Atlantic Council

Криваві бої між українською армією і силами Росії тривають вже три роки на Сході України. А тим часом, триває не менш важлива боротьба за серця і уми мирних мешканців, чия лояльність до Києва чи Москви постійно коливається.

Місто Лисичанськ в Луганській області нещодавно відсвяткувало третю річницю визволення українськими солдатами від військ Кремля. Але поки проукраїнська частина 100-тисячного міста святкувала, були помітні і ті, хто не дуже радий жити під контролем Києва.

Про це в статті для Atlantic Council пише журналіст Аскольд Крушельницький. Коли українські солдати йшли до натовпу на головній площі Лисичанська, дві жінки середного віку підійшли і запитали у них, що відбувається.

"Ми святкуємо третю річницю визволення міста", - відповіли військові.

Одна з жінок відступила: "Від кого ви нас визволили?". Її відповідь і тон дав чітко зрозуміти, що вона і її подруга не прихильники уряду в Києві.

Східна Україна здебільшого російськомовна і має найбільшу в країні концентрацію етнічних росіян. Мешканці Лисичанська раніше працювали на шахтах і нафтопереробних заводах Луганська і Донецька, які з'явилися в часи сталінської індустріалізації. Після розпаду СРСР більшість заводів в регіоні занепали. А початок війни в Донбасі став для них "дзвоном смерті". В роки незалежності України Лисичанськ був під контролем сумнівних бізнесменів, які стали неймовірно багатими. За допомогою підконтрольних телеканалів вони підтримували у місцевого населення дивну ностальгію за СРСР. Тепер Лисичанськ - депресивне, похмуре, зношене місто, оточене скелетами індустріальних споруд.

Під час окупації російські сили тероризували всіх, кого підозрювали у симпатіях до Києва, викорінювали українські символи і прапори, а також скасували всі уроки української мови в школах. Місто було театром запеклої боротьби за визволення української території від росіян. Коли битва закінчилася, її жертвами стали 20 українських солдат і значна кількість російських бойовиків.

Під час святкування визволення Лисичанська колона машин з українськими прапорами їздила вулицями. Активісти провели молебні в місцях найкривавіших боїв. Увечері на центральній площі був концерт. Ніхто не ховався і не намагався зірвати святкування, однак деякі люди вороже дивилися на дійство.

Один з організаторів святкування, уроженець регіону Руслан Мірошниченко сказав, що близько 20% населення міста - активні прихильники уряду України. А 30-40% населення - симпатики Кремля. Решта, на його думку, хиляться туди, куди вітер дме.

Мірошниченко служив у миротворчому контингенті України в Іраку поруч з силами НАТО. Він був вражений тим, як американці намагалися взаємодіяти з іракськими мирними мешканцями, а згодом сам сприяв формуванню українського загону військової співпраці з цивільними. Цей загін діяв там, де українські миротворці проходили службу. Зараз він працює в Донецькій і Луганській областях, частина яких захоплена російськими силами.

На думку Мірошниченка, загін взаємодії з цивільними може допомогти схилити тих, хто невизначився, на бік України, надаючи інформацію і практичну допомогу постраждалим від війни, зокрема 1,8 мільйону внутрішніх переселенців, які втекли з окупованих російськими військами територій на підконтрольні Києву.

"Уряду потрібно переконати тих, хто може підтримувати бойовиків, що він серйозно ставиться до боротьби з корупцією, до втілення реформ в економіці, охороні здоров'я, освіті. Київ повинен показати, що він може забезпечити безпеку і стабільність, а демократія і українська незалежність піде на користь всім", - сказав Мірошниченко.

Він переконаний, що серед пріоритетів повинна бути ефективна боротьба з фейковими російськими "новинами", які поширюються на райони поруч з зоною конфлікту. На його думку, це можуть зробити українські ЗМІ, зокрема телебачення, яке буде кращим, ніж російське.

"Нам потрібен план Маршала для Сходу України, який переконає людей тут, що Захід їхній друг", - вважає Мірошниченко.

Оглядач зауважує, що на головній площі Лисичанська від пам'ятника Леніну лишилися лише ноги. Такі статуї масово зносилися в Україні під час прозахідної революції. Для українців монументи Леніну символізують не лише комуністичне, а й російське домінування. У Лисичанську пам'ятник більшовицькому вождю стягнули вантажівкою і заховали подалі з-перед очей. Але він десь є. Так само і жителі міста, які бажать Україні зла: всі знають про їхню присутність.

Раніше повідомлялося, що більше 80% жителів Донбасу ніколи не були в країнах ЄС. При цьому більшості жителів Донбасі (59%) доводилося бувати на Росії. У Луганській області трохи дещо більше – 65,5%, тоді як у Донецькій – 52%. Серед тих, хто відвідував Росію, більшість робили це кілька разів.