Березневі арешти кримських татар: у активіста Газієва погіршився стан здоров'я

Поділитися
Березневі арешти кримських татар: у активіста Газієва погіршився стан здоров'я За словами адвоката, Газієву не надають медичну допомогу © Крымская солидарность/Facebook
Сервет Газієв став одним із 15 кримськотатарських активістів, яких заарештували у березні цього року.

У кримськотатарського активіста Сервета Газієва, якого заарештували після масових березневих обшуків в анексованому Криму, погіршився стан здоров'я, передає "Крим.Реалії". Зараз Газієва утримують в слідчому ізоляторі в Ростові-на-Дону.

"В черговий раз у Газієва погіршився стан здоров'я. Я дізнався про це позавчора і відразу зв'язався з організацією, яка допомагала організувати медобстеження першого разу. Це відділення руху "За права людини" в Ростові. У четвер планується засідання ОНК, в ході якого розглянуть питання надання допомоги Сервету Газієву. За нашою інформацією, належної медичної допомоги він не отримує. Тобто після обстеження лікування йому призначено, але йому ставлять уколи, які просто знімають симптоми хвороби. Але не проводять повного лікування", – розповів адвокат активіста Олександр Стасюк.

27 березня, співробітники ФСБ РФ і Росгвардії прийшли з обшуками до будинків 25 кримських татар в анексованому Криму. Більшість обшуків проводилася в окупованому Сімферополі, у межах сфабрикованої російськими окупантами "справи Хізб ут-Тахрір". У результаті обшуків затримали 20 осіб.

28 березня затримали трьох активістів "Кримської солідарності" Османа Аріфмеметова, Ремзі Бекірова і Владлена Абдулкадирова. Напередодні, під час масових обшуків і затримань кримських татар в анексованому Криму цих активістів не виявилося вдома.

Усіх затриманих заарештували до 15 травня. Їм інкримінують створення терористичної організації та участь у ній.

Національна поліція України відкрила проти співробітників ФСБ і Росгвардії кримінальну справу за ч.2 статті 162 Кримінального кодексу ​​України - порушення недоторканності житла. Їм загрожує до п'яти років позбавлення волі.

Від початку анексії українського Криму в 2014 році Росія проводить послідовну політику тиску на кримських татар за їхню проукраїнську позицію. Російські силовики регулярно приходять з обшуками до їхніх будинків, кримських татар заарештовують і судять за сфабрикованими обвинуваченнями в нібито "тероризмі" і "екстремізмі".

Генеральна Асамблея ООН у своїх резолюціях неодноразово засуджувала незаконні дії країни-окупанта і закликала її дотримуватися прав людини. 22 грудня 2018 року Генеральна Асамблея ООН прийняла нову резолюцію "Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим і місті Севастополь, Україна".

Вона стала третьою ініційованої Україною і прийнятою Генасамблеєю ООН за останні два роки. При цьому Росія не виконала жодної вимоги попередніх резолюцій, ситуація лише погіршилася. У зв'язку з чим у новій резолюції вперше окремо міститься заклик до Генерального секретаря ООН підготувати спеціальну доповідь про її виконання до наступної сесії ГА ООН.

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні продовжує фіксувати порушення в Криму і констатує, що жодного поліпшення за останні місяці на окупованому півострові не відбулося. Докладніше читайте в матеріалі Тетяни Курманової "Права людини в Криму: без змін" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі