Академік НАНУ Валерій Кухар: Уряд ігнорує пропозицію шести президентів національних академій наук

"Зараз, у часи нової адміністративної реформи знову на перше місце виходить не підсилення ролі науки в житті країни та діяльності Уряду, а "перестановка стільців" в управлінні нею", - сказав академік НАН України Валерій Кухар, коментуючи ініціативу Уряду зі створення Національного агентства з електронного урядування з одночасною ліквідацією Держінформнауки і перепідпорядкування окремих його департаментів Міністерству освіти і науки.

Звичайно, науковий загал до такого процесу не залучають. Пропозиції президентів всіх Національний академій України з даного питання також нехтуються. Досвід інших країн, очевидно, також не є переконливим для "реорганізаторів управління"- говорить академік.

Натомість, зазначає В.Кухар, розвинені країни світу вже давно оцінили роль науки як головну рушійну силу соціального та економічного поступу суспільства. Цей постулат сприйняли й країни, що розвиваються, наприклад, Китай, Індія, Бразилія, Іран. Влада таких країн намагається максимально стимулювати і підтримувати розвиток наукових досліджень , незалежно від так званого "відомчого підпорядкування", одночасно координуючи їхнє проведення та визначаючи проблеми, які є пріоритетними для розвитку. Як правило, втілення такої політики покладається на центральний орган влади, який саме формує визначення та реалізацію пріоритетних напрямів наукових досліджень та розробок, здійснює відповідну координацію наукової діяльності, є головним з розробки та реалізації державних науково-технічних програм.

За словами В. Кухаря ще в перші роки незалежності Україна також намагалася піти таким шляхом, але майже постійні "втілення нових ідей" в адміністративні реформи, які стали регулярними, практично зруйнували намагання посилити роль науки в розвитку нашого суспільства.

Він нагадав, що в країні досі не утворена Національна рада з питань науки і технологій на вищому рівні, а проведення наукових досліджень та розробок розпорошено між численними "розпорядниками бюджетних коштів", кожен з яких переслідує відомчі інтереси.

Довідково:

Наприкінці квітня Президент Національної академії наук України Борис Патон, в.о. Президента Національної академії аграрних наук Ярослав Гадзало, Президент Національної академії медичних наук Андрій Сердюк, Президент Національної академії педагогічних наук Василь Кремень, Президент Національної академії правових наук Василь Тацій, Президент Національної академії мистецтв Андрій Чебикін. направили на адресу Прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка лист, в якому заявили, що формуванням і реалізацією державної політики у сфері науки, інновацій та інформатизації повинен займатися центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який би підпорядковувався безпосередньо Кабінету Міністрів. На їхню думку, цей орган доцільно утворити на базі Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації.

Також, на переконання наукового співтовариства, необхідною умовою успішної реорганізації системи державного управління у сфері науки є утворення Національної ради з питань науки і технологій під головуванням Прем'єр-міністра України. Подібний досвід існує у багатьох європейських країнах. Учені вважають, що зазначені інституційні зміни дозволять наблизити систему державного управління у сфері науки до найкращих світових стандартів та підвищити ефективність вітчизняної науки у забезпеченні економічного розвитку України. !zn