Аварія на ЧАЕС призвела до появи самої небезпечної лави в світі - Технології - dt.ua

Вибух у Чорнобилі привів до появи найнебезпечнішої лави в світі – Forbes

18 червня, 17:47 Роздрукувати

Розплавлені уран і цирконій утворили лаву, яка пропалювала сталевий корпус реактора.

Застигла лава отримала назву Слонова нога © Forbes.com

Вибух на ядерному реакторі четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС, який стався у 1986 році, привів до появи найнебезпечнішої лави у світі. Вона пропалювала сталевий корпус реактора і бетонний фундамент, розтікаючись по поверхні, повідомляє Forbes.

Після відключення системи охолодження реактора і провалу введення контрольних стрижнів у реактор, ядерний синтез вийшов з-під контролю, виділивши достатньо тепла для плавлення паливних стрижнів, їхньої оболонки і всього навколо, включаючи бетонну підлогу будівлі реактора.

Паливні капсули всередині стрижнів складаються майже цілком з оксиду урану, а оболонка, в яку вони поміщені, - із сплавів цирконію. Уран, цирконій і метал, що розплавилися при температурі близько 1200 градусів Цельсія, утворили радіоактивну лаву, яка пропалювала сталевий корпус реактора і бетонний фундамент на швидкості близько 30 сантиметрів на годину. Бетон при високих температурах не плавиться, але розкладається і стає крихким, частина його увійшла до складу лави. Це пояснює вміст у ній силікатів, алюмінію і магнію.

Через особливу хімічну структуру і високу температуру, лавовий матеріал був не дуже в'язким, а міг вільно розтікатися по поверхні. Про це свідчать сталактити, які звисають із клапанів і труб у знищеному ядрі реактора.

Існували побоювання, що лава може прорватися крізь захисну оболонку і забруднити грунтові води. Тому в Чорнобиль надіслали 400 шахтарів, які рили тунель під енергоблоком. Пізніше стало відомо, що лава зупинилася через три метри. Хімічні реакції і вода охолодили суміш до температури нижче 1100 градусів Цельсія, температури, при якій бетон починає розпадатися.

Затверділа лава була виявлена в руїнах будівлі реактора через вісім місяців за допомогою камер дистанційного керування. Маса, яка зовні нагадувала кору дерева сірого кольору, отримала назву Слонова нога. На момент виявлення, радіоактивність лави становила 10 тисяч рентген. Тобто, хвилини перебування поруч вистачило б, щоб отримати смертельну дозу. Тільки у 1996 році рівень радіації знизився настільки, що можна було опуститися до будівлі реактора і зробити кілька фотографій. Фото вийшли розмитими через радіаційний фон.

Схожий на лаву матеріал, який виник в результаті ядерного розплавлення, назвали "коріум". А невідомий до того сплав урану, цирконію та кремнію отримав назву "чорнобиліт".

Читайте також: У 2019 році Чорнобильську зону відвідають 100 тисяч туристів

26 квітня 1986 року о 1 годині 23 хвилин на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу. Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблоку.

Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії.

Через катастрофу з сільськогосподарського користування було виведено понад 5 млн га земель. Також до кінця 1986 року було евакуйовано близько 116 тисяч жителів з 188 населених пунктів, що потрапили в "зону відчуження". Задля запобігання розповсюдженню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним "саркофагом".

Дані про загиблих під час Чорнобильської катастрофи дуже відрізняються. Найбільше постраждали працівники станції, а також рятувальники. Більшість з них отримали великі дози радіації не сумісні з життям. Ще 600 тисяч людей, які ліквідовували наслідки катастрофи, отримали серйозні дози опромінення.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №27, 13 липня-19 липня Архів номерів | Зміст номеру < >