Вчені змоделювали процес утворення тектонічних плит

Останні кілька мільйонів років на Землі відбувається постійний рух тектонічних плит, але так було не завжди. На ранніх етапах розвитку планети земна кора була цільної, як у Венери, а після була розколота. Для пояснення виникнення "первинних" тріщин, які з'явилися ще до того, як почали рухатися плити, вченими висунуто кілька теорій. Одна з них знайшла підтвердження в результаті моделювання, проведеного геологами Скоттом Уотемом, Робертом Штерном і фізиком Тарасом Герю.

Автори роботи змоделювали процес появи субдукції під дією мантійного плюму. Плюми представляють собою гарячі розплавлені потоки, які рухаються в мантії вертикально, піднімаючись до самої кори. Вони спостерігаються в багатьох вулканічних "гарячих точках" сьогоднішньої Землі, включаючи околиці Японії, Гаваїв і Йеллоустоун.

Вчені дослідили, зокрема, великі базальтові відкладення Карибської великої магматичної провінції. Вона утворилася близько 100 млн років тому, коли гарячий мантійний плюс підняв ці породи до поверхні – і, мабуть, привів до появи зони субдукції біля західного узбережжя Центральної та Південної Африки.

Модель показала, що великі гарячі плато, подібні до Карибської провінції, – результат першого етапу цього процесу. Великі і розігріті породи, підняті плюмом, розходяться по великій площі і послаблюють океанську кору. Вона починає просідати, причому на різних ділянках з різною швидкістю, так що утворюється щось на зразок воронки. Деформована літосфера остаточно розривається, і важкі щільні частини кори прагнуть повільно осісти в мантію. Починається тектоніка плит.

Комп'ютерна модель, в якій розгортався цей грандіозний геологічний процес, привела до появи цілого ряду характерних особливостей, які спостерігаються в зонах субдукції на Землі. Правда, для початку і появи перших розломів все-таки потрібен збіг кількох умов. Плита, на яку спрямовується плюм, повинна бути досить старою, щільною і холодною. Сам плюм повинен бути досить потужним, а присутність води помітно допоможе "ковзання" плит уздовж розломів.

Раніше повідомлялося про те, що геологи виміряли швидкість росту ядра Землі. Також вчені змогли визначити швидкість росту земного ядра: за рік його радіус збільшується приблизно на 1 мм.