Вчені заявили про трикратне зростання швидкості танення льодів Антарктиди

Вчені з Лідського університету провели повномасштабні дослідження динаміки танення льоду в Антарктиді за останні 25 років і визначили обсяг розталого льоду і відповідне зростання рівня моря. Як повідомляє N+1, виявилося, що з 1992 року Антарктида втратила 2,7 трильйона тонн льоду, а рівень моря піднявся на вісім міліметрів. Більш того, дослідники встановили, що за останні п'ять років середня швидкість танення льоду була в три рази вищою, ніж за попередні 20 років.

У ході дослідження вчені використали 24 різних набори супутникових даних трьох типів: висотометрії, гравіметрії та балансу маси. Зібравши всі ці дані, вченим вдалося провести статистичний аналіз зміни обсягу льоду, швидкості його танення та рівня моря як для всього континенту, так і для окремих його частин: східної і західної частин крижаного щита, а також, наприклад, для Антарктичного півострова і кількох конкретних льодовиків.

Виявилося, що всього за 25 років в Антарктиді розтануло 2720 ± 1390 мільярдів тонн льоду. Цей обсяг відповідає підвищенню середнього рівня світового океану на 7,6 ± 3,9 міліметра. Таким чином, середня швидкість танення в останні п'ять років збільшилася до 219 ± 43 мільярди на рік, тобто більше ніж в три рази порівняно з попереднім періодом.

Варто відзначити, що практично весь обсяг розталого льоду припав на західну Антарктику. До 2012 року цей процес компенсувався зростанням обсягу льоду в східній Антарктиді, то за останні п'ять років і у цій частині материка почалося швидке танення (28 ± 30 мільярдів тонн у рік). У західній Антарктиді середня швидкість танення зросла з 53 ± 29 до 159 ± 26 мільярдів тонн на рік, на Антарктичному півострові - з 7 ± 13 до 33 ± 16 мільярдів тонн на рік. Вчені відзначають, що таке значне зростання швидкості танення викликане, в першу чергу, впливом океанських течій, які приносять більш теплі потоки води і прискорюють танення шельфового льоду. Тому найбільш быстротающими ділянками на континенті виявилися два шельфових льодовика - Пайн-Айленд і льодовик Туейтса.

Раніше повідомлялося про те, що вчені передбачили малий льодовиковий період у 2030-2040-х роках. На думку вчених, процеси, які відбуваються у двох шарах Сонця (одному – в конвенційній зоні і другому – ближче до поверхні), за період 26-го циклу досягнуть максимуму приблизно одночасно, але на протилежних сторонах зірки. Тому вони нейтралізують один одного, що приведе до різкого падіння сонячної активності в цілому.