Названо найбільш визначні астрономічні події та досягнення 2013 року

Століттями вчені намагаються проникнути у таємниці Всесвіту, зрозуміти, як він виник, з чого складається і яке місце людини та її планети на просторах, здавалося б, нескінченного космічного простору. Щороку дослідники просуваються на маленький крок у пізнанні Всесвіту.

Вивчення космосу у 2013 році було дуже плідним. Напевно, найбільш запам'яталася подія 2013 року - це падіння метеорита у Челябінську, що сталося 15 лютого. Невеликий, за мірками астрономів, небесний камінь наробив чимало шуму і став таким самим популярним, що й Тунгуський метеорит, який ударив у Землю на самому початку XX століття.

Вибух, викликаний падінням метеорита, оцінюється у 460 кілотонн у тротиловому еквіваленті. Уламки знаходили вчені й звичайні люди відразу в декількох регіонах Росії - Челябінській, Свердловській, Тюменській, Курганській областях і Башкирії. Отримані зразки космічної породи мають величезну цінність для науки. Уральський "мисливець за метеоритом" завдяки цій події став одним із 10 вчених, яких було визнано журналом Nature такими, що змінили світ.

Падіння метеорита у Челябінську схвилювало весь світ у лютому 2013 року. Оскільки падіння стало несподіванкою для дослідників, люди зрозуміли, що необхідно терміново встановити походження нежданого прибульця і зрозуміти, чи є поблизу космічні камені-родичі "челябінця", які рухаються за аналогічною траєкторією і можуть загрожувати Землі.

Також у 2013 році, використовуючи дані космічного телескопа "Планк", вчені склали найбільш повну і точну карту космічного мікрохвильового випромінювання за всю історію астрофізики.

Астрономи також називають таке випромінювання реліктовим, тобто залишковим випромінюванням, а дослідження мікрохвильового фону - одним з небагатьох способів зазирнути у далеке минуле Всесвіту. Згідно з Теорією Великого вибуху, електромагнітне випромінювання (видиме світло, інфрачервоне, ультрафіолетове випромінювання, радіохвилі тощо) з'явилося далеко не відразу після народження Всесвіту. Через 380 тисяч років після Вибуху утворилося космічне мікрохвильове випромінювання, яке залишається незмінним досі.

Окрім того, що вчені простежили за еволюцією дуже раннього Всесвіту, вони також відкрили завісу деяких його таємниць. Одними з найбільш загадкових явищ космосу, які ще нікому не вдалося пояснити, є темна матерія і темна енергія. Але, навіть не розуміючи природи цих феноменів, можна дізнатися про них більше. До аналізу даних телескопа "Планк" вважалося, що темна матерія складає 22,7 %, звичайна матерія - 4,5 %, а темна енергія - 72,8 % Всесвіту. Після завершення проекту виявилося, що картина дещо інша: на частку темної матерії припадає цілих 26,8 %, темної енергії - 68,3 %, а звичайної матерії, з якої складаються зірки, планети і люди - 4,9 %.

Розуміючи, що більша частина Всесвіту складається з якоїсь загадкової субстанції, недоступної поки людському розумінню, вчені оголосили полювання. Тут варто згадати про ще один проект 2013 року, який було запущено з метою дослідження космічних таємниць. В останній день жовтня співробітники проекту LUX ​​("Великий підземний ксеноновий детектор") оголосили первинні результати свого експерименту з пошуку частинок темної матерії.

Згідно з розрахунками теоретиків, темна матерія повинна складатися з деяких часток, що одержали назву вімпи - від англійської абревіатури WIMP (Weakly Interacting Massive Particles). Про властивості цих дивовижних частинок можна судити з назви. Це "масивні" частинки, що перебуваєть тільки в слабкій і гравітаційній взаємодії. Через те, що вони не беруть участь в електромагнітній взаємодії, їх неможливо засікти сучасними приладами.

Але вчені знайшли спосіб, за допомогою якого теоретично можна зловити всюдисущі, але невидимі вімпи. Ксеноновий детектор є величезним чаном, заповненим рідким благородним газом. Особливі датчики фіксують сліди взаємодіями вімпів з частинками звичайної матерії. На жаль, однозначно позитивних результатів експеримент поки не дав. Але негативний результат - теж результат. Врахувавши свої помилки фізики і астрофізики, міркують над іншими методами полювання на темну матерію і її гіпотетичні частинки.

Також в 2013 році було здійснено чимало відкриттів у галузі вивчення екзопланет - планет, що обертаються навколо зірок за межами Сонячної системи. Так, наприклад, за 40 світлових років від Землі, астрономи знайшли планету з алмазним ядром, щоправда, пізніше оголосили, що любителям коштовностей прогулятися по гігантському діаманту не вдасться - він зовсім непридатний для життя. Ще одна планета здивувала учених своєю блакиттю, обумовленою аж ніяк не океанами, а великою кількістю кремнію в атмосфері. Цього року число відкритих екзопланет перевалило за тисячу.

Також вивчали ті планетні системи, де ж є умови для життя, нехай і не такі комфортні, як у нашому світі. Однією з таких систем є "сімейство" карликової зірки KIC 11442793, нещодавно виявлене астрономами-аматорами. Дистанційна на 2,5 тисячі світлових років від Землі "сонячна система" складається з зірки і семи планет, серед яких є суперземлі - планети, маса яких трохи більша за масу колиски людства.

Ще одна цікава знахідка 2013: три суперземлі, що розташувалися у населеній зоні світила Глізе 667C, яке знаходиться на відстані 23 світлових років від нашої планетної системи. Ще одна цікава екзопланета, відкрита в році, що минає, - Kepler 37b, вона на даний момент є найкрихітнішою з відкритих поблизу зірок, схожих на Сонце.

Взагалі, у 2013-му році вчені пообіцяли знайти "другу Землю" у межах 13 світлових років від нашої планети, що, за мірками Всесвіту, зовсім поруч.

Однак, якщо коли-небудь людству і доведеться переселятися на іншу планету, то, швидше за все, спочатку нашим новим будинком стане Марс. Науковці, які вивчають можливий результат тривалого польоту до Марса, вважають, що ризик може бути невиправданим, а навантаження - непосильним. Щоб хоч якось зменшити можливі ризики, фахівці планують відправити на Червону планету посадковий модуль і безпілотник.

Планета Марс хоч і ненаселена на сьогоднішній день, але далеко не така безлюдна, як можна подумати. На тлі рудуватих пейзажів розгортаються цілі драми, учасниками яких є ровери NASA і вчені, ними керують. Для марсоходів, назви яких знає весь світ, 2013 був дуже плідним. Наприклад, у травні "Opportunity" побив американський рекорд NASA щодо пробігу на інших планетах, проїхавши поверхнею Марса майже марафонську дистанцію.

Роверу "Сuriosity" теж є чим похвалитися: 6 серпня 2013 він відсвяткував свій перший день народження - рік перебування на Марсі. За цей час він встиг дуже багато: вивчив рівень радіації на Червоній планеті, виявив молекули води, сірки та хлору, підтвердив наявність простої органіки, зробив перше в історії буріння твердих марсіанських порід, зробив знімки, на яких видно марсіанську рів'єру і сліди прісноводного озера, колись колишнього потенційно придатного для життя.

Зараз Curiosity здійснює подорож у напрямку до своєї головної мети - гори Еоліда. Там він продовжить дослідження марсіанських порід і, можливо, дасть остаточну відповідь на питання: чи був Марс колись настільки ж придатним для життя, як сьогоднішня Земля?

Додамо, що марсохід "Сuriosity" - не єдиний космічний об'єкт, який святкував ювілей у 2013 році. У листопаді 15 років виповнилося Міжнародній космічній станції, унікальному науково-експериментального проекту. Саме там знаходиться унікальна дослідницька лабораторія, де в умовах невагомості і близькості відкритого космосу проводять досліди для доказу теорій у різних областях науки.

Нещодавно до космонавтів МКС приєднався один цікавий пасажир - робот Кіробо, сконструйований японськими інженерами. На відміну від іншого неживого мешканця станції - "Робонавта", якому цього року пообіцяли подарувати ноги - 34-сантиметровий малюк допомагати з дослідницькою роботою не може, але він виконує не менш важливу функцію, розважаючи космонавтів майже людським спілкуванням.

Однією з найбільш хвилюючих астрономічних подій року, що минає, стала подорож і загибель "комети століття" ISON. Крижана хвостата брила прилетіла прямо у центр Сонячної системи з її кордонів, пройшла повз Землю і, на своє нещастя, наблизилася до нашого світила. Астрофізики довгий час не вірили, що ISON розлетілася на частини і намагалися розгледіти на знімках її ядро, яке нібито пережило фатальну зустріч із Сонцем. Але 13 грудня стало остаточно зрозуміло, що комета розлетілася на дрібні шматочки і завершила свою космічну подорож у самому центрі Сонячної системи.

Тим часом, перший китайський місяцехід Yutu або "Нефритовий заєць" свої мандри тільки почав. Інженери з Піднебесної зробили величезний прорив, опустивши перший за майже півстоліття рукотворний апарат на поверхню Місяця. Ровер вивчатиме грунт і ландшафт нашого природного супутника і передаватиме безцінні дані на Землю. Чудо інженерної думки почало свою роботу 15 грудня 2013 року (нагадаємо, що астронавти місії "Аполло - 17" залишили Селену 14 грудня 1972 - ред.). Попереду у 120-кілограмового ровера 3 місяці вивчення геології та геоморфології нашого супутника.

Астрономи, астрофізики, планетологи і вчені-теоретики зробили стільки важливих відкриттів за цей рік, що перерахувати всі дуже складно. Одні займалися вивченням феномену чорних дір, масивних об'єктів, викривляють простір - час, інші намагалися розгадати таємниці потужного космічного випромінювання, треті ловили всюдисущі нейтрино і встановлювали їхнє справжнє походження. Всі ці відкриття - лише піщинки правдивої картини нашого Всесвіту, який може бути аж ніяк не таким простим, як ми звикли собі уявляти. !zn