Михайло Якушев: «Першу скрипку» в запуску домену .рф відігравав Координаційний Центр домену .ru

Поділитися
Рішенняввести у від початку «англомовний» Інтернет систему інтернаціоналізованих доменних імен, яка дозволяє набирати назву сайта не тільки латинськими буквами, а йсимволами національних алфавітів, давалося нелегко.

Рішенняввести у від початку «англомовний» Інтернет систему інтернаціоналізованих доменних імен, яка дозволяє набирати назву сайта не тільки латинськими буквами, а йсимволами національних алфавітів, давалося нелегко. З одного боку, надто сильним був тиск країн, котрі не хотіли миритися з тією винятковою роллю, яку історично відіграють в керуванні Інтернетом США (і за місцем «народження» Інтернету, і за місцем «прописки» головної в Мережі організації - ICANN). З іншого - надто високі були ризики втрати цілісності Інтернету, його сегментації на окремі ізольовані один від одного фрагменти. Проте в 2009 році було прийнято принципове рішення про введення інтернаціоналізованих доменних імен, і невдовзі розпочалася подача заявок на реєстрацію перших таких імен за так званою прискореною (спрощеною) процедурою.

Примітно, що серед цих перших «ластівок» виявилася і заявка на кириличний домен для України - .укр. Та спроба скінчилася для України доситьбезславно, проте наприкінці минулого року було подано нову заявку - на той самий домен. І першого березня нинішнього року на сайті ICANN з’явилася інформація, що оцінку даного доменного імені для України успішно завершено. Тепер має бути процес делегування самого домену, для чого майбутньому адміністратору необхідно заручитися державною підтримкою, провести широке обговорення серед місцевого інтернет-співтовариства, продемонструвати технічну компетентність і створити орган управління новим доменом. І дочекатися позитивного рішення Ради Директорів ICANN.

Цейне дуже простий шлях уже пройшла Росія, де запуск кириличного домену .рф супроводжувався не тільки шаленим успіхом, а йне менш гучним скандалом. Зокрема, колишній заступник міністра зв’язку та масових комунікацій РФ обвинувачується не тільки в корупційних діяннях, а й у блокуванні роботи з розробки та прийняття відповідної нормативної бази, необхідної для успішної роботи домену. З цього приводу Антимонопольна служба Росії веде нинірозслідування, результати якого, безумовно, буде дуже корисно вивчити й нашим чиновникам. А поки що читачам DT.UA дається можливість дізнатися про досвід організації роботи із запуску домену .рф у Михайла Якушева, який очолював на той час Раду Координаційного центру російських національних доменів.

- Михайле Володимировичу, у кого виникла ідея створення домену .рф? Які при цьому висувалися офіційні обгрунтування, які були справжні мотиви?

- Ідея створення кириличного домену виникла практично одночасно з постановкою цих питань в ICANN. Конкретніше - чотири-п’ять років тому, у зв’язку з ініційованою ICANN процедурою реєстрації інтернаціоналізованих доменних імен (IDN). У цьому процесі, й це, звісно, слід визнати, основну роль відігравали інші країни. Насамперед - Китайська Народна Республіка, яка поставила перед собою мету створення китайського національного домену, та ряд арабських країн. Власне, це й були ті справжні мотиви, які спонукали прийняти, безумовно, правильне рішення, згідно з яким усе, що пов’язане з розвитком IDN, - об’єктивний процес, не обумовлений чиїмись суб’єктивними сюхвилинними рішеннями. Понад те, цей процес характеризує нинішній стан розвитку Інтернету, безпосередньо пов’язаний із підвищенням зручності використання Мережі, розвитком нових доменних зон, у тому числі й із використанням нелатинської графіки.

Відповіддю на ці процеси і була ідея створення кириличного домену в Російській Федерації. У нас відбулося обговорення, яким він має бути, як ми можемо врахувати вимоги, що бодай один символ із двобуквеної назви не повинен збігатися, не повинен бути схожим на латинську графіку. Дуже вдалим виявився той факт, що до скороченої назви нашої держави - РФ - входить літера Ф, якої немає в латинському алфавіті. Фактично, це питання було вирішене, хоча відповідну лінгвістичну експертизу все-таки проводили.

2007 року питання про домен .рф стало предметом обговорення в ICANN, і приблизно через рік до цього обговорення приєдналося керівництво країни, включно з Дмитром Медведєвим, якого було обрано президентом Російської Федерації і який також звернув увагу, що було б непогано отримати відповідний кириличний домен.

- На які періоди ви б розбили історію створення домену .рф? Як би ви охарактеризували роль ініціаторів, держави, бізнесу, російського інтернет-співтовариства, академічних кіл, технічних фахівців, некомерційних користувачів, ICANN на кожному з етапів?

- Справді, історія створення домену .рф може бути поділена на кілька етапів. Перший із них - попередній, а саме - етап обговорення (про який я вже сказав). Потім - етап власне виділення домену і призначення його адміністратора - тобто це те, що відбувалося в ICANN. Наступний етап - підготовчий, етап відкриття реєстрації. На цьому етапі було зроблено резервування низки доменних імен в інтересах державних органів і власників прав на об’єкти інтелектуальної власності. Цей етап розпочався після виділення домену (у травні 2010 року) й завершився в листопаді того ж року. Після цього реєстрація була відкрита вже всім охочим, що знаменувало собою початок четвертого етапу, який триває й досі.

На всіх цих етапах роль ICANN, роль російського інтернет-співтовариства, роль держави, роль органів саморегулювання була різною. Але визначальну роль - що називається «першу скрипку» - відігравав Координаційний центр національної мережі Інтернет, який представляв інтереси Російської Федерації в ICANN і якому в результаті Адміністрацією зв’язку Росії було доручено роботу зі створення та адміністрування російського кириличного домену.

- Наскільки прозорою була процедура створення домену?

- У самому ICANN вона була, м’яко скажемо, не прозорою, оскільки ми йшли за прискореною процедурою- так званою Fast Track. Вона передбачала трохи спрощені процедури обговорення та створення домену, перевірки технічних можливостей адміністраторів у питанні їхнього подальшого функціонування. Відповідно, частина того, що ми робили, опрацьовувалося за принципом «чорного ящика»: тобто інформація передавалася в ICANN, але про те, як вона там опрацьовувалася, які рішення і на яких підставах приймалися - ми довідувалися тільки на виході. Істотно, звісно, що всі ці рішення були позитивними. І, як я розумію, це є звичайною процедурою в таких випадках.

- Фінансові аспекти проекту: які були основні статті витрат? Хто фінансував? На яких умовах - це були інвестиції, спонсорство, бюджетне фінансування? Наскільки прибутковим виявився цей проект?

- Був початковий внесок із запуску домену .рф, і його оплатив Координаційний центр. Це було зроблено в рамках цільової діяльності, цільового фінансування, яке здійснює Координаційний центр національного домену Росії. Стосовно прибутковості чизбитковості цього проекту - мені важко щось сказати. З самого початку ми не розглядали запуск домену .рф як комерційний проект. Тим більше що КЦ не веде жодної комерційної діяльності. З самого початку цей проект запускався як безприбутковий, оскільки комерційну експлуатацію цього домену здійснюють комерційні компанії-реєстратори, які не мають прямого стосунку до КЦ. Вони жодним чином не афілійовані з ним, однак вони акредитовані для ведення саме їхньої комерційної діяльності.

Відповідно, у домені .рф було акредитовано 20 організацій (із 26, які існували в домені .ru). Для цих (акредитованих) організацій зазначений проект виявився, судячи з усього, доситьприбутковим.

- Запуск домену .рф дуже активно висвітлювали російські ЗМІ. Ви проводили якусь цілеспрямовану інформаційну кампанію? Якщо так, хто її, знову ж таки, фінансував?

- Безумовно, провадилася цілеспрямована робота і з журналістами, і з громадськістю. Питання запуску домену .рф було предметом обговорення і на державному рівні (на різних нарадах та конференціях, природно, з участю ЗМІ і громадськості). Звісно ж, були численні прес-конференції та інші заходи, на які запрошувалися представники ЗМІ. Крім того, була запущена реклама і на телебаченні, і в Інтернеті (наприклад, у YouTube). Ці програми оплачував в основному Координаційний центр, хоча деякі програми робилися спільно з окремими реєстраторами. Ну і, звісно ж, була певна допомога й підтримка з боку держави.

- Як би ви в цілому оцінили успішність цього проекту?

- У цілому проект можна оцінити, звісно ж, як успішний. На кінець року ми отримали близько 700 тисяч реєстрацій (хоча, спираючись навіть на найоптимістичніші прогнози, ми очікували не більше 100-150 тисяч). Тому тепер ми однозначно можемо казати, що кирилична доменна зона виявилася затребуваною.

- Чи є у вас якась статистика стосовно того, хто й навіщо реєстрував домени в .рф? Чи багато зареєстрованих, але не використовуваних доменів?

- Для нашого населення, безумовно, мати кириличний домен простіше й зручніше, ніжлатиницею. І з погляду впізнавання, і з погляду однозначності переданої інформації. Наприклад, про назву організації.

На жаль, на даний момент у мене немає інформації про існування сайтів, зареєстрованих виключно в зоні .рф, які б не мали аналогів у зоні .ru. Як правило, це дзеркала - дзеркала тих сайтів, котрі вже існують в інших доменних зонах. З тих 750-800 тисяч доменів, які делеговані в зоні .рф, 50-55 відсотків уже мають сайти, котрі, як я казав, є дзеркалами існуючих. Інакше кажучи, це той самий сайт, який був зареєстрований у некириличній зоні, але який уже має кириличну адресу. Ну й, відповідно, трохи менше половини сайтів поки що не використовуються (тобто вони зарезервовані, зареєстровані, але їх використання поки що не розпочалося).

- Як би ви оцінили співвідношення держрегулювання (зокрема і з боку силових структур), регулювання та саморегулювання в доменних питаннях? Чи є в когось контрольний або блокуючий пакет?

- Я вважаю, що, аналогічно до того, як це відбувається в більшості країн світу, всі ці питання належать до сфери саморегулювання з боку інтернет-співтовариства. Не випадково в дуже незначній кількості держав питання доменного простору вирішуються державними органами. Російська Федерація в цьому плані не є винятком, усі зазначені питання перебувають у компетенції автономної некомерційної організації російського інтернет-співтовариства, за мінімальної участі державних органів у нашому Координаційному центрі доменів RU/РФ (діє лише представник Адміністрації зв’язку). Жодних додаткових важелів впливу на діяльність КЦ у російського уряду немає, все робиться на рівноправній основі. Хоча, безумовно, є ціла низка аспектів, при яких роль держави - визначальна. І якщо говорити про запуск кириличної доменної зони та про запуск міжнародних доменних імен (IDN), то вони поки що залишаються прерогативою держави, а не, наприклад, інтернет-співтовариства. Інакше кажучи, домен .ru, наприклад, було створено на запит цілої низки російських реєстраторів та інтернет-компаній у 1993 році. А ось домен .рф - власність Російської Федерації.

З ряду питань - зокрема із запуску домену .рф, з попереднього резервування доменних імен, у тому числі й для власників торговельних знаків та інших категорій, тут, безумовно, визначальна роль маєзберігатися за державою. А потому, вже після відкриття реєстрації, як і на будь-якому ринку, всі процеси мають відбуватися без участі державних органів. Тому на якихось етапах, з якихось проблем блокуючий пакет усе-таки повинен перебувати в держави, а в цілому, звісно ж, усі взаємини мають будуватися на засадах саморегулювання.

- Чи знаєте ви про реєстрації українцями доменів у .рф?

- Домен .рф з самого початку призначений для використання російськими громадянами на території Російської Федерації, і саме тому було встановлено такі правила, згідно з якими впродовж першого року функціонування він може бути використаний (а саме, реєстрація в ньому може провадитися) тільки громадянами Російської Федерації. Тому на даний момент закордонних реєстрацій у домені .рф поки що немає. І це рішення може бути продовжене ще на певний час - побачимо, які рішення прийме КЦ нинішнього року.

- Розкажіть, будь ласка, докладніше про процедуру отримання IDN - скільки часу це забрало, які документи на яких етапах надавали в ICANN, скільки це коштує (і коли платили), хто перевіряв достовірність наданої вами інформації?

- Як я вже казав, делегування домену .рф відбувалося за прискореною спрощеною процедурою. Спочатку нам потрібно було заповнити доситьвелику анкету, підтвердити її якимись технічними документами про можливість адміністрування цього домену. Крім того, необхідний був позитивний висновок лінгвістичної експертизи - наскільки домен .рф упізнаваний, наскільки він ідентифікується з Російською Федерацією. Плюс до цього, природно, малабути підтримка з боку Адміністрації зв’язку, яка, власне, й призначила у своєму листі до ICANN Координаційну раду національної мережі Інтернет відповідальною за адміністрування домену .рф.

Усяця інформація опрацьовувалася в ICANN (як я вже казав, це була ситуація «чорного ящика») впродовж приблизно півроку. Принципове рішення про виділення кириличного домену .рф було прийняте під час проведення всесвітнього Форуму з управління Інтернетом у Шарм-ель-Шейху в листопаді 2009 року, а саме делегування домену - тобто внесення його в кореневу зону ICANN - відбулося в середині травня. Інакше кажучи, на отримання .рф пішло шість місяців.

- Як ви ставитеся до ідеї вироблення певних загальних рекомендацій з керування кириличними доменами, чи вбачаєте ви потребу в координації дій між адміністраторами різних країн?

- Я вважаю винятково важливим, щоб країни, котрі претендують на отримання кириличного домену, обмінювалися між собою досвідом. І з приводу того, на які кроки йдуть, і з приводу того, які правила, які норми існують у кожної з держав - як для уникнення вже зроблених помилок, так і для виключення різних колізій у майбутньому. Наприклад, необхідно чітко зафіксувати правило використання тільки кириличних символів для виключення появи доменів зі змішаною символікою. Це має стати незаперечним правилом, щоб унеможливити появу зловживань.

Крім того, можна було б узгодити певні стоп-листи щодо тих доменів, котрі, з міркувань моралі, неприйнятні для більшості громадян тих країн, у яких використовується кириличний алфавіт. Але все це може бути предметом уже подальших обговорень.

Довідка DT.UA:

ICANN - Internet Corporation for Assigned Names and Numbers (інтернет-корпорація з присвоєння імен та адрес) - некомерційна організація, створена 18 вересня 1998 року за участі уряду США. ICANN регулює питання, пов’язані з доменними іменами, IP-адресами та іншими аспектами функціонування Інтернету. За роки свого існування організація пройшла складний еволюційний шлях розвитку і сформувала унікальну систему управління, яка відбиває принципи управління Інтернетом у цілому - соціально відповідальне партнерство державних структур, бізнесу, громадськості.

Україна поки що тільки починає використовувати всі ці важелі участі в управлінні Інтернетом. Донедавна єдиним офіційним українським представником, інформація про якого містилася (та й досі ще міститься) на офіційному сайті ICANN (//gac.icann.org/gac-representatives), був Ігор Рубан, голова Держкомінформатизації України - структури, ліквідованої ще 5 липня 2010 року. Правонаступник цього комітету - Державний комітет України з питань науки, інформації та інформатизації - проіснував взагалі неповних півроку. До сумнозвісної адміністративної реформи від 9 грудня 2010 року, внаслідок якої черговий комітет був черговий раз ліквідований, а замість нього було створено Державне агентство з питань науки, інновацій та інформації, передане до того ж у підпорядкування Міністерству освіти, науки, молоді та спорту. Лише недавно в нього з’явився штатний розпис і власний веб-сайт.

Багато змін сталося з часу проведення Першого Українського форуму з управління Інтернетом (вересень 2010, igf-ua.org), генеральним інформаційним спонсором якого виступало «ДТ». Для участі в цьому заході до Києва прибули Бертран де ля Шапель, який на той момент виступав у ролі посла Франції в інформаційному суспільстві, а невдовзі став виконувати обов’язки члена Ради директорів ICANN. Олів’є Крепі-Леблонд, який брав участь у IGF-UA як секретар EurALO (структури, що представляє в ICANN інтереси європейського інтернет-співтовариства), нині очолює Громадську раду при ICANN на глобальному рівні (ALAC). У роботі IGF-UA брали участь також Сандра Хоферіхтер, виконавчий директор Європейської літньої школи з управління Інтернетом (EuroSSIG), і дистанційно - Вольфганг Кляйнвахтер, професор, чий авторитет у сфері управління Інтернетом описати одним-двома реченнями неможливо. Найближчим часом очікується візит до України Джорджа Садовськи, нинішнього члена Ради директорів ICANN, безпосередньо причетного як до проекту GIPI (Global Internet Policy Initiative), так і до протистояння рейдерським спробам захоплення національного домену Киргизстану з боку державних структур і правоохоронних органів.

Крім того, компанія «Хостмастер» (технічний адміністратор домену .ua) стала членом Ради ICANN з підтримки доменних імен для кодів країн - так званого ccNSO), а мНПО «Європейська Медіа Платформа», що зареєстрована в Україні і є співорганізатором IGF-UA та членом оргкомітету Європейського діалогу з управління Інтернетом (EuroDIG), перебуває на завершальному етапі акредитації в EurALO. Більше того, тема делегування Україні домену .укр була однією з найбільш обговорюваних під час 40-ї конференції ICANN у Сан-Франциско (14-18 березня 2011 р.). І особисто Род Бекстром, президент ICANN, пообіцяв посприяти організації та проведенню Другого українського форуму з управління Інтернетом (1-2 вересня 2011 р.), а перед цим - ініціації в Києві Ресурсного центру з управління Інтернетом.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі