Астрономи виявили "прихований" зоряний потік

Астрономи за допомогою телескопа Gaia дізналися, що більшість видимих із Землі зірок є залишками одного скупчення, яке за мільярд років витягнулося в один потік. Як повідомляє "Популярная механика", інтерес для дослідників представляє те, що потік розташовується на відстані всього 326 років від Землі.

Наголошується, що за допомогою телескопа Gaia астрономам вдалося створити найбільш точну тривимірну карту Чумацького Шляху. Зірки схильні до утворення скупчень, проте в цьому стані вони не залишаються надовго - середнє скупчення "живе" всього кілька сотень тисяч років. Щоб утримувати зірки разом, потрібна величезна маса, що створює достатнє гравітаційне тяжіння. Навіть маленькі галактики, що обертаються навколо Чумацького Шляху, можуть бути розірвані на частини його тяжінням. Саме через такі деформації спіралі і перетворюються на довгі "потоки" зірок, що обертаються навколо ядра галактики.

За допомогою системи Gaia дослідникам вдалося не тільки отримати координати кожної зірки, але і розрахувати швидкість їх руху. В результаті астрономи побачили, що зірки рухаються не хаотично, а в формі одного потоку, який все ще носить сліди минулого скупчення.

Потік досягає 200 парсек в ширину і 400 парсек в довжину, а його вік оцінюється в мільярд років. Це означає, що він вже зробив чотири повних оберти навколо Сонячної системи (на один оберт потрібно 230 мільйонів років). Цього часу вистачить на те, щоб з скупчення утворився потік.

Більшість таких зоряних потоків, відомих на сьогодні, розташовані за межами галактичного диска і набагато більші в розмірах. Однак розташування всередині галактики робить цей конкретний потік вельми цінним об'єктом для дослідження і навіть корисним інструментом. За його допомогою, наприклад, можна вивчити межі розподілу зірок усередині Чумацького Шляху по масі.

Популярная механика

Раніше повідомлялося про те, що вчені виявили загадкові спалахи, які можуть бути доказом існування паралельного Всесвіту. Світіння було виявлено під час аналізу карти реліктового випромінювання, яке також називають "Луною Великого вибуху".