Як інформаційне середовище перемагає реальне

Поділитися
Як інформаційне середовище перемагає реальне © depositphotos / VitalikRadko
Наші розповіді про реформи заміняють самі реформи.

Інформація сьогодні стала вільною від людського керування, характерного для минулого.

Інформаційні натовпи з соцмедіа можуть породжувати все поза будь-яким контролем. Як з'ясувалося, приховано керовані індустріально, вони можуть втручатися і в соціальні процеси, наприклад у вибори. Це відбувається, коли ніби випадкові інформаційні потоки раптом виявляються системними. Тоді вони можуть зносити на своєму шляху будь-які перешкоди, оскільки держави навчилися працювати проти системного противника, але не проти випадкового. Радянський Союз міг працювати і проти випадкового ворога, проте тоді йому доводилося перетворювати його на системного, арештовуючи, приміром, за анкетними даними всіх священиків або всіх дореволюційних професорів. Таким чином шуканий ворог однак потрапляв у сіті.

Інформація минулого була силою в упряжці з релігією або ідеологією. З цією інформацією могли працювати тільки особливо виділені "мета-люди": жерці в далекій минувшині або підлеглі М.Суслова в недавньому минулому. Брежнєв відкидав у своїх промовах поодинокі цитати класиків марксизму, кажучи: ну хто ж повірить, що Льоня Брежнєв це читав.

Навіть негатив, а він за визначенням був антивладним і тому досить сильним, не міг зруйнувати релігійну або ідеологічну систему, а тільки призводив до покарання того, хто наважився цей негатив поширювати.

Знання було небезпечним. Сталін знищив усіх учасників XVII з'їзду, коли багато голосів подали проти нього. Цифри тих, хто проголосував проти, розбігаються: від 169 до 292, за різними джерелами. А всього голосувало 1225 людей. Тим самим знову Сталін тут робить свого ворога системним, знищуючи всіх, хто проголосував, аби позбутися тих, хто проголосував проти.

Держави контролювали передусім поширення інформації, а не саму інформацію. Анекдот про Брежнєва спокійно циркулював, оскільки передавався усно. Але він не міг потрапити в масову циркуляцію.

Країни соцтабору жили в системі контролю інформації. Все, що читали або бачили на екрані, мало проходити попередню цензуру. Спочатку друкарські машинки, а потім і розмножувальні апарати були під жорстким контролем. Режим у Польщі падає, коли католицька церква ввозить з-за кордону розмножувальні апарати для "Солідарності".

Церква була сильною, поки не з'явилося друкарство. І хоча першим замовленням була Біблія, потім усе змінилося. Єретичні твори також отримали можливість для поширення. Умовний ворог церкви - наука, завдяки винаходу друку, об'єктивізувалася і стала на самостійні ноги. Виникли національні держави, оскільки книжки стали друкувати не тільки латиною, а й мовами, якими говорили люди.

Від католицизму відділилися сучасніші напрями, що розійшлися світом без колишніх страхів. У результаті, протестантські країни демонструють кращі результати розвитку, ніж країни католицькі. Православні ж країни йдуть лише після них. Це пояснюють тим, що протестантські країни отримали церкву як нову ієрархію, і влада перестала бути в центрі всього, а в православ'ї церква завжди підкоряється владі. Кілька центрів влади сприяють більш динамічному зростанню, наявність однієї вертикалі у вигляді царя-генсека-президента гальмує розвиток. А пострадянський простір взагалі не виконує закону поділу влади, оскільки всі квазінезалежні структури готові робити все за вказівкою згори.

Газети створюють єдиний інформаційний потік, породжуючи масову людину, яка і знає одне й те саме, і розуміє його однаково. Їй невдовзі знадобилася й масова культура, щоб наповнити мізки правильними емоціями, а не тільки правильною інформацією. Освіта також створює типаж єдиного громадянина з єдиною картиною світу в голові, який одночасно може за вказівкою то аплодувати, то засуджувати.

У цій точці розвитку вже можливе виникнення масового продукту і масового споживання. До речі, книжка була першим таким продуктом, оскільки кожен примірник не відрізнявся від іншого, чого немає в ручному виробництві.

Тиражований масовий продукт завжди характеризується спрощенням. І це стало законом також для масових комунікацій та масової культури, адже великі тиражі потребують простих розповідей, цікавих відразу для всіх. Сьогодні людство потрапило в черговий такий цикл, що управляється не інформаційними або віртуальними потребами, а економікою уваги. Свого часу Голлівуд породив інститут зірок, який також випливав із потреб економіки уваги.

Масові комунікації, масова культура та масова людина стали основою управління Сталіна й Гітлера. При цьому, як і релігія, вони серйозним чином породжували і утримували емоції, оскільки передусім емоції ведуть за собою людей. Емоції керують нами, раціо ж лише спрямовує нас до точки прикладання емоцій.

Було вибудувано систему пригнічення індивідуальних інтересів на користь соціальних. Радянські герої порушують біологічні закони, але демонструють правильність законів соціальних. Павлик Морозов доносить на батька, Зоя Космодем'янська гине, як і Матросов чи Гастелло, - все заради колективного порятунку.

Ми спокійно спостерігаємо за знищенням нашого минулого світу, вважаючи це нормою. Але це не обов'язково природний процес, схожий на ті, які були в минулі століття, коли людство справді виходило в результаті на вищий рівень розвитку.

Нині повсюди рік у рік іде падіння середнього IQ. США з дев'яностих років фіксують щорічне зниження кількості патентів. Соцмедіа також несуть свою частку навантаження в руйнуванні людства минулого.

З незрозумілої причини в минулому інтелект був важливішим, ніж сьогодні. Зараз людину несуть нагору якісь інші якості. Чи розум тепер набув якихось інших характеристик. Принаймні це не той науковий розум, який у радянські часи створював передову Україну.

Сильні країни стрімко виходять уперед, тоді як нам залишається спостерігати, як зникають удалині поїзди. А інтелектуальна молодь шукає шляхів на якомусь іншому полустанку заскочити в такий чужий поїзд, оскільки в нас цей поїзд не зупиняється.

У наш час пострадянський простір, включно з Україною, більше будує своє минуле, ніж майбутнє. Нескінченні суперечки з самими собою та сусідами забирають більше інтелектуальних зусиль, ніж створення нової економіки, стартапів, інноваційний розвиток. У результаті, технологічно ми вже не можемо повторити колишні проекти на кшталт АНів, оскільки архаїзація крок за кроком веде нас до аграрної держави.

Наші розповіді про реформи заміняють самі реформи. Точно так само розповіді про боротьбу з корупцією заміняють реальну боротьбу з корупціонерами. Кожне нове покоління наших керівників говорить краще за попереднє. Але життя від цього не стає кращим.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі