Війна і мир: темні сторони материнських спільнот - Соціум - dt.ua

Війна і мир: темні сторони материнських спільнот

8 червня, 16:06 Роздрукувати

Сучасні мами зазвичай шукають порад у Мережі. 

"Дівчата, підкажіть, що робити — дитині два з половиною роки, істерики щодня. І жаліла, і сварила, і в куток ставила — скоро з глузду з'їду" — здавалося б, цілком безневинний пост у спільноті мам. 

Але відповіді на нього можуть здивувати непідготовленого читача: "Не знаю, у мене троє, і ні в кого істерик не було, може, варто переглянути ваш підхід до виховання", "А ви що, на щось інше розраховували?", "В куток? Дитині і так погано, а ви замість пригорнути, караєте", "Це нормально для такого віку. Ви хоч щось з дитячої психології читали?", "Ой, теж мені проблема, от у нас…"

Сучасні мами зазвичай шукають порад у Мережі. Підходи старших поколінь до виховання втратили актуальність; у книжках не знайдеш відповіді на запитання, чи можна їхати з немовлям у Карпати, а йти до лікаря зі скаргою на "б'є бабусю через якось не так почищений банан" — дивно. От і процвітають в Інтернеті різноманітні об'єднання й форуми, де батьки обговорюють усі аспекти дитячого здоров'я і виховання. 

Здавалося б, феміністська ідея "всі жінки — сестри" мала би якнайповніше реалізуватися саме в материнських спільнотах. Догляд за маленькою дитиною у нашій країні лягає переважно на плечі мам, і, за поодинокими винятками у вигляді активних татусів, саме жінки щодня пишуть і коментують пов'язані з дітьми теми. Тож новенькі користувачки ставлять свої запитання — банальні й не дуже, часом наївні, а часом несвідомо провокаційні, — розраховуючи на можливість скористатися чужим досвідом. Хто, як не інша мама, зрозуміє всі труднощі перших місяців життя з малюком, підкаже, як отримати допомогу від рідні, порадить, як пом'якшити період адаптації до садочка. 

Утім, розраховувати на беззастережне розуміння й підтримку молодим мамам не варто — шанси натрапити на агресію, нетерпимість і навіть цькування в материнських групах неочікувано високі. Негатив не завжди висловлюють прямо. Він ховається за сарказмом: "Манеж — це прекрасно, можна ще й за ногу дитину прив'язати, щоб мама кави попила спокійно"; прикривається турботою: "Може, не варто так напосідатися на чоловіка? Не дай боже втече до молодої-бездітної, вам же гірше буде"; маскується ввічливими порадами: "Дуже рекомендую звернутися до лікаря Х, він добре допомагає в запущених випадках".

Що змушує жінок у відповідь на "Втомилася від рутини дім—дитячий майданчик—дім, як ви відпочиваєте від дітей?" писати: "А я ніколи не втомлююся від свого сонечка", "Та що ж ви за мати така?!", "Здайте в дитбудинок — відпочинете"? Насамперед — те саме прагнення створити ілюзію ідеальності, що змушує викладати в соцмережах відретушовані фото й геотеги з курортів і дорогих ресторанів замість буденних знімків і подій. Ідеальних матерів не існує, хоча чимало майбутніх мам вважають, що вони будуть саме такими. Кожна з тих молодих дівчат, які осудливо спостерігають за конфліктними ситуаціями на вулицях і майданчиках, твердо переконані, що вони-то ніколи не кричатимуть на дітей, не волочитимуть їх додому і дозволятимуть купатися в кожній калюжі. А ще, звісно, встигатимуть тримати дім у чистоті, готувати дієтичні й смачні страви, прасувати чоловікові сорочки і робити манікюр. І коли реальність розбиває ці очікування, Інтернет залишається тим місцем, де можна продовжити бути ідеальною мамою. Переважно за рахунок тих, хто чесно зізнається у своїй недосконалості. 

Наступна причина — невпевненість у власному стилі батьківства. Сучасні матері тонуть у морі суперечливих думок і порад щодо виховання дітей. Суперечки спричиняють навіть такі дрібниці, як дозвіл чи заборона дітям гратися з їжею, ставлення до "позичання" іграшок у пісочниці або доцільність проколювання вух немовлятам. Що вже казати про баталії між тими, хто виступає за чи проти фінансової допомоги дитсадкам, сексуального виховання, гомеопатії і щеплень. Разом із тим вимоги до матерів дедалі підвищуються — просто дбати про здоров'я малечі вже давно недостатньо. Нинішня мама повинна адекватно розвивати, але не перевантажувати дитину, прищеплювати їй культуру й принципи співіснування в суспільстві, але не дресирувати, не нехтувати дітьми і розвиватися сама, фільтрувати лікарські призначення, але не вдаватися до самолікування. У результаті знайти жінку, яка не сумнівається, чи достатньо вона дає своїй дитині, досить непросто. Прихильниць того чи іншого підходу час від часу гризе думка, а чи правильно я роблю? І іноді агресія щодо мами з іншими принципами виховання — це спроба переконати саму себе у правильності власного вибору.

Не забуваймо й про те, що зазвичай жінка в декреті втрачає звичне коло спілкування. Навіть якщо подруги не віддалилися, а колеги час від часу запрошують у гості, це все одно не порівняти з колишнім активним життям, повним розмов, пліток і навіть інтриг та конфліктів. З постійних співрозмовників залишаються чоловік, який у кращому разі після роботи займається дитиною, а в гіршому встигає лише поїсти й помитися, та малюк, діалогам з яким на початку бракує глибини й складності. Тож не дивно, що емоцій від спілкування мами шукають у Мережі. А там уже кожна обирає свій формат, образ і нерідко найбільший драйв відчуває саме у сварках.

Отримавши негативні коментарі, молоді мами реагують по-різному. Одні намагаються захистити власну позицію, інші з ентузіазмом обмінюються образами й нападками, а дехто вирішує взагалі більше ніколи не шукати допомоги в інтернет-спільнотах. А й справді, навіщо терпіти сарказм і нападки, якщо практично будь-яка проблема вже була колись кимсь обговорена, і достатньо лише скористатися пошуком, щоб почитати відповіді? Однак якщо спілкування з іншими мамами жінці все ж таки бракує, можливо, варто пошукати прийнятні альтернативи?

Спільноти із жорстким модеруванням — інший бік материнства в Мережі. У них зазвичай заборонені будь-які неприємні для користувачів коментарі. Ті, хто прагне переконати всіх у непогрішності власної позиції чи покепкувати над менш освіченими в царині сучасних підходів до виховання, на таких інтернет-майданчиках не затримуються. Там можна сміливо ставити будь-які запитання і не боятися навали сарказму у відповідь. Щоправда, можна не дочекатися й об'єктивної критики. Але якщо мама шукає переважно спілкування й підтримки, і їй імпонують зменшувальні суфікси й беззастережне захоплення і схвалення, такий формат їй підійде ідеально.

Ще один варіант — самостійно створити комфортне інтернет-середовище. Після народження сина Вікторія опинилася ніби в ізоляції: з мамами на майданчику спільної мови вона не знайшла, а тем для обговорення з бездітними подругами тепер бракує. Думка про народження другої дитини розбивалася об відчуття самотності, і коли жінка поділилася цим побоюванням із психологом, та порадила знайти подруг в Інтернеті. У результаті народився невеликий чат для вагітних, у якому модератором виступає сама Вікторія — і в ньому немає ні агресії, ні сарказму. Діти вже давно народилися й підростають, а мами продовжують спілкуватися і в Мережі, і наживо, обговорюючи не лише малечу, а й будь-які важливі для них теми. "Ідея з чатом — найкраща порада, яку я могла отримати, — впевнено каже жінка. — Я більше не сама, у мене є і підтримка, і тверезий погляд, і просто дружні розмови".

Але й звичайні спільноти, де кожна може писати що заманеться, не завжди несуть лише негатив. Адже серед агресивних фраз ховаються, а часом і переважають нормальні відповіді. А інколи різкі й неприємні коментарі народжуються не з бажання принизити чи образити, а через щиру тривогу за дитину, батьки якої щось роблять неправильно. І якщо солодко-ввічливі форуми не до душі, організовувати щось самостійно немає можливості, а порад і спілкування усе ж таки хочеться — можливо, слід навчитися не брати близько до серця слова людей з Інтернету. Бо із часом і власну дитину доведеться вчити майстерності фільтрувати чужі думки. А як це зробити краще, ніж власним прикладом?

Залишайтеся в курсі останніх подій! Підписуйтесь на наш канал в Telegram
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №23, 16 червня-22 червня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво