Соціальне підприємництво: європейський зліт vs український реалізм - Соціум - dt.ua

Соціальне підприємництво: європейський зліт vs український реалізм

16 березня, 2018, 17:02 Роздрукувати Випуск №10, 17 березня-23 березня

Соціальні підприємства — це основні оператори соціальної економіки, в основі інтересів якої добробут кожної людини.

Статистика сайту Європейської комісії промовиста: на сьогодні два мільйони соціальних підприємств у Європі, на яких працюють понад 11 мільйонів співробітників (6% працюючих осіб у регіоні), становлять 10% від усього європейського бізнесу. Точних даних, скільки таких підприємств в Україні та чим вони займаються, отримати неможливо.

2011 року Європейська комісія схвалила довгострокову програму "Ініціатива соціального підприємництва" (Social Entrepreneurship Initiative). Мета програми — стимулювати країни європейського регіону до підтримки та розвитку сектору соціального підприємництва. 

Програма має три основні фокуси: дружнє до соціальних підприємців законодавче середовище, популяризація діяльності соціальних підприємств, створення умов для простішого отримання фінансування на їх розвиток.

Слід зазначити, що в міжнародній практиці немає чіткого визначення соціального підприємства, проте є чітке розуміння його базової характеристики: основною метою соціального підприємства є соціальний вплив, а не отримання прибутку для власників або акціонерів. Такий оператор надає товари та послуги на ринку за підприємницькою моделлю, і прибутки використовує насамперед для досягнення соціальних цілей.

Європейська комісія виокремлює чотири основні сфери діяльності таких підприємств: 

робоча інтеграція — навчання та працевлаштування людей з обмеженими можливостями, осіб, які опинились у складних життєвих обставинах та безробітних;

надання індивідуальних соціальних послуг у таких сферах як: охорона здоров'я, соцзахист, профнавчання, освіта, послуги догляду за дітьми, послуги для людей похилого віку або допомога малозабезпеченим людям;

місцевий розвиток депресивних/уразливих регіонів;

інше, що включає переробку сміття, захист навколишнього середовища, спорт, мистецтво, культуру та історичне збереження, науку, дослідження та інновації, захист прав споживачів, аматорський спорт.

Лідером європейського регіону в розвитку соціального підприємництва вважається Велика Британія, де налічується близько 70 тис. соціальних підприємств, що забезпечують працею майже мільйон британців. Їхній сумарний внесок в економіку становить понад 24 млрд фунтів стерлінгів. За підсумками 2017 р., 68% соціальних підприємств підтримують людей з уразливих груп, 44% працевлаштовують людей з уразливих груп, 28% працюють у найбільш депресивних районах країни.

В Україні такої статистики немає, як і визначення соціальних підприємств у законодавчій площині. Виданий восени 2017 р. каталог соціальних підприємств України налічує їх 150. На думку менеджера програми соціального інвестування Western NIS Enterprise Fund Василя Назарука, реальна цифра може сягати тисячі.

Розвиток сектору соціального підприємництва в Європі й Україні обговорювали експерти та учасники X Міжнародної конференції Українського форуму благодійників "Атлас благозмін".

Чи потрібен закон?

Згідно з даними European Social Enterprise Law Association, упродовж останніх років у європейських країнах спостерігається бум розвитку законодавчої бази для соціального підприємництва. Уряди країн самостійно визначають, як регулюватимуть цю галузь. Наприклад, в Іспанії, Португалії, Франції, Греції, Хорватії соціальне підприємство може існувати виключно у формі соціальних кооперативів. А от Велика Британія ввела в обіг спеціальний різновид — компанію, що працює в інтересах громади. Таких у країні діє понад 13 тисяч.

Інші країни визначають умови, за яких оператор, що працює в будь-якій легальній формі, може отримати статус соціального підприємства. Такі закони ухвалили уряди Бельгії, Данії, Фінляндії, Люксембургу, Словенії. У цих країнах статус соціального підприємства можуть отримати не лише кооперативи чи приватні компанії, а й громадські, волонтерські, благодійні організації та фонди.

Кілька країн Європи (наприклад Італія) мають два закони одночасно — про форму і статус. 2017 рік завершився ухваленням закону в Латвії, який набирає чинності у березні 2018 р. і визначає, що соціальні підприємства можуть існувати тільки у формі товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Для отримання статусу ТОВ має подати до Міністерства добробуту великий пакет документів, включно з детальним бізнес-планом. Поновлювати статус потрібно щороку, подаючи відповідні фінансові та описові звіти про діяльність. Держава звільняє соціальні підприємства від податку на прибуток. 

За словами СЕО Міжнародного акселератора соціального підприємництва New Door Riga, члена правління Латвійської Асоціації соціальних підприємців Діани Лапкіс, появі закону передувала кропітка робота впродовж трьох років, до якої була залучена більшість соціальних підприємств країни (понад 100 операторів). 

В Україні, за відсутності відповідної законодавчої бази, соціальні підприємства працюють у різних організаційних формах діяльності. У формі ТОВ діють соціальні ресторани Urban 100 в Івано-Франківську й Urban 500 у Києві. Білоцерківське виробниче підприємство "Весна" Українського товариства глухих — громадська організація. Активно працює соціальний кооператив "ФронтМед". Низка благодійних магазинів, наприклад благодійна крамниця "Булавка" в Черкасах, використовує форму ФОП. 

План діяльності Мінекономіки на 2018 р. поповнився новим пунктом: розробка законопроекту про соціальне підприємництво. Співробітники Департаменту розвитку підприємництва та регуляторної політики Андрій Слабинський і Андрій Ремизів зауважують: поява цього пункту не означає, що співробітники міністерства вже навесні почнуть писати законопроект. Першочергове завдання — визначити його доцільність і необхідність. Можливо, достатньо внести окремі зміни або доповнення до уже наявних актів. Планується, що розробка законодавчої бази відбуватиметься в тісній співпраці з практиками.

Це вселяє надію, що уряд країни не повторить помилки латвійських колег. Зо два роки тому тому в Латвії було ухвалено закон про бізнес-стартапи. За рік його дії в країні було зареєстровано аж… один стартап. 

Чи потрібні пільги?

Згідно з міжнародним дослідженням "Карта соціальних підприємств та їхніх екосистем у Європі", дуже мало країн запроваджують спеціальні податкові пільги для соціальних підприємств. Податкові пільги можуть існувати: для звільнених від податку неприбуткових організацій; для інтеграційних підприємств (WISE), якщо це поняття існує в країні; для здійснення певних форм діяльності. У більшості випадків соціальні підприємства оподатковуються відповідно до основної організаційної форми діяльності.

За словами соціального підприємця,співзасновника Kalmar Co-workingspace Ніколаса Мурігуса, у Швеції для соціального підприємця не існує жодної податкової пільги: "Податки — основне джерело живлення для держави. Їх скорочення прямо впливає на здатність держави якісно виконувати свої функції. Замість податкових пільг шведський уряд і муніципалітети пропонують великий спектр "стимуляційних пакетів". Якщо в тебе з'явилася бізнес-ідея, ти можеш отримати професійного бізнес-консультанта, який безоплатно допоможе перетворити ідею на бізнес-модель. Якщо маєш бізнес-модель — можеш отримати грант на її тестування. Якщо модель запрацювала, наступний грант допоможе пережити період досягнення точки беззбитковості, а потім — масштабуватися". Така підтримка є безпрограшним рішенням як для держави, так і для соціального підприємця.

Низка європейських країн (Бельгія, Хорватія, Данія, Франція, Італія, Люксембург, Польща, Португалія, Словенія, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Велика Британія) запровадила широкий спектр політик, програм і механізмів, спрямованих на підтримку соціальних підприємств. Проте змісти й масштаби підтримки істотно відрізняються.

Наприклад, у Данії діє "Програма соціального зростання", що через індивідуальний коучинг бізнес-експертів забезпечує підтримку соціальних підприємств, які працюють із найбільш уразливими категоріями безробітних. Крім цього, пропонуються інтенсивні тренінгові програми з розвитку бізнесу, вибудовуються партнерства між соціальними підприємствами, муніципалітетами та соціальними інвесторами.

Чи потрібні пільги українським соціальним підприємцям? 

На думку співзасновника першого в Києві фітнес-центру для дітей з обмеженими руховими можливостями "Самотужка" Андрія Івчатова, податкові пільги спонукають тих, хто близький до адмінресурсу, відкривати формальні соціальні підприємства. І економіка відразу отримає величезний "сектор оптимізаторів", а справжнім соціальним підприємцям такий заклад навіть відкрити буде складно. 

З боку держави найбільшим стимулом може стати розвиток ринку соціальних послуг, в умовах якого держава закуповуватиме якісні послуги соціальних підприємців. Соціальне підприємництво — малий бізнес. Це істотно підвищить темпи його розвитку.

"Підтримка держави дуже важлива, — вважає засновниця видавництва літератури, адаптованої для дітей з особливими освітніми потребами, "ДивоГра" Ганна Усатенко. — Мова навіть не про податкові пільги, а про розвиток системи контрактів з муніципалітетами, держустановами, які дозволять соціальним підприємцям реалізувати свої товари та послуги для вразливих верств населення за рахунок державних та місцевих бюджетів. Крім того, деякі товари потребують сертифікації, а послуги — ліцензування. Зниження їхньої вартості було б істотним внеском держави". 

Міжнародна практика вже давно довела: що розвиненіший у країні ринок соціальних послуг, то якісніші послуги на ньому пропонуються, зокрема й соціальними підприємцями.

Чи існують "підводні камені"?

Наразі в Україні значна кількість соціальних підприємств працює на базі громадських та благодійних об'єднань, що надають різноманітні послуги фізичної, психологічної, трудової реабілітації людям з інвалідністю, випускникам інтернатних закладів, неповнолітнім мамам тощо. 

2017 рік привніс деякі загрози можливості подальшого розвитку їхньої діяльності. Подані народними депутатами законопроекти №6674 і №6675, усупереч загальному позитивному тренду дерегуляції діяльності, розширюють формати звітності для вибраного кола громадських організацій та їхніх постачальників послуг, а також посилюють санкції за помилки в її підготовці. Аналогів таких вимог немає в жодній європейській країні. Представники громадських організацій сподіваються, що при розгляді законопроектів депутати врахують висновки Венеційської комісії, які очікуються у березні 2018 року.

Сюрприз підготувала неприбутковим організаціям і ДФС. 

Відповідно до статті 21 Закону "Про громадські об'єднання", громадські об'єднання мають право здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо вона відповідає їхнім цілям. Статтею 16 Закону "Про благодійну діяльність та благодійні організації" передбачається, що благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без цілі отримання прибутку, що сприяє досягненню їхніх статутних цілей. Згідно зі статтею 133 Податкового кодексу України, доходи (прибуток) неприбуткових організацій спрямовуються виключно на фінансування витрат на утримання організації, реалізацію цілей, завдань і напрямів діяльності, передбачених їхніми установчими документами. Саме завдяки наявності цих норм в українському законодавстві в останні роки розпочався активний розвиток соціального підприємництва. 

Як зазначає радник із захисту прав дітей МБО "СОС Дитячі Містечка" Україна Лариса Жигун, протягом 2015—2016 рр. ДФС надала як мінімум два позитивні офіційні роз'яснення на депутатські та громадські запити щодо правомірності здійснення громадськими та благодійними організаціями підприємницької діяльності. Така діяльність може здійснюватися, і можна отримувати дохід від неї. Проте такий дохід не може бути розподілений між засновниками і членами благодійної організації, а має бути спрямований виключно на реалізацію її статутної діяльності. 

А восени 2017 р. ДФС надала дві індивідуальні консультації, якими чітко визначила, що "здійснення господарської діяльності, спрямованої на отримання прибутку, класифікується як підприємництво (ст. 42 Господарського кодексу України) і не відповідає сутності поняття некомерційної діяльності неприбуткових установ".

Таке двоїсте трактування фіскальними органами без внесення змін до Податкового кодексу та спеціальних законів, що регулюють діяльність неприбуткових організацій, поставило під загрозу діяльність усіх соціальних підприємств, що використовують саме цю організаційну форму діяльності.

У травні 2016 р. Кабмін подав до парламенту законопроект №4607 "Про соціальні послуги", який, хоч і не досконалий (бо окремі його норми є загрозливими і потребують доопрацювання), проте наближує Україну до створення ринку соціальних послуг. Але робота над законопроектом відбувається дуже повільно. 

Чи є перспективи?

22 лютого 2018 р. відбувся Demo Day Міжнародної школи соціального підприємництва SELab. 14 проектів — соціальних стартапів презентували свої бізнес-моделі, спрямовані на розв'язання різноманітних соціальних проблем: інтернет-магазин "ІнваФішки", інклюзивний дитячий центр "Круть-Верть", Харківська патронажна служба, Music4All, студія сліпого "АММА" масажу "Здравія", анімаційна студія "NEED: necessary education" та інші. Частина з них уже стартувала, більшість планує запуститися впродовж півроку.

У лютому 2018 р. аносувала збір заявок у рамках міжнародної програми Social Impact Award Українська соціальна академія, що запрошує на навчання молодих людей від 17 до 25 років, які хочуть познайомитися з соціальним підприємництвом, мають ідею соціального підприємства або ж хочуть масштабувати свій соціальний бізнес. 

Продовжуватиме свою діяльність у 2018 році й проект "Соціальне підприємництво як інноваційний інструмент вирішення питань суспільного розвитку", що реалізується Фондом Східна Європа та Childfund Deutschland e.V. за фінансової підтримки Міністерства економічної співпраці та розвитку Німеччини. 

У березні, за підтримки Європейської комісії в Україні, стартує новий проект — Social Entrepreneurship: Achieving Social Change from the Bottom Up, що передбачає майже трирічну кропітку роботу з розвитку системи підготовки майбутніх соціальних підприємців, підтримку їхнього бізнесу, забезпечення сприятливої законодавчої бази та популяризацію концепції соціального підприємництва в суспільстві.

Соціальні підприємства — це основні оператори соціальної економіки, в основі інтересів якої добробут кожної людини. Наскільки ці принципи зможуть вписатися й розвинутися в українській олігархічній економічній системі — покаже час.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №6, 16 лютого-22 лютого Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво