Скільком жінкам раді у Верховній Раді - Соціум - dt.ua

Скільком жінкам раді у Верховній Раді

19 липня, 15:46 Роздрукувати Випуск №28, 20 липня-26 липня

11 липня було ухвалено Виборчий кодекс, який містить 40-відсоткову квоту для жінок.

фото В.Артюшенко © Європейська правда

Це означає, що в кожній п'ятірці партійного виборчого списку мають бути як чоловіки, так і жінки (не менше ніж два кандидати кожної статі). Ця вимога поширюється як на загальнодержавний рівень, так і регіональний. Санкцій за її невиконання не передбачено. 

Запровадження квот дуже важливе для України, де з початку незалежности присутність жінок із майже 3% (у І скликані ВР) заледве дотягла до нинішніх 12%. І хоча опоненти квот кажуть, що важлива не стать, а компетенція, як засвідчує світова практика (наприклад у Скандинавських країнах), паритетне представництво чоловіків і жінок лише посилює парламент, політичні рішення й державу загалом.

Новий Виборчий кодекс набере чинности аж 2023 року. А цього разу українці обиратимуть новий парламент іще за старими виборчими правилами.

Хто з партій пройде до ВР і як вони підготувалися до виборчого іспиту — проаналізувала координаторка громадського альянсу "Політична дія жінок" Ірина Тишко у політичному дослідженні "Парламентські вибори-2019 і гендерна рівність у виборчому процесі". Ці цифри дозволяють намалювати майбутній портрет ВР. Бралися до уваги п'ять найрейтинговіших політичних партій, згідно із соціологічними опитуваннями Українського інституту соціяльних досліджень ім. Яременка і Центру "Соціяльний моніторинг" від 27 червня 2019 року.

Більшість політичних партій, яким соціологічні служби пророкують перемогу, зважали на принцип рівности у формуванні виборчих списків. На думку Ірини Тишко, саме в цій кампанії політичні партії безпрецедентно використали внутрішньопартійні квоти та політичну далекоглядність, аби надати жінкам більше місць не лише загалом у списку, а й у його прохідній частині. Отже, до нового складу парламенту можуть пройти 15—18% жінок. 

"Слуга народу" має у партійному списку 65 жінок, тобто трохи більше ніж 32% від загальної кількости кандидатів у списку. "Європейська солідарність" веде до парламенту 29 жінок (28% списку). Серед 176 кандидатів партії "Голос" — 49 жінок (майже 28%). З 206 осіб "Батьківщини" — 61 жінка (майже 30%). 60 жінок зі 184 кандидатів ідуть за списком "Опозиційної платформи — За життя" (майже 33%). 

До слова, цього разу партії ретельніше підходили до формування прохідної частини списків: уперше за тривалий час туди не потрапили жінки — зірки української естради. Нарешті жінки у великій політиці завдяки активній професійній, громадській та політичній діяльності, а не "за гарні очі".

Водночас жодна з "прохідних" партій не готова ризикувати й висувати жінок у мажоритарних округах: з 3164 кандидатів — лише 408 жінок, а це всього 13%. Найбільше жінок у мажоритарних округах висунула "Європейська солідарність" — 24. "Батьківщина" висунула 20, "Слуга народу" — 19, партія "Голос" — 18 жінок. 

Найменше жінок серед мажоритарників іде від "Опозиційної платформи — За життя" — 16. Від інших політичних партій висуваються 76 жінок. Чи не найбільше кандидаток — самовисуванки: 235.

Згідно з даними ЦВК, усього до нового парламенту балотуються 1316 кандидаток — як у списках партій, так і в мажоритарних округах. А це майже 23% від загальної кількости кандидатів.

Цікаво, що попри більшу присутність жінок у партійних списках, не всі політичні партії готові відкрито просувати політику рівности на державному рівні. Хоча є й винятки. Так, "Європейська солідарність" у своїй програмі окремим рядком наголошує на важливості гендерної політики.

Ще один значущий момент. Добровільна 30-відсоткова гендерна квота, яка на сьогодні діє в Україні (згідно із ЗУ "Про політичні партії"), надає партіям іще й солідну фінансову підтримку. А саме — 10% від усього фінансування партій з держбюджету. 

Найближчого року передбачається фінансувати партії в розмірі майже
600 млн грн. Тож щонайменше 60 млн грн будуть порівну поділені поміж партіями, які матимуть у своєму складі третину депутаток. 

Такі шанси з огляду на рейтинг і кількість жінок у прохідній частині списку мають "Європейська Солідарність" і "Голос". 

У чинному складі парламенту чималий кусень держфінансування за дотримання гендерної квоти отримало лише Об'єднання "Самопоміч", яке провело до парламенту 11 жінок із 26 народних депутатів у своєму списку (36%). Так, за три роки, у період 2016—2018 років, "Самопоміч" отримала близько 140 млн грн.

Як і в парламенті VIII скликання, очікується, що буде створено жіночу коаліцію, яка просуватиме права жінок. Так, у новому складі, ймовірно, залишаться колишні депутатки й депутати, що раніше входили до Міжфракційного депутатського об'єднання "Рівні можливості". Щодо компетенцій жінок, то серед тих, хто має шанс стати депутатками, — громадські активістки, борчині з корупцією, правниці, волонтерки, співачки й одіозні фігури. Сфери, які представляють жінки, надзвичайно різноманітні — від медичної, економічної, фінансової, енергетичної — до спортивної та бізнесової.

Середній вікжінок з перших десяток п'яти політичних партій становить 39 років, наймолодшій кандидатці — 23 роки, найстаршій — 59. 

…Очевидно, що від нової Верховної Ради, окрім кількісного складу жінок і чоловіків, очікується чимало рішучих вчинків. У цьому готова допомагати й громадськість. Наприклад, коаліція "Правозахисний порядок денний" пропонує 13 стратегічних кроків, щоб поліпшити становище із правами людини в Україні. Серед усього іншого, як-от внести зміни до Конституції щодо захисту прав та основоположних свобод людини, скасувати мораторій на купівлю-продаж землі, продовжити судову реформу і розпочати реформу СБУ, правозахисники вважають за необхідне ратифікувати Стамбульську конвенцію. 

Цю Конвенцію Ради Європи, яка сприяє запобіганню насильству стосовно жінок і домашньому насильству, Україна підписала ще 2011 року. Проте через нерозуміння основних положень конвенції (до прикладу — страх перед словом "гендер") вона досі не ратифікована. І це — одне з невиконаних зобов'язань України для впровадження Угоди про асоціяцію з ЄС. До речі, Стамбульська конвенція містить механізми захисту людини, щодо якої вчинено гендерно зумовлене насильство, що стосується не лише жінок, а й чоловіків. 

Чи справдяться ці прогнози, дізнаємося незабаром. Особисто мені хотілося б, щоб принаймні на наступних парламентських виборах вже не виникало питання квот. А жінок включали до прохідної частини партій і висували на відповідальні посади за умовчанням.

Матеріял підготовлено за даними політичного дослідження "Парламентські вибори-2019 і гендерна рівність у виборчому процесі".

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №30, 17 серпня-23 серпня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво