Чи законно Росія призиває в армію кримчан? - Соціум - dt.ua

Чи законно Росія призиває в армію кримчан?

31 жовтня, 2017, 11:15 Роздрукувати Випуск №40, 28 жовтня-3 листопада

Окупаційній державі забороняється примушувати осіб, які перебувають під захистом, служити в її збройних або допоміжних силах. 

© opengaz.ru

17 жовтня у віддалені райони Сибіру та Далекого Сходу російська влада відправила першу партію новобранців з окупованого Криму для проходження військової служби. 

Як повідомляє прес-служба міністерства оборони Росії, восени-взимку цього року з території Південного військового округу до лав збройних сил Росії призвуть понад 22 тисячі людей. Наймасовіші відправки призовників відбудуться в листопаді й грудні. 

Міноборони Росії запланувало відправити до Сибіру новобранців з Північної Осетії, Чечні та Карачаєво-Черкесії.

У вересні Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) повідомляло, що до 31 грудня 2016 року громадяни України в Криму могли проходити військову службу тільки на території Кримського півострова. 

25 травня 2017 року "військовий комісар" Севастополя Олексій Астахов заявив, що 30 новобранців відправили служити до Росії, бо так захотіли самі кримчани. У вересні він повідомив, що з 400 призваних під час осінньої кампанії, понад 100 пройдуть службу в інших регіонах Росії. "Наші призовники будуть направлені у військові підрозділи Севастополя, Криму, Краснодарського краю, Ростовської і Московської областей та в інші суб'єкти", — сказав Олексій Астахов.

Чому призов незаконний?

Правозахисники нагадують, що російські військові спільно з воєнізованими формуваннями вторглися на Кримський півострів, територію суверенної держави. Тим самим Росія порушила Статут ООН, що забороняє вирішення конфліктів немирним шляхом. 

Оскільки спільна ст. 2 чотирьох Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 року кваліфікує будь-яку окупацію однієї держави іншою державою як міжнародний збройний конфлікт, то держава-окупант повинна враховувати на окупованій території вимоги міжнародного гуманітарного права, насамперед дотримуватися прав і свобод людини.

У вересні ООН у своїй доповіді нагадала Росії, що відповідно до ст. 51 четвертої Женевської конвенції окупаційній державі забороняється примушувати осіб, які перебувають під захистом, служити в її збройних або допоміжних силах. Так само забороняється тиск і пропаганда на користь добровільного вступу до армії. 

Крім цього, у Кримській правозахисній групі (КПГ) вказують, що переміщення громадян України на службу в регіони Росії порушує ще й ст. 49 цієї конвенції. "Згідно з українським законодавством, громадяни, які проживають зараз в окупованому Криму, навіть якщо вони вимушено брали російські паспорти, все одно — громадяни України", — пояснює голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник. Залучення кримчан до Збройних сил Росії і вивезення їх з Криму — це окремі воєнні злочини для Міжнародного кримінального суду.

Кандидат юридичних наук з Інституту міжнародних відносин Національного університету ім. Т.Шевченка Антон Кориневич каже, що українська влада повинна збирати докази цих злочинів. "Україна та українські правозахисники мають шукати якомога більше фактажу, даних про призов і надсилати їх до Міжнародного кримінального суду. Це покаже суду в Гаазі, що це справді воєнний злочин і що суд має використати свою юрисдикцію стосовно цього злочину", — каже експерт. 

Тим часом у Кримській правозахисній групі вже почали це робити. Правозахисники закликають кримчан надсилати на електронну пошту КПГ (crimeahrg@gmail.com) матеріали, що підтверджують призов у Криму — повістки, фото- та відеоматеріали. Вони гарантують конфіденційність і запевняють, що такі докази допоможуть їм у роботі з метою припинити призов на території півострова. "Такі докази призову важливі, аби міжнародні організації, такі як Рада безпеки ООН, посилили тиск на Росію, щоб та припинила призов у Криму", — пояснила Ольга Скрипник. 

Минулого року Міжнародний кримінальний суд уже припустив, що у Криму проводиться добір жителів півострова в російську армію. Крім цього, у КПГ збирають ще й докази військової пропаганди. "Росія не має права навіть займатися військовою пропагандою. Але ми бачимо багато заходів, виставок та змагань. Вона проводить її навіть серед неповнолітніх дітей. Ця пропаганда спрямована на те, щоб діти пішли в російську армію, коли стануть повнолітніми", — каже Ольга Скрипник. 

Зрадники чи жертви?

Правозахисники та експерти вважають, що строковики, яких Росія забирає в армію, — постраждалі в цьому збройному конфлікті. "Якщо ми говоримо про громадян України в Криму, які, маючи російський паспорт, добровільно йдуть служити у збройні сили Росії, то тут можна ще ставити питання про злочин проти України. Але призов завжди примусовий. Це не контракт, де діє принцип "хочу — йду, хочу — не йду", — каже Антон Кориневич. 

Ольга Скрипник додає, що строковикам на півострові загрожує кримінальна справа, якщо вони відмовляться від служби. Управління Верховного комісара ООН з прав людини з посиланням на "військового комісара" в Криму каже про порушення однієї такої кримінальної справи. Співробітники УВКПЛ спілкувалися з кримськими татарами, які виїхали з півострова, аби уникнути служби в російській армії. За їхніми словами, вони не можуть повернутися до Криму, оскільки будуть піддані судовому переслідуванню за ухилення від призову.

Ольга Скрипник каже, що Росія використовує й економічні важелі впливу, аби спонукати жителів Криму йти до лав збройних сил або силових структур. "Заробітна плата військового або співробітника ФСБ значно вища у порівнянні з іншими бюджетними установами", — коментує вона. 

Що робити?

Аби зупинити призов, Україна повинна ініціювати на міжнародному рівні майданчик для переговорів з Росією, вважає Ольга Скрипник: "Щодо Криму немає майданчика для обговорення різних питань, у тому числі політичних в'язнів чи призову кримчан. Україна сама не зможе змусити Росію зупинити призов. Зрозуміло, що тут потрібен міжнародний тиск. Україна має активно пропонувати конкретні механізми, які змусять Росію зупинити призов". 

Також, на її думку, президент, Міноборони та Генпрокуратура повинні чітко заявити, що не будуть переслідувати кримських строковиків, яких призвали до армії країни-агресора. "Ось як Україна дала відповідь на російські паспорти. Є закон про тимчасово окуповану територію, де чітко вказано, що кримчани, які взяли російські паспорти, не порушили українського законодавства, лишаються громадянами України, і ми як держава не визнаємо такі паспорти. Так само потрібно зробити щодо людей, які вимушено пішли до армії", — каже Ольга Скрипник.

За її словами, така відповідь важлива, бо жителі Криму розгублені. Вони постійно звертаються до Кримської правозахисної групи із запитанням, що робити, коли їх під загрозою кримінального переслідування змушують іти в армію.

Генпрокуратура зможе сама кваліфікувати й розслідувати такі воєнні злочини, якщо ухвалить законопроект "Про внесення змін до Кримінального кодексу щодо забезпечення його гармонізації з положеннями міжнародного права". У цьому переконана заступниця голови Центру громадянських свобод Олександра Романцова. Цей документ розробляли коаліція правозахисних громадських організацій "Правозахисний порядок денний" і правники Національного університету ім. Т.Шевченка. 

Гармонізувати українське законодавство з нормами міжнародного гуманітарного права вимагає й підписана президентом Нацстратегія з прав людини. Цей пункт Плану дій стратегії Міністерство юстиції мало виконати ще 2016 року. 

"Якщо депутати внесуть до Кримінального кодексу зміни з точки зору міжнародного гуманітарного права, то з'являться відповіді про статуси людей. Бо міжнародне право дає такі відповіді. Так само в ньому можна прописати юридичне ставлення до таких призовників", — каже Ольга Скрипник. 

"Кримські новобранці точно не будуть злочинцями. Злочинці — це ті, хто організовував їх залучення до Збройних сил Росії", — переконана Олександра Романцова. 

Вона повідомила, що цей законопроект на погодженні в юридичному департаменті Кабінету Міністрів України. За її словами, суттєвих зауважень з інших державних служб не було. 

"Були дрібні зауваження — чи використовувати термін "банди", але суттєвих зауважень до цього документа не буде. Бо законопроект виписували відповідно до міжнародних стандартів. Хочеш не хочеш, а там уже все прописано", — каже вона і додає, що сподівається на реєстрацію законопроекту в парламенті до Нового року. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво