Абетка українського правосуддя, або Все, що треба знати про справу Гандзюк - Соціум - dt.ua

Абетка українського правосуддя, або Все, що треба знати про справу Гандзюк

10 листопада, 17:54 Роздрукувати Випуск №42, 9 листопада-15 листопада

За рік і три місяці слідства у справі нападу на Катерину Гандзюк пролунало тисячі заяв, відбулося сотні акцій та було призначено десятки судових розглядів.

© facebook/Віктор Гандзюк

Люди, котрі не стежать за цією справою дуже уважно, могли б уже заплутатися: хто, де, коли був підозрюваним, чому зараз дехто, попри резонансні обвинувачення, перебуває на волі, і чому активісти досі кричать "Хто замовив Катерину Гандзюк?", якщо вже п'ятеро осіб сидять з вироками. 

Ця абетка допоможе скласти загальне уявлення, чому, попри обіцянки як попередньої, так і нової влади притягти винних до відповідальності, ситуація з цим покаранням певною мірою зайшла в глухий кут. 

А — Арсен Аваков, міністр внутрішніх справ, за попередньої каденції якого, 31 липня 2018 року, стався напад на Катерину Гандзюк. Чиї підлеглі в Херсонській області затримали непричетну людину й утримували її під вартою три тижні, а відпустили лише завдяки знайденим журналістами доказами алібі арештованого. Дані службової перевірки дій поліції досі нікому невідомі, попри відповідні запити з боку парламентської тимчасової слідчої комісії щодо нападів на активістів. Але очевидно, що покарання за незаконне тримання під вартою чекати годі, бо затриманого змусили підписати нові показання — що він справді був неподалік місця злочину, хоча насправді перебував за 100 км від Херсона.

Міністр, при якому 19 серпня 2018 року втік за кордон ключовий підозрюваний Олексій Левін, що його слідство називає посередником між замовниками та виконавцями і чиї свідчення й показання дуже важливі для встановлення всіх замовників, а також пособників та підбурювачів, досі не покараних через брак доказів. 

За твердженнями активістів, утікав Левін після попередження начальника Херсонської поліції. Цей факт про сприяння втечі більш ніж через рік почала перевіряти й розслідувати СБУ. 

Міністр, який виявився незамінним і призначений повторно за нового президента. 

Б — безкарність. За рік і три місяці після нападу замовники злочину не покарані. Підозру в лютому оголошено лише одному ймовірному замовнику — голові Херсонської облради Владиславу Мангеру, який перебуває на волі під заставою і далі продовжує працювати на своїй високій посаді. 

В СБУ кажуть, що насправді замовників декілька, але поки що вони не можуть знайти достатніх доказів, щоб висунути їм підозри. 

В — Володимир Васянович, орденоносний ветеран АТО з числа добровольців "УДА". Один із п'яти виконавців нападу, засуджений до чотирьох років ув'язнення за співучасть у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті потерпілої. 

Підбурюваний своїм колишнім бойовим командиром, теж орденоносцем Сергієм Торбіним, він за 500 доларів брав участь у плануванні деталей нападу, стеженні за жертвою, кермував автомобілем, у якому разом із іншими співучасниками їхав скоювати напад. 

Зважаючи на те, що ГПУ у квітні змінила кваліфікацію злочину з убивства на нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті, а також що обвинувачені уклали угоду зі слідством, Васянович отримав лише чотири роки ув'язнення. Тоді як за вбивство йому загрожувало до 15 років. А за нанесення тяжких тілесних ушкоджень з летальними наслідками — від семи років. 

В — В'ячеслав Вишневський засуджений за аналогічними обвинуваченнями і виконував схожу роль у скоєнні злочину. Вистежував, планував, а також безпосередньо вартував, коли Гандзюк виходила з дому, й подавав сигнали нападнику. 

Г — Микита Грабчук. Як і два попередніх виконавці, ветеран-доброволець АТО, котрий безпосередньо виливав кислоту на Катерину. За нанесення тяжких тілесних отримав шість років в'язниці. У суді пояснював, що вбивати не планував, хотів лише залякати. Хоча літр кислоти таки вбив.

Г — Віктор Горбунов з п'яти виконавців отримав найменше — три роки. Його участь полягала в купівлі сірчаної кислоти. На місце злочину безпосередньо в день нападу не виїжджав. За свою роль у злочині отримав від Тобіна 300 доларів. 

Д — держава, за яку соромно. Так відреагував на вирок виконавцям батько вбитої Катерини Віктор Гандзюк. 

"Від трьох до шести років. За вбивство. З особливою жорстокістю. З заподіянням особливих мук. Вчинене групою осіб за попередньою домовленістю. На замовлення. За гроші. Боляче, гидко, соромно перед світлою пам'яттю Каті. Соромно за державу",— написав він. 

Угоду зі слідством пан Віктор обізвав торгом прокуратури з убивцями, додавши: "Вигідно і прокурорам: не треба збирати докази, злочин розкрито, справу передано до суду, знижується градус суспільної напруги".

Е — експертиза, на яку посилається Генпрокуратура, пояснюючи, чому перекваліфікувала справу з убивства на заподіяння тяжких тілесних, що дозволило виконавцям отримати менші терміни. Мовляв, не факт, що літр кислоти міг убити, але вже так вийшло…

"Тут враховуються різні чинники, у т. ч. і стан здоров'я. Кожен організм людини на ті чи інші травми реагує по-різному. …Жоден експерт не дасть висновок, що така кількість кислоти призведе до смерті", — пояснив в інтерв'ю "Цензор.нет" прокурор Генпрокуратури Володимир Паровий причину перекваліфікації справи. 

Так, висновки судово-медичної експертизи тіла потерпілої та комісійної експертизи від 29 листопада 2018-го вказують, що смерть настала від хімічних опіків до 40% поверхні тіла (голови, шиї, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок), які у своєму перебігу призвели до розвитку загрозливих для життя явищ (гостра ниркова, гостра печінкова, гостра дихальна недостатності), що мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя). Настання смерті Катерини Гандзюк, згідно з експертизою, перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку з отриманими нею хімічними опіками.

Тож, як пояснив Паровий, слідство дійшло висновку, що у групи, яка вчинила злочин щодо Гандзюк, умисел був саме заподіяти тяжкі тілесні ушкодження, а не скоїти вбивство. 

Ж жах, стан, у якому до свої смерті прожила в лікарні Катерина Гандзюк три місяці після нападу. 

"Був нестерпний біль. Коли брали шкіру з однієї кінцівки, то її фіксували, — бувало таке, що по кілька тижнів Катя лежала розіп'ята і прив'язана до спеціальних підставок. Не могла ні почухатися, ні взяти телефон. За весь час вона лише кілька разів сиділа. Мріяла стати на ноги і пройтися, дуже мріяла вийти на вулицю. На жаль, цього не сталося. Вона завжди питала: "Тату, я виживу?" Завжди казав: "Так".

Вона, бідна, так і не взнала, що якби вижила, то в неї ніколи не було б волосся. У неї не працювала б ліва рука. Не рухалася б голова, адже на шиї формувалися дуже жорсткі рубці. Не було б молочної залози. В останні дні у неї перестало заплющуватися ліве око через рубці", — описав пекельні болі батько Віктор Гадзюк.

З — зміна кваліфікації справи після медичної експертизи, яку активісти й експерти називають нонсенсом. 

"Очевидно, що ніякі медичні експертизи не можуть доводити мотив. Це нонсенс. Це безглуздя, це просто пошук Генпрокуратурою виправдання, чому вони змінили кваліфікацію, — відреагувала на той час член парламентської тимчасової слідчої комісії щодо нападу на активістів Олена Сотник. — Генпрокуратура і слідство просто спростили собі завдання. Очевидно, щоб мати доказову базу проти всіх замовників, слідчим треба провести серйозну роботу. А так вони вирішили піти простішим шляхом, — давайте виконавці визнають свою вину, і таким чином ми забезпечимо доказову базу, хай і злочину меншої тяжкості. Але внаслідок цього справу замовників не буде доведено до кінця". 

І — Ігор Павловський, екс-помічник уже екс-народного депутата від БПП Миколи Паламарчука. Підозрюваний, який, завдяки зміні кваліфікації справи, у тому числі й щодо себе та своєї ролі в злочині, має всі шанси залишитися безкарним або з найлояльнішим покаранням без утримання під вартою. 

Один із виконавців нападу, Володимир Васянович, засвідчив, що перед втечею він зі ще одним виконавцем Сергієм Торбіним заїжджав у будинок до Павловського, куди приїхав також інший співорганізатор, Олексій Левін, який передав дві тисячі доларів для переховування.

Крім того, "Слідство.Інфо" навело докази, що Павловський активно зідзвонювався з координатором групи виконавців Торбіним перед вчиненням нападу. Така частота спілкування, на думку авторів розслідування, може свідчити, що фігуранти обмінювалися інформацією про планування злочину. Також, за тими ж даними "Слідства.Інфо", після нападу він телефонував правоохоронцям. 

Активісти зазначають, що в Павловського були тісні контакти з місцевими правоохоронцями, відтак він через них міг сприяти в затриманні непричетної людини і згодом — утечі за кордон співорганізатора Левіна. 

У квітні 2019 року Павловському змінили кваліфікацію зі співорганізації нападу на приховування злочину. Тоді ж, після п'яти місяців ув'язнення, його відпустили під домашній арешт під приводом необхідності лікування. 

К — клініка. Це те, що відбувається навколо розгляду справи стосовно Павловського і його впертого саботування судових засідань та явок на допити. Також це місце, де мав би перебувати Павловський, коли не з'являвся під приводом лікування на п'ять поспіль засідань одеського суду. 

15 жовтня, коли Павловський укотре не прибув у суд на розгляд справи по суті, а суддя зачитав медичну виписку про його перебуванні на стаціонарному лікуванні, активісти навідалися в клініку й дізналися, що того виписали місяцем раніше. 

Попри вперте ігнорування засідань, прокуратура досі не звернулася з клопотанням про примусове приведення обвинувачуваного в суд. 

Крім того, прокуратура уклала з Павловським угоду зі слідством, що також може значно пом'якшити покарання. Дарма що співпраці зі слідством (регулярне ігнорування допитів і судових засідань) не спостерігається. 

Л — Олексій Левін (прізвисько Москал), кримінальний авторитет, раніше засуджений на 15 років за участь у підготовці низки вбивств, вийшов на волю достроково. Сьогодні це ключовий фігурант справи для притягнення до відповідальності замовників, який може дати ключові показання. 

"Він знав більше за всіх, він організовував злочин, підбирав Торбіна (групу виконавців на чолі з Торбіним. — М.П.),він фінансував, він надавав іншу інформацію, зокрема щодо місця проживання Гандзюк", — зазначають в СБУ

Фактично, херсонська поліція, зволікаючи з пошуком справжніх нападників і затримавши непричетного чоловіка, вже на старті розслідування зробила достатньо для того, аби справу неможливо було довести до кінця. Левін утік одразу, як стало зрозуміло, що непричетного Новікова відпустять і коли вже затримали реальних виконавців. 

За даними Держприкордонслужби, він виїхав з України
19 серпня через пункт пропуску Рені на кордоні з Румунією. А в розшук його оголосили аж у січні 2019-го. 

Як повідомили в СБУ, розшук проводять спільно з Інтерполом. Наразі є лише дані з однієї з європейських країн про в'їзд до них Левіна, але де він тепер —тамтешні правоохоронці не знають.

Також, згідно з матеріалами справи, до фінансового утримання Левіна за кордоном, крім його дружини та родичів, причетні спільники злочину. Проте слідчі СБУ на брифінгу 3 листопада зазначили: прямих доказів, що гроші переказував саме Мангер, вони не мають. 

М — Владислав Мангер, голова Херсонської обласної ради. Наразі єдиний підозрюваний у статусі замовника злочину. Як видно з матеріалів справи, у слідства замало доказів для завершення досудового розслідування, тож його довелося в липні призупинити, оскільки відведений законом річний термін на таке розслідування спливав. 

Основним доказом причетності Мангера до злочину є свідчення Павловського та Торбіна. 

Адвокати Мангера постійно наголошують, що це не може бути доказом, бо ані Торбін, ані Павловський прямо не вказали на допиті, що злочин їм замовляв саме Мангер. Мовляв, вони постійно говорять про якогось "Ніколаєвіча" (Мангера по батькові Миколайович. — М.П.). Хоча під час допиту Торбін, між іншим, уточнює, що під "Ніколаєвичем" "Левін мав на увазі Мангера".

Адвокати також наголошують, що Миколайович — і вже екс-заступник голови Херсонської ОДА Євген Рищук, якого активісти називають серед замовників нападу. 

Зрештою, після озвучених прокурорами в суді доказів причетності Мангера до нападу суддя в рамках запобіжного заходу призначила заставу в 2,5 млн грн і, фактично, відпустила на волю. Після доби арешту Мангер повернувся до роботи на посаді голови облради. 

Н — неприязнь. Мотив, яким керувався Мангер, за версією слідства, замовляючи напад проти Гандзюк. 

"Мангер, керуючись особистою неприязню, яка в нього виникла на підставі активної громадської діяльності Катерини Гандзюк, що, в тому числі, публічно заявляла про неприпустимість і корупційність підпалів лісів, які потім використовувалися для особистого збагачення кримінальним середовищем Херсонської області; за сприяння окремих представників органів місцевої влади та правоохоронних органів; у зв'язку з тим, що Катерина Гандзюк проводила акції протесту й висвітлювала це у ЗМІ; усвідомлюючи, що така критика Гандзюк перешкоджає його корисливим інтересам;з метою залякування населення та громадських активістів Херсонської області, які публічно разом із Гандзюк критикували такі дії, вирішив організувати умисне вбивство Гандзюк у спосіб, який завдасть потерпілій особливих фізичних та моральних страждань", — йдеться у висунутій підозрі.

У 2015 році Гандзюк вийшла з партії "Батьківщина" саме через прихід в обласну парторганізацію Мангера. А потім підтримала й активно допомагала конкурентові Мангера на виборах міського голови. 

У 2017 році Гандзюк спільно з товаришем журналістом Сергієм Нікітенком зробили фільм про суперечливе минуле Мангера. 

У червні 2018 року, за півтора місяця до замаху на Гандзюк, невідомі напали в Херсоні на Нікітенка. Журналіст пов'язує цей напад саме з фільмом і скасуванням Вищим верховним судом рішення суду першої інстанції на користь Мангера. 

О — Олешківський район. Місце, де стався масштабний підпал лісу задля нелегальної вирубки. Звинувачення з боку Гандзюк у підпалі очільників області, за версією слідства, стало останньою краплею в задумі напасти на неї, щоб покарати за активну позицію та критику.

Напад почали планувати саме після акції 6 липня 2018 року під Херсонською облрадою та ОДА, з якої Гандзюк виклала фото Мангера з приписом у коментарях, що "бандити з обох боків сваряться за право п*здити ліс, прикриваючись патріотичними гаслами". 

П — політична воля розслідувати справу, якої, на переконання друзів загиблої і активістів, НЕ було за попередньої влади, не дуже видно й за нинішньої. 

"Я зустрічався з новими президентом і керівниками нашої держави. Але результат нульовий. Звучать лише солодкі обіцянки у високих кабінетах. Після зустрічі з президентом я був дуже обнадіяний. Мені здавалося, що в нього вистачить політичної волі завершити цю справу. Мене президент запевнив, що сприятиме слідству, проте через три тижні після зустрічі слідство припинили. Як можна сприяти тому, чого не існує?" — виголосив під Офісом президента на акції "Ніч на Банковій" Віктор Гандзюк.

Р — Євген Рищук. Екс-заступник голови Херсонської ОДА, в якого СБУ вже проводила обшуки у справі Гандзюк, проте доказів його причетності так і не виявила. Попри постійні заяви активістів і Катерининого батька про його причетність. 

"СБУ розслідує п'ять кримінальних проваджень. Одне з них стосується Гордєєва та Рищука щодо їх імовірної причетності до нападу в ролі або замовників, або підбурювачів чи пособників. Але цей список (потенційних замовників, пособників, підбурювачів. — М.П.) не є вичерпний, і в цьому напрямі йде копітка робота слідчих оперативних підрозділів, щоб здобути достатньо доказів", — заявив напередодні роковини смерті Гандзюк начальник слідчого управління СБУ Богдан Тиводар. 

Тим часом на відео, записаному невідомими особами, за припущеннями активістів — людьми Мангера, біглий Левін розповідає, що Рищук справді просив його якось покарати Гандзюк. 

"До мене одного разу звернувся Рищук (…) Він приїхав і каже: у мене є до тебе делікатна справа. Є така Катерина Гандзюк, треба її якось покарати — облити фекаліями чи щось таке. Я готовий за це добре заплатити". Я сказав, що цією темою не займаюся, й запитав, який його інтерес. Він каже: "Мені треба розвиватися, вона мені заважає, скрізь пхає свого носа", — йдеться у відео.

Крім того, в лютому тодішній генпрокурор Юрій Луценко заявляв про наявність у слідства фактів імовірної причетності Рищука до корумпованих схем із розкраданням лісових ресурсів. Проте за вісім місяців після заяви ці факти не вилилися в підозру. 

Зараз в СБУ кажуть, що триває слідство у п'яти провадженнях навколо справи Гандзюк, три з яких саме й стосуються обставин, що передували нападу. Зокрема, це злочини, в яких активістка публічно обвинувачувала керівництво області і які могли стати мотивом замаху, у тому числі і підпали лісу, і розкрадання бюджетних коштів та інші.

С — стрілки, які вміло переводять потенційні фігуранти справи. Доки Мангер переводить їх на "Миколайовича" Рищука, сам Рищук у коментарі "Слідству. Інфо" натякнув, що вплив на слідство міг мати його колишній керівник — голова Херсонської ОДА Андрій Гордєєв. 

Мовляв, він зустрічався з головою СБУ Василем Грицаком, коли вже справу було передано в це відомство. А потім телефоном зв'язувався з Данилом Доценком, який раніше очолював обласне управління СБУ. 

Сам Гордєєв спочатку підтверджував спілкування з Грицаком, "щоб розслідували швидше", а потім заперечив свої ж слова. 

Тим часом, за словами колишнього члена парламентської ТСК щодо нападів на активістів Ігоря Луценка, за його інформацією, почутою в Херсоні, нападові на Гандзюк передувала спільна утаємничена нарада, на якій були присутні і Мангер, і Рищук, і Гордєєв. І саме там нібито і обговорювалися способи "покарання" активістки. 

Т — Сергій Торбін. Орденоносний ветеран АТО, доброволець, що планує стати депутатом, коли звільниться з тюрми, куди його посадили на шість років за "підбурення і пособництво" в нападі на Гандзюк. Саме він, на прохання Левіна, зібрав колишніх бойових побратимів і запропонував за винагороду вчинити напад. Зокрема, йшлося про два варіанти — або переламати руки й ноги, або облити кислотою. 

Під час обрання міри покарання на анкетне запитання судді "Чи не є ви депутатом?" Торбін доволі зверхньо і з посмішкою відповів: "Ні. Поки що ні". 

У — Україна, держава, в якій існує "список Гандзюк", що складається з прізвищ півсотні активістів, на яких було скоєно напади. У жодному з випадків замовників не знайдено. 

Але і в поліції, і в Генпрокуратурі, і в СБУ постійно повторюють, що замовні злочини дуже важко розкривати. Тому за всю історію України жодного такого й не розкрили. 

Ф — феодалізм, явище, яке, за словами активістів, панує в регіонах і є причиною нападів на місцевих громадських діячів. 

Слово, що з'явилося на табличці під Офісом президента, де до річниці загибелі Катерини Гандзюк громадськість встановила символічну "червону лінію". Вона "символізує феодальний терор проти небайдужих людей, які не захотіли мовчати". 

Х — Херсонська область, місце, де панує неофеодалізм і "повний п*здець". Так описав ситуацію з нападами на активістів колишній голова ТСК Борислав Береза: "Ми шоковані. Приїхали розбиратися у справі Каті Гандзюк і копнули глибше. Інформація, яку дістала наша ТСК, жахає. Від контрабанди до сепарів, від наркотрафіку до глобальної корупції, від спайки влади з криміналом до вирубування лісу, від співпраці з окупаційною владою Криму до впливу регіоналів-утікачів на регіон".

А за словами члена цієї ТСК Валерія Карпунцова, через розгул криміналітету на Херсонщині ті, хто стояв йому на дорозі, "десятками закопані". 

Гандзюк відкрито і прямо заявляла й писала про всі вищеописані явища в області. 

В СБУ повідомили, що загалом налічили 17 конфліктних ситуацій, які озвучила слідчим ще сама Гандзюк, де могли бути замовлення проти неї. Невелику частину вдалося повністю спростувати, щодо решти робота триває. 

Ц — цвинтар, місце, куди щонеділі приходить Віктор Гандзюк, аби поговорити зі своєю донькою. І щонеділі переказує розмови на своїй сторінці. 

"Катю, моя добра, світла, трішки наївна дитинко. Ти так мріяла змінити все на краще. Ти так вірила людям"

"А можливо, Ти тут, десь поруч, і бачиш мене чи чуєш. А що як немає чуда, і я вже ніколи не побачу Тебе? Твоєї по-дитячому щирої усмішки. Не відчую тепла Твоїх очей. Не почую Твого дзвінкого голосу. Як жити без Тебе в цьому порожньому, безглуздому чорно-білому світі? Світі, в який Ти ніколи не повернешся. Як, Катю...".

Я — яма, в яку таким розслідуванням і покаранням винних закопують перспективи України на демократичний розвиток, що неможливий без розвитку громадянського активізму. Адже непокарані замовники вбивства — це, фактично, дозвіл чинити нові напади, оскільки боятися "неофеодалам" нічого.

Мар'яна П'єцух у співпраці з Центром прав людини ZMINA

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №43-44, 16 листопада-22 листопада Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво