Зціляв тіло й душу - Соціум - dt.ua

Зціляв тіло й душу

13 липня, 2007, 13:08 Роздрукувати Випуск №27, 13 липня-20 липня

5 червня 2007 року пішла із життя надзвичайна людина — лікар і священик, доктор медичних наук, професор Михайло Вікторович Суховій...

5 червня 2007 року пішла із життя надзвичайна людина — лікар і священик, доктор медичних наук, професор Михайло Вікторович Суховій.

Народився він 11 березня 1946 року в Києві. У той час його сім’я жила в одному з будинків Києво-Печерської лаври. Після смерті батька (хлопчикові тоді виповнилося лише 16 років) він пішов працювати слюсарем на завод, продовжуючи навчання у вечірній школі. Мріяв стати лікарем, проте вступити до Київського медичного інституту вдалося тільки з третьої спроби. Складнощі зі вступом пояснювалися тим, що юнак не був членом комсомольської організації (він був віруючим). Виявивши завидну наполегливість, Михайло все-таки домігся зарахування до вузу.

У 1972 році М.Суховій закінчив медінститут і вирішив стати хірургом. Першим місцем його роботи була 12-та лікарня на Подолі. У той час клінікою хірургії керував В.Братусь, колишній міністр охорони здоров’я України, який і порекомендував молодому лікареві йти працювати до Київського НДІ гематології та переливання крові (тепер Інститут гематології та трансфузіології АМН України). З 1974 року життя Михайла Вікторовича пов’язане з відділенням хірургічної гематології — він пройшов шлях від лікаря-хірурга до завідувача відділення, професора. У 1979 р. захистив кандидатську дисертацію, а в 1994-му — докторську, присвячену профілактиці та лікуванню ушкоджень опорно-рухового апарата у хворих на гемофілію. Багато матеріалів цієї роботи ввійшли потім до відомої монографії М.Суховія «Гемофілія як хірургічна проблема».

Більшу частину своєї наукової діяльності Михайло Вікторович присвятив вивченню проблем, пов’язаних із лікуванням хворих з уродженими та набутими порушеннями системи згортання крові. Фактично він став засновником київської наукової школи гемостазіологів, підготувавши трьох кандидатів наук, які виконали дисертаційні роботи з цієї проблематики, опублікувавши понад 170 наукових праць. На жаль, його життя обірвалося надто рано й багато планів залишилося нереалізованими.

Величезний професійний досвід, глибокі знання дозволяли М.Суховію успішно поєднувати діяльність лікаря-хірурга з науковою працею — він був членом спеціалізованої вченої ради з гематології і трансфузіології, вченої ради інституту, редакційних колегій профільних журналів і збірників, а також координатором і науковим консультантом Асоціації хворих на гемофілію України.

Михайло Вікторович був глибоко віруючою людиною, намагався жити за заповідями Божими. Його духовним наставником був отець Іоанн (Маслов), один з останніх старців Глинської пустині. Як згадував М.Суховій, саме він, будучи важкохворим, спрямував його шлях у бік священничества, сказавши: «Закінчиш докторську — підеш у семінарію». Так він і вчинив, закінчив Київську духовну семінарію, а потім і Духовну академію. З ініціативи М.Суховія на території Київської міської клінічної лікарні №9 був споруджений храм на честь Ікони Божої Матері «Всецариця», який у січні 2001 року освятив Блаженнійший Митрополит Володимир. До кінця свого земного життя протоієрей Михайло Суховій був його настоятелем.

М.Суховій був відданим чоловіком, турботливим батьком трьох дітей, двоє з яких обрали медичну професію.

Вічна йому пам’ять!

Колектив Інституту гематології та трансфузіології АМН України

Колектив Київської міської ради профспілки працівників охорони здоров’я

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №48, 14 грудня-20 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво