Зовсім поруч... але за парканом

Від столиці Білорусі Мінська до столиці Литви Вільнюса лише близько 200 кілометрів цілком пристойної автомобільної траси, але... За 27 кілометрів до Вільнюса — державний кордон з усіма його атрибутами: прикордонним і митним контролем та іншими, на жаль, перешкодами на шляху чотириколісних сталевих коней. Але головна перешкода — стиль і уклад життя, притаманний кожній із цих двох держав. І сьогодні ми спробуємо порівняти життя білорусів і литовців.

(Природно, наводячи цифри, автор користуватиметься даними тільки офіційних джерел: Департаменту статистики Литовської Республіки і Міністерства статистики та аналізу Білорусі).

Отже, порівняємо…

На перший погляд ці дві держави важко порівнювати — надто вже різні й за площею, і за населенням. Білорусь — 207600 кв. км., а Литва — лише 65300 кв. км. Відповідно відрізняється і населення: 9,7 млн. у Білорусі, і 3,38 — у Литві. Але цікаво, що та істотна відмінність, яка спостерігається при порівнянні розміру території та чисельності населення (приблизно 3:1 на користь Білорусі), не так помітна при порівнянні розмірів валового внутрішнього продукту (ВВП); тут співвідношення лише 1,25:1. А якщо порівняти індекс ВВП на душу населення, то можна побачити, що маленька Литва втричі перевершує Білорусь, тобто на одного литовця припадає частина ВВП, яка втричі переважає частку білоруса. Втім, це ще не найважливіші об’єктивні критерії, за якими можна було б оцінювати якість життєвих умов. Тому спробуємо подивитися на дуже конкретні речі — почнемо з отримуваних доходів: скільки можна заробити в Литві і Білорусі. (Всі дані наводяться в білоруських рублях — BYR.) Середня заробітна плата в Литві значно вища, ніж у Білорусі: рядовий литовець заробляє на місяць близько 1,3 млн. BYR, тоді як білорусам доводиться задовольнятися в кращому разі вдвічі меншою зарплатою. Іншими словами, індивідуальні зусилля і робота литовців цінуються більше, ніж ті самі зусилля й робота їхніх сусідів — білорусів. На це саме вказує і порівняння середньої погодинної оплати — сума, яку середньостатистичний білорус чи литовець отримує за одну годину роботи: відповідно 3633 BYR і 7620 BYR. Вища оплата вказує на вищий рівень економічного розвитку. Беручи до уваги той факт, що в Європейському Союзі, членом якого є Литва, заробітна плата литовців — одна з найнижчих, то зарплата білорусів — і поготів.

А з іншого боку, це лише один із сегментів соціоекономічних умов життя, і наведені дані слід оцінювати в набагато ширшому контексті. Адже навіть величезна заробітна плата може не означати кращого життя, якщо ціни на продукти та послуги також сягатимуть «вище даху». Тому, оцінюючи отримувані доходи, потрібно брати до уваги витрати, що ми й зробимо.

Основа — житло і їжа

Отже, порівняємо побутові витрати в Литві та Білорусі. Плата за житло (відповідно) — 12 і 11,5%; одяг — 8,8 і 8,6%; відпочинок, культура — 5,2 і 5,7%; транспорт — 10,3 і 13,2%; харчові продукти та безалкогольні напої — 33,7 і 39,2%. Таким чином, як мовиться, неозброєним оком видно, що білоруси платять за їжу більше на 8,5% (!), за транспорт — майже на 3%, і на 0,5% більше витрачають на відпочинок. І це за набагато менших зарплат. Утім, є ще статті витрат, пов’язані саме із сучасним рівнем і ритмом життя, про які варто згадати.

Візьмімо особливо важливий атрибут сучасної сім’ї — автомобіль. У Білорусі він коштує набагато дорожче. Порівнюючи ціни на одну з найпопулярніших марок — «народний» автомобіль Volkswagen Golf (1996 р. випуску, — з’ясовується, що литовці можуть придбати «Гольф» набагато дешевше — за 6,3 млн. BYR, тоді як білоруси — за 11,8 млн. BYR). Тому на пошуки машини білоруси вирушають у Маріямполе, Клайпеду або Вільнюс. Проте вибравши автомобіль, білоруси охоче «доштовхали» б його до самого дому — у Білорусі ціни на паливо набагато нижчі (за літр А-95 відповідно 2765 і 2188 BYR).

Але перш ніж подбати про автомобіль, людині потрібен дах над головою. У Мінську це коштуватиме набагато менше, ніж у Вільнюсі: трикімнатна квартира у спальному районі обійдеться (відповідно) у 172 млн. BYR і близько 284 млн. BYR. Причому потрібно врахувати: якщо в провінції (наприклад, у Шяуляї) така квартира коштуватиме не набагато дешевше, ніж у Вільнюсі, то, наприклад, у Вітебську — лише близько 64 млн. BYR. Якщо ж іще врахувати, що утримання житла (тобто оплата рахунків за електрику, газ, гарячу і холодну воду тощо) у Білорусі обходиться дешевше, то в абсолютному грошовому вираженні там, здавалося б, жити дешевше (якщо, скажімо, відмовитися від автомобіля). З іншого боку, ціни на товари першої необхідності, що задовольняють мінімальні потреби, ще не відображають реального рівня добробуту. Тому з’ясовуємо далі…

«Життя духовне»

Для цього перенесемося в суспільний простір: довідаємося, у що обходиться литовцям і білорусам відвідування театрів і кіно. Виявляється, квитки в театр значно дорожчі в Литві, а ціна квитків у кіно не дуже відрізняється. Але до місця видовища потрібно ще добратися. Припустимо, віддано перевагу громадському транспорту (автобусу, тролейбусу), це зручно не тільки тому, що дає змогу заощадити на бензині, а й тому, що після спектаклю чи фільму можна зайти до кафе чи бару й культурно випити пару кухлів пива. Тут менше грошей знадобиться литовцям: у Вільнюсі кухоль литовського пива в середньому коштує 5100 BYR, а в Мінську найпопулярніше литовське пиво — близько 6100 BYR. А якщо ви приїхали на міському транспорті (і на ньому ж поїдете назад), то одноразовий квиток у Вільнюсі обійдеться в 936 BYR, а в Мінську — 600 BYR. Якщо ж доведеться повертатися на таксі, то в Мінську один кілометр шляху коштуватиме 1100 BYR. Але при цьому потрібно врахувати, що хоч би яку відстань ви проїхали, доведеться заплатити не менш як 5454 BYR. А у Вільнюсі це просто коштуватиме 1415 BYR за кілометр.

Вважаємо, що потрібно обов’язково додати відомості про те, що Інтернетом у Литві користуються 42% жителів, а в Білорусі лише 35%. Але це офіційні дані. Насправді незалежні експерти стверджують, що в Білорусі Інтернетом користуються лише 7—8 відсотків жителів. А користувачів мобільними телефонами в Литві (на одну тисячу жителів) удвічі більше, ніж у Білорусі.

Щоправда, оцінюючи співвідношення зарплат і цін, можна переконатися, що кусень хліба білорусам дістається все-таки важче, ніж литовцям, хоча основна різниця в зовсім іншому. Це — можливість свободи вибору, самовираження, можливість створити власний бізнес, що, зрештою, і є основною умовою матеріальної та моральної незалежності. І ось тут…

Податки, податки, податки

«Уявімо собі ЗАТ «Платник податків», яке виробляє і продає різноманітні товари широкого вжитку. У Гонконгу це підприємство сплачує загальний прибутковий податок, податок на робочу власність і паливний податок, що становить 29% від прибутку, і йому потрібно 80 годин на оформлення цих внесків згідно з усіма приписами. А в Білорусі тому ж таки ЗАТ «Платник податків» потрібно сплатити 12 різноманітних податків: прибутковий, з продажу, ПДВ, митний, три внески профспілкам, на землю, на власність, екологічний, на паливо і на оборот. Загальна сума податків становить 180% від прибутку (!), що веде бізнес або до банкрутства, або до ухилення від сплати податків. Підприємці мають зробити 125 платежів, а на заповнення паперів іде 1188 годин. Саме з цих причин податкову систему Білорусі можна вважати однією з найскладніших і найбільших у світі. Багато компаній не можуть дозволити собі декларувати всі доходи, і через це тіньова економіка становить близько 42% бізнесу». Цю цитату взято з доповіді Світового банку «Сплата податків. Податкові системи світу», опублікованої в 2007 році.

Іншими словами, за такого стану справ можна стверджувати, що приватне підприємство, яке отримує річний дохід у 1000 дол., відповідно до законів Білорусі, зобов’язане сплатити державі 1860 дол. податків. Ви, законослухняний читачу, зважилися б відкрити свій бізнес у Білорусі? Але навіть якщо знайдеться якийсь відчайдух, то попереджаємо на основі підрахунків Світового банку: щоб відкрити нове підприємство в Білорусі, потрібно виконати 16 бюрократичних процедур, на які йде 69 днів. Для порівняння: у Литві на початок бізнесу достатньо семи процедур, на виконання яких іде до 26 днів. Та й податки на бізнес у Литві набагато нижчі: там ЗАТ «Платник податків» має сплатити 48%, тобто, отримавши дохід у 1000 дол., потрібно віддати державі 480 дол. Тому в Білорусі набагато більше населення задіяно не в приватному, а в державному секторі, і в приватному секторі створюється лише 25% ВВП, тоді як у Литві — 75%.

Отже, сьогодні головна відмінність між Литвою і Білоруссю полягає в тому, що одна країна намагається створити ринкову економіку, а інша — певну форму комунізму/соціалізму, усіма можливими способами намагаючись створювати добробут суспільства шляхом перерозподілу, тобто беручи все у свої руки.

Кому в даних умовах жити краще? Нехай кожен вирішує сам.