Золотий хітон для гетери - Соціум - dt.ua

Золотий хітон для гетери

15 квітня, 2005, 00:00 Роздрукувати Випуск №14, 15 квітня-22 квітня

Розкрити одну з загадок одягу красунь античного періоду вдалося працівникам Харківського національного університету імені В.Каразіна археологу Тетяні Крупі й фізику Олександру Кришталю...

Розкрити одну з загадок одягу красунь античного періоду вдалося працівникам Харківського національного університету імені В.Каразіна археологу Тетяні Крупі й фізику Олександру Кришталю. Вони дослідили рідкісну знахідку — фрагмент золототканої парчі часів античності, площа якого становить усього кілька квадратних сантиметрів. Дорогоцінний клапоть було виявлено в похованні римських часів у національному заповіднику «Херсонес Таврійський», розміщеному на території сучасного Севастополя. Харківські вчені використали метод комплексного вивчення зразка тканини, включно з електронною мікроскопією і специфічними дослідженнями археологічної органіки.

Кого було поховано у дорогому золототканому одязі? Відповідь, напевно, залишиться таємницею, як і сама технологія виготовлення двошарової золотної
нитки, сяйво якої не меркне вже 2000 років! На органічну основу із серозної оболонки кишки тварини розкочувалася фольга зі сплаву золота (близько 80%), срібла
та міді товщиною всього півтора мікрона. На ній і тепер практично не видно слідів корозії. Нитку, швидше за все, виготовлено в кіпрських ремісничих майстернях.

Знайти навіть окремі фрагменти тканин того часу — велика рідкість. Зокрема у Херсонесі за весь час розкопок виявили тільки зразки китайської тасьми з пряденого золота. На території України окремі зразки таких тканин було знайдено в пізньоскіфському Усть-Альминському могильнику, у Соколовій могилі та в Ногайчикському кургані. Відповідно, вчених, які досліджують археологічний текстиль, на пострадянському просторі можна перелічити на пальцях.

Проблема в тому, що античний одяг, взуття або матеріали, з яких їх виготовляли, не збереглися через свою недовговічність. Не знайдено і писемних джерел, які давали б уявлення про костюми херсонесців. Відповідно, основними джерелами для реконструкції одягу, взуття, а також головних уборів традиційно слугують іконографічні матеріали: теракота, скульптура, поліхромний живопис, вазописи, витвори гліптики, нумізматичні раритети. Однак вони не дозволяють відновити особливості покрою вбрання, технологію виготовлення одягу та взуття, визначити походження волокон текстилю і барвників.

Тому знахідки на території херсонеського некрополя для дослідників особливо цікаві. У період античності обряд поховання мав підготувати людину до гідного життя в потойбічному світі. А інвентар, що супроводжував небіжчика на той світ, забезпечував покійнику існування, до якого він звик у своєму земному житті. Найкраще збереглися прикраси: намисто, сережки, каблучки, різні види печаток. Бідніший набір прикрас виявили в некрополі V—IV століть до н.е., багатший і різноманітніший — на початку нашої ери, до цього ж періоду належить і знайдена парча.

Вивчення костюма жителів Херсонеса дозволяє простежити культурні взаємини цього заснованого на території з негрецьким населенням грецького поліса з рештою грецького світу. Знайдена тканина підтверджує свідчення Плінія Молодшого, який зазначав, що в I столітті нашої ери у Херсонесі Таврійському зберігалися грецькі звичаї. Оскільки сам покрій у давнину був розвинений слабко — протягом усієї античності жінки носили подвійний жіночий хітон і хітон, прикрашений оборкою, — костюм урізноманітнили, використовуючи різні тканини. Одяг прикрашали витканим, вишитим або нашитим орнаментом у вигляді пальмети, меандри, рослин, а також золотим гаптуванням.

За свідченням Таціта, хламиду, повністю виткану з золотних ниток, носила імператриця Агрипина. Апулей згадував про плащ, затканий мерехтливими зірками. Фрагмент тканини, знайдений археологами, міг бути з одягу знатної городянки або знаменитої гетери.

Спосіб життя гетер докорінно відрізнявся від марнування часу пересічними жінками. Якщо становище основної маси жінок в античному Херсонесі, як і в метрополії, ілюструє давня приказка «Сидить удома, пряде вовну», то гетери вільно спілкувалися з чоловіками. Їхні становище й заробіток багато в чому залежали від зовнішньої привабливості, тож у ті часи, швидше за все, вони і були законодавицями жіночої моди. Є, зокрема, свідчення, що гетера Аспасія, коханка вождя афінської демократії Перікла, винайшла нову зачіску.

Жили гетери і в давньому Херсонесі. Цей факт зафіксовано в листуванні управителів цієї північночорноморської колонії та римської адміністрації на світанку нашої ери. Керівництво римських військ, розташованих на території міста, вирішило підвищити розмір податей із гетер, чим «порушило вікові підвалини міста» і створило цілу проблему. Характерно, що документ анітрохи не засуджує спосіб життя цих жінок...

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №38, 12 жовтня-18 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво