Жовтень. Cкуратов

Поділитися
Колишній генеральний прокурор Росії Юрій Скуратов знову з’явився в новинах — цього разу як коментатор ідеї створення колегії уповноважених прокурорів...
Колишній генеральний прокурор Росії Юрій Скуратов знову з’явився в новинах — цього разу як коментатор ідеї створення колегії уповноважених прокурорів. Поки що не дуже уявляю собі, як незалежна прокуратура функціонуватиме в Росії, однак сама кар’єра Юрія Скуратова — блискуча ілюстрація того, що буває в країнах без незалежних прокурорів.
Розслідування, яке тодішній генеральний прокурор проводив проти членів сімейства президента Бориса Єльцина, захлинулося, коли Скуратов був безнадійно скомпрометований демонструванням на телебаченні кадрів, де «схожа на нього» особа користувалася фривольними послугами елітних гейш. Звичайно, можна було б запитати себе, чому сам Скуратов не усвідомлював, що під час боротьби з аморальністю при владі не можна самому здійснювати аморальних вчинків. Але, як на мене, головне не в цьому. Генеральний прокурор є невід’ємною частиною самої номенклатурної системи. І живе за її правилами. Якщо сказати просто — якби Юрій Скуратов не цінував послуг гейш, запропонованих друзями-бізнесменами, він навряд чи дослужився б до генерального прокурора. Ті, хто потрапляв на цю посаду випадково, всупереч апаратній логіці, як, скажімо, призабутий тепер депутат-демократ Олексій Казаннік, швидко залишали прокуратуру — з прокляттями. Однак очевидно, що саме Казаннік із його вірою в букву закону міг би стати непоганим незалежним прокурором.
Бо тільки прокурор, який жодним чином не пов’язаний не тільки з можновладцями, а й із самою державою, може дозволити собі розслідувати справи, що безпосередньо стосуються влади. Ось нині багато хто зітхає з полегшенням хоча б тому, що генеральним прокурором України не буде Святослав Піскун. Звісно, прокуратура — не останній притулок популізму. Однак не плекаймо ілюзій: наступник Піскуна, навіть якщо не бажатиме використовувати перебування на посаді для гучних заяв та майбутньої політичної кар’єри, все одно не доведе до кінця жодної резонансної справи. І водночас ніколи не набереться мужності розповісти суспільству, що переважна більшість цих резонансних справ — мильні бульки, жахливе знаряддя у політичній боротьбі... Все це міг би зробити тільки незалежний прокурор. І тільки за умови появи незалежної прокуратури в Україні ми могли б говорити про справжнє правосуддя — таке, скажімо, як у Сполучених Штатах, де президентськими справами завжди займалися юристи, аж ніяк не пов’язані з державною службою. Люди, які відповідали тільки перед власним сумлінням, нерідко йшли наперекір не тільки політичним побажанням, а й суспільним настроям. І країна від цього лише вигравала.
Але навряд чи незалежна прокуратура в Україні з’явиться найближчим часом. Тому що це — не зміна прізвищ. Це — зміна можливостей. Тобто поява більших можливостей у нас — громадян і зменшення цих можливостей у тих, хто нами маніпулює з чиновницьких кабінетів. Будьте впевнені — проти цього об’єднаються всі. Врешті-решт, у наших полі­тиків є час подивитися, як російські колеги створять нового зручного монстра під вивіскою незалежної прокуратури. Я чомусь вірю, що в них усе буде гаразд...
Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі