За VASю

У мене задзвонив телефон... Утім, у кого він тепер дзвонить? Він співає, говорить, грає «поліфонію» і навіть лається останніми словами. Приємно, коли від звуку мого телефона сусідка в маршрутці здригається й починає озиратися — де це немовля плаче? А це у мене в сумочці, тітонько. Найсвіжіша пропозиція на ринку. Тож іще два дні буду цілком оригінальною. Потім, звісно, доведеться замовляти щось новеньке, бо цих плаксивих немовлят розведеться...

Так сьогодні використовують можливості свого телефона більшість із нас. Що не дивно. Проїхавши півгодини в ранковому метро, можна запідозрити, що основне призначення мобільного телефона — лякати сусідів, показувати картинки і відправляти SMS зі своєю оцінкою чиїхось тілес за шкалою від 1 до 10. Усе це в середовищі фахівців називають ненав’язливо і скромно — «додаткові послуги». Англомовні колеги чесніші. Вони називають це абревіатурою VAS — value-added service, що перекладається як «послуга для збільшення прибутку».

Власне, проблеми з цим-таки прибутком і підштовхнули операторів мобільного зв’язку до пошуку можливостей задовольняти «мобільні» потреби своїх користувачів, окрім телефонних розмов. Колись мобільний телефон називався «мабіла», важив півкіло, був предметом розкоші та статусу, й нічого особливого більше від нього не вимагалося. Але час ішов. Оператори отримували в клієнти дедалі ширші й дедалі менш платоспроможні прошарки населення. Зрозуміло, що заради ширшого охоплення ринку доводилося здешевлювати послуги. До певного моменту ефекту масштабу вистачало. Але коли середній прибуток із користувача (так званий ARPU — average revenue per user) став ну зовсім крихітним, бізнес мобільних операторів опинився на межі якщо не виживання, то нецікавості. Ось тоді (у випадку з Україною — 2003 рік) й розпочинається історія з VAS, із допомогою яких оператори сподівалися підняти цей самий ARPU. І небезпідставно.

Сьогодні економічні показники порівняно молодого бізнесу (йому ледве п’ять років стукнуло) примушують ставитися до нього серйозно. Наприклад, за 2005 рік обсяг ринку додаткових послуг становив 276 млн. доларів. Звісно, якщо порівняти з російським ринком аналогічних послуг (перевалив за мільярд доларів) — не вражає. А якщо підійти з рідною українською міркою... Наприклад, бюджет далеко не найбіднішої Дніпропетровської області у прибутковій частині становив щось близько 300 млн. доларів. Одне слово, нашому українському VASі ще трохи піднатужитися...

У чому ж запорука успіху? Древні казали: коли Бог створював час — він створив його достатньо. І тут із древніми не посперечаєшся. У кожному разі, чи не кожен із нас, навіть не з чуток знайомий із цейтнотом, інколи відчуває відразу до його неквапливості. А конвертувати у дзвінку монету те, чого так багато, — велика спокуса. Фантасти на початку століття спливали слиною, підраховуючи мільйони, які може нажити той, хто навчиться продавати повітря. До мільярдів «продавців часу» доросли уявою лічені фантазери. А до того, що час стане не тим товаром, який купують, а тим, із яким борються, не додумалися навіть найбільш безшабашні літератори. А як же це було просто. Вся індустрія розваг і медіа так чи інакше має справу з убивством часу ще від Ромула — щойно у людей з’являється дозвілля, відразу знаходяться охочі його заповнити за малу винагороду. Нам інколи вкрай необхідно зробити так, щоб час промайнув швидко, тобто максимально непомітно. Наприклад, коли ми їдемо в метро. Або стоїмо в черзі. Або сидимо на парах/оперативці/педраді/конференції. Або нам просто не спиться.

І ось, доки менш просунуті власники вільного часу скуповують збірки кросвордів і сканвордів, читають страсті-мордасті з недоладних газетних аркушів або просто слухають маршрутковий шансон, пересипаний рекламними воланнями, більш просунуті брати по розуму тиснуть на кнопки. Вони спілкуються, граються , прослуховують отримані мелодії, переглядають картинки, замовляють нові або з’ясовують в оператора, чому не прийшли замовлені раніше, читають «анекдоти дня», розглядають пози, рекомендовані на сьогодні «Камасутрою», вникають у поради «індивідуального прогнозу, складеного за 12 гороскопами», отримують тонни корисної і не дуже інформації — і таким чином марнують час.

Що ж ми отримуємо, заплативши? Усе, що нам потрібно. Сидячи в метро і начебто нічого не роблячи, ми все одно живемо повноцінним життям. Отримуємо інформацію, розважаємося, спілкуємося, замовляємо, купуємо, і це далеко не межа...

Інформація, яку ви можете отримати по мобільному телефону як додаткову послугу, може бути надзвичайно різною — вслід за інформацією про операцію з вашим банківським рахунком ви можете отримати еротичну мініатюру, а після неї вам повідомлять прогноз погоди на сьогодні. Звісно, якість цих повідомлень, як і достовірність інформації, буває різною. І якщо на якість мобільного банкінгу досі ніхто зі знайомих особливо не скаржився (за цим усе ж таки стежить банк), то вже навіть із прогнозом погоди бувало по-різному. Інколи трапляється, як у 1936-му: «Над усією Іспанією мирне небо», — повідомляють вам, ви виходите з метро і потрапляєте під обстріл.

На жаль, значно важче перевірити якість щоденних «астрологічних прогнозів». Єдине, що можна сказати достовірно, — це те, що вони схожі один на одного, як курячі яйця. Втім, наївно припускати, що прогноз складає живий астролог за вашими індивідуальними показниками. А якщо хтось ще на це сподівається, подивіться прогнози в будь-яких доступних джерелах — пресі, Інтернеті, ТБ — і знайдіть десять відмінностей.

В інших типах інформації, яку доставляють нам по мобільному телефону, досить оцінити якість — адже в жартах, анекдотах, «афоризмах на сьогодні» і еротичних опусах немає такого критерію, як достовірність. Ну хіба що позу якусь нелегкотравну нарадять... У мобільному просторі курсують ті ж набори жартів, анекдотів та іншого, що і в решті інформаційного простору (це як із астрологічними прогнозами). Тож усе це, м’яко кажучи, не ексклюзивчик. Але ми не за те й платимо. Нам байдуже, цей анекдот, так би мовити, «хенд-воркінг» чи його щойно робот із Інтернету витягнув, — нам треба, щоб зараз, у цю хвилину, похихикати.

Втім, є сфера, в якій участь живої людини все ж таки принципова. Це коли мова заходить про розкіш людського спілкування. Отож, найсумніше, що ця розкіш далеко не завжди доступна навіть тим, хто вже за неї заплатив. Зрозуміло, це лише припущення — адже жоден розробник і, звісно, провайдер не зізнається, — однак схожість відповідей дівчаток/хлопчиків, із якими зв’язуєшся через мобільну службу знайомств, насторожує. Зрозуміло, на твій «привіт» вона обов’язково теж відповість «привіт». І на запитання «а ти вродлива?» вона ніколи не напише, що в неї ніс картоплею й очі одне жовте, друге — бузкове. Звісно, наші власні кліше породжують відповідні кліше — і не треба бути роботом, щоб відповідати штампованими фразами. Але чому так регулярно? Чому варіативність запитів так рідко гарантує варіативність відповідей? Максимум, на що йдуть провайдери, то це на визнання того, що на самому початку, коли ця служба тільки зароджувалася, їм справді доводилося створювати ілюзії знайомств самотужки. Адже якщо людина протягом певного часу не отримує відповіді на свій запит, вона може «збайдужіти» до послуги. Тому їм інколи доводилося відповідати на запити самостійно — коли за хлопчика, коли за дівчинку... Але це ще півбіди. Тут тебе принаймні ошукує жива людина. Це по-своєму навіть прикольно. Але коли це робить робот...

Приємно також відчути, що ти помітний. І вже тим більш приємно висловити власну думку з будь-якого питання. Ми готові навіть заплатити за це гроші. Причому якби треба було безпосередньо вийняти з кишені трояк і віддати в касу, щоб тебе проанкетували, знайшлося б не багато охочих. Але якщо цей трояк знімається з твого рахунку... чому б не дати пораду, висловити свою думку, проголосувати за красуню на екрані? Тим більше — взяти участь у шоу або написати освідчення в коханні, яке «побачить весь Київ на моніторах метро». Ось і платять грошенята, щоб у біжучому (швидко біжучому) рядку на зазначеному моніторі промайнуло «Наташка, ти просто СУПЕР», після чого рядок обривається повідомленням про зупинку, і зрозуміти, якій саме Наташці було адресоване це послання, не дано навіть їй самій. Ну то й байдуже — це ж скількох Наташок потішив автор SMS, заплативши всього один раз!

Що вже казати про оригінальність і стиль — за це ми платимо давно і звично, відвідуючи модні місця, крамниці та вечірки. Тому і за картинку на мобілку, і за свіженький мотивчик заплатимо за милу душу. Дарма що прагнення «бути оригінальним» у цьому вимірі, радше, означає «бути як усі». Ні, тут немає суперечності. Адже «бути оригінальним», із погляду цього бізнесу, — означає закачувати на свою мобілку кілобайти запропонованих мелодій та інших звуків. Причому хоч як старайся, та, оскільки набори приблизно однакові в усіх «постачальників», обов’язково в тій самій маршрутці знайдеться ще хоча б один такий «оригінальний», як ти.

Загалом, поки що маси користувачів сприймають VAS як гарну кольорову цяцьку. Ринок підіграє, завалюючи нас пропозиціями картинок, мелодій та невигадливих іграшок. Утім, хто порахує, скільки потужних комп’ютерних систем купується тільки для того, щоб поганяти екраном зелених чоловічків? Хоч би яким був результат підрахунків, він не дискредитує ідею комп’ютерів як одного з найсерйозніших технологічних проривів другої половини ХХ століття. І, продовжуючи аналогію з домашнім ПК, можна згадати, що виросли останні не так із гігантських комп’ютерів-мейнфреймів IBM, як із якогось Commodore Atari зразка початку 1980-х, що був, по суті, примітивною гральною станцією.

Тому, споглядаючи «босоноге дитинство» «додаткових сервісів» (хоча, коли згадаємо 276 мільйонів доларів, — «босоногість» сприйматиметься неоднозначно), не можна з упевненістю сказати, яке майбутнє їх очікує, — перетворення на альтернативне і конкурентне середовище обміну інформації та грошей чи невесела доля чергового «електронного тамагочі», про який років через 10—15 згадають хіба що аматори історії. Бо до цього перетворення всім — і провайдерам послуг, і операторам мобільного зв’язку, і виробникам мобільних телефонів — доведеться пройти довгий шлях. Насамперед — шлях удосконалення наявних стандартів, спрощення використання тих чи інших сервісів (для чого деякі телефони тепер доводиться настроювати «потужним ударом правої п’ятки через ліве вухо») і, найголовніше, розмаїття та підвищення якості самих послуг.

Усі ці хвороби росту можуть минутися, швидше за все, рано чи пізно це станеться — стандарти стануть, даруйте, стандартними, а настроїти можливості телефона зможе й кицька. Інша річ, що перед виробниками мобілок, які, за ідеєю, повинні стати повнокровними інформаційними терміналами, стоїть цілий ряд взаємовиключних вимог. З одного боку, мобільний телефон для зручності користувача має бути справді мобільним — тобто маленьким і легким. І в цьому плані прогрес, безперечно, є. З іншого боку, бажано, щоб пристрій відтворення інформації (іншим словом — дисплей) мав максимальний розмір — бо багато кольорів і пікселів у прямокутник 3х4 см не ввібгаєш, а отже, читати і, тим більше, переглядати відео на ньому не дуже зручно. І півбіди, що дисплейчик би якомога більший — він же ще й електрики попросить чимало. А це означає, що акумулятор має бути більшої ємності, а отже — і більшої ваги. Крім того, на великий дисплей із високим розрізненням треба подавати відповідне зображення, для формування якого знадобиться більш потужний графічний процесор, а він, знову-таки, хоче їсти. Та й система введення інформації (вона ж — клавіатура) у вигляді півтора-двох десятків клавіш незручна. Для коротеньких СМС-ок згодиться, але написати з її допомогою навіть невеличкий електронний лист — нетривіальне завдання. Тобто зручний переносний пристрій для роботи з інформацією — це, радше, ноутбук, аніж мобільний телефон. Ось тільки як його носити в кишені і телефонувати з нього?

У цьому контексті перспективнішими видаються комунікатори — причому не ті, котрі ближчі до смартфонів, а наступники кишенькових комп’ютерів. Правда, ціна їхня наближається до ціни ноутбуків, що може віджахнути абсолютну більшість українських (і не лише українських) споживачів. Але засоби введення інформації і в них далекі від ідеалу — хоч як наближай графіті до природного письма, а людям усе одно зручніше натискати на кнопки, ніж займатися каліграфією. Елегантна ідея віртуальних клавіатур, які проектуються променем світла на гладку поверхню і фіксують «натискання» на світлову пляму, особливого поширення не набула. Напевно, з огляду на технічну недосконалість.

Отже, поки що для повноцінного розвитку VAS як серйозної інформаційної технології, а не лише машинки для вбивства часу та викачування малої (відносно малої, звісно) копієчки, достатньо технологічних перешкод. Без їх усунення неможлива комфортна робота з інформацією — інтернет-серфінг передусім. Адже, хоч як стараються провайдери, їхній власний контент «не дотягує» до можливостей глобальної мережі. «Камасутра на кожен день» — це чудово, але фантазія колективу авторів вичерпна. Те ж саме можна сказати про розваги — перегляд відео і більш-менш легкотравні ігри на будь-який смак. Показовою є сумна доля протоколу WAP, який так і не став, усупереч райдужним прогнозам, поширеним способом читання інтернет-сайтів. Звісно, залишається ще специфічна ніша використання мобільного телефона як «безконтактного гаманця» — але вона вузька, і, якщо вдасться реалізувати цю ідею, скористаються нею, швидше за все, банки.

Отож братимемо від провайдерів та операторів бодай те, що вони можуть нам запропонувати. Здається, плач немовляти у ролі дзвінка починає виходити з моди...

Глосарій для VAS

WAP (Wireless Application Protocol, букв. протокол бездротових програм) — відкритий міжнародний стандарт, призначений головно для доступу до Інтернету з мобільних телефонів. Хоча особливої популярності перегляд WAP-версій інтернет-сайтів так і не набув, проте сьогодні WAP широко використовується для передачі інформації на мобільні телефони. Зокрема, у багатьох випадках передача рекламованих конвент-провайдерами мелодій та ігор здійснюється саме з допомогою WAP, без активізації і коректної настройки якого отримати чесно куплені інформаційні продукти споживачеві не вдасться.

IVR (Interactive voice response, букв. інтерактивна голосова відповідь, часто перекладається як «система голосових меню») — інтерфейс, який дозволяє користувачеві з допомогою голосу та, в багатьох випадках, апаратних засобів (як правило, таким «засобом» є клавіатура телефону) спілкуватися з комп’ютеризованою системою. Зазвичай система відтворює голосові підказки, на які користувач реагує натисканням клавіші телефона, хоча останнім часом розвиваються й IVR, які розрізняють нескладні команди, подані голосом.

MMS (Multimedia Messaging Service, букв. послуга мультимедійних повідомлень) — стандарт, який дозволяє пересилати між мобільними телефонами повідомлення з мультимедійним умістом (зображення, звук тощо), а не тільки з текстовим наповненням, як у випадку зі звичайним SMS.

Premium SMS — повідомлення, вартість відправки якого для користувача є вищою, ніж передбачена оператором для звичайних SMS. Такі повідомлення є своєрідним платіжним засобом за отримання інформаційних продуктів, участь у конкурсах, голосуваннях тощо. Існують також premium calls — дзвінки, що тарифікуються дорожче, ніж звичайні, й відіграють ту саму роль, що й premium SMS.

GPRS (General Packet Radio Service, букв. загальний сервіс пакетної радіопередачі (даних) — стандарт, який використовує не зайняту голосовим зв’язком смугу частот для передачі інформації. Використовується в мобільних телефонах для передачі MMS, WAP-серфінгу та повноцінного з’єднання з Інтернетом. Розрізняють так звані класи GPRS — рівень підтримки стандарту конкретним приладом. Існують класи від першого до дванадцятого — чим вищий клас, тим більшу швидкість передачі даних може, теоретично, забезпечити телефон.

ARPU (Average Revenue Per User, букв. середній прибуток з користувача) — сума, яку один користувач платить компанії — провайдеру телефонного зв’язку за користування одним мобільним телефоном упродовж місяця. На ранніх етапах розповсюдження мобільного зв’язку ARPU був високим виключно через високу вартість дзвінків, сьогодні, у зв’язку зі здешевленням голосового зв’язку, провайдерам мобільного зв’язку доводиться підіймати цей критично важливий для них показник з допомогою додаткових послуг — розроблених або власними силами, або сторонніми компаніями.

Streaming media — мультимедійна інформація (відео, аудіо), яка споживається паралельно з процесом її доставки.

Instant Messaging — системи миттєвої передачі повідомлень (насамперед текстових). Набули поширення спершу в Інтернеті (ICQ, AOL тощо), нині використовуються і в мобільній телефонії. Від звичайних SMS відрізняються вищою швидкістю доставки.

Михайло БОЧКАРЬОВ,
виконавчий директор Sunny Mobile Ltd

— Чи прибутково займатися зараз в Україні додатковими послугами? Серед користувачів побутує думка, що контент-провайдери тільки на рекламу й витрачають гроші, а решту — читай прибуток. Тим часом самі контент-провайдери розповідають про нелюдські умови мобільних операторів. Де істина? Який відсоток прибутку в середньому провайдерам VAS доводиться віддавати операторам?

— Відразу застережемо: тут я під VAS розумітиму саме контент-послуги, бо самі по собі SMS, MMS, WAP також є видами Value Added Services, хоча контент-провайдери тут зовсім не беруть участі. Отож, якщо відповідати коротко, то цей бізнес прибутковий, бо інакше він не сягнув би сьогоднішніх масштабів. З іншого боку, витрати не обмежуються самою лише рекламою. З грошей, які сплачує абонент, у провайдера залишається не так уже й багато. Частину забирає оператор, частину вимагають правовласники, частина йде на оплату коротких номерів і, звісно ж, інвестиції в рекламу. І це тільки основні витрати, куди не входять підтримка технічних платформ, обслуговування абонентів, зарплата персоналу.

Що стосується операторських відсотків, то в середньому можна говорити про 50%. Точна ж цифра залежить від вартості та обсягу надаваних послуг. Це не враховуючи цін за підключення й абонплати.

— На які мобільні телефони передусім орієнтуються постачальники VAS? Зрозуміло, що на різні, але які функції в ідеалі повинна мати мобілка користувача?

— Дуже залежить від конкретної послуги. Якщо це голосовий сервіс на базі IVR або встановлення мелодії очікування, то будь-який телефон підійде. Для найбільш поширеного сьогодні в Україні виду послуг із завантаження картинок, мелодій та іграшок вимоги досить прості — якісне звучання, добре розрізнення дисплея і достатня продуктивність для запуску додатків. Природно, у мобілці мають бути всі сучасні комунікаційні можливості, такі як підтримка WAP, MMS, Instant Messaging, Streaming Video. І, що не менш важливо, всі заявлені можливості повинні працювати якісно і бути максимально простими і зручними для користувача (не складніше від кавоварки).

— Які основні типи VAS присутні сьогодні на українському ринку?

— Найпоширеніші в Україні такі типи VAS:

— кастомізація телефонів (мелодії, заставки, скрінсейвери);

— завантажувані ігри й додатки;

— мобільна еротика (а куди ж без цього);

— сервіси для спілкування та знайомств;

— довідкові послуги (в основному на базі IVR).

Природно, цими послугами ринок не обмежується. Приміром, наша компанія надає такі послуги як прогноз погоди, телепрограма, кіноафіша, мобільні словники.

— Які нові види додаткових послуг, можливо, запропонують українським користувачам провайдери в майбутньому?

— Можу припустити, що рано чи пізно стануть популярними такі послуги як мобільний банкінг, замовлення повноформатної музики, послуги з прив’язкою до місцезнаходження користувача, керування персональними даними тощо. Основною проблемою, на мій погляд, є традиційне сприйняття мобілки лише як засобу зв’язку. Якщо ж переглянути таке ставлення й усвідомити, що в руках перебуває мобільний термінал для доступу до будь-яких послуг, то відразу ж напрошується аналогія з асортиментом послуг в Інтернеті, котрі перелічити просто неможливо.

— Чимало користувачів скаржаться, що деякі види послуг працюють не зовсім коректно — від картинок, які на екрані мобілки не такі, як у рекламі, до мобільних знайомств, коли партнери з різними ніками відповідають абсолютно однаково (тобто замість дівчинки/хлопчика ми за свої гроші спілкуємося з комп’ютером). Наскільки часті випадки, скажімо так, лукавства з боку провайдерів?

— Що стосується відвертого обману користувачів, можу лише сказати, що в будь-якому бізнесі таке трапляється. Наскільки ж часто — конкретно сказати складно, не провівши детального розслідування. Швидше за все, це можуть собі дозволити компанії з філософією бізнесу на рівні вуличної ятки, які думають тільки про прибуток «тут і зараз». На жаль, такий підхід усе ще поширений у нашій країні.

З іншого боку, досить часто проблеми виникають не з вини контент-провайдера. Може неправильно працювати прошивка мобільного телефона чи бути неякісною робота устаткування оператора.

— Чи може оператор додаткових послуг гарантувати, що, купивши певний продукт, користувач зможе закачати його на свій телефон і використовувати за призначенням? Доводилося чути скарги, що це трапляється не завжди.

— Якщо казати чесно, то на сьогодні повну гарантію забезпечити практично нереально з таких причин.

1. Багато проблем із самими телефонами, на що середньому контент-провайдеру вплинути складно. Для мене добрим прикладом була ситуація, коли після чергової прошивки телефон «освоїв» підтримку нових форматів графіки, але «забув» один із попередніх. А таких прикладів маса. Коли врахувати дуже широкий і постійно оновлюваний асортимент телефонів, то проблема стає дуже серйозною.

2. Складність використання послуг. Коли користувач бачить рекламу із картинкою, то сподівається, що відправки коду замовлення буде достатньо. І часто тільки потім з’ясовує, що йому потрібно настроїти WAP — завдання не завжди легке, хоча вся процедура в ідеалі має вирішуватися одним натисканням кнопки.

3. Несерйозне ставлення з боку операторів, для яких контент-послуги все ще здебільшого бачаться як гарна дрібничка, а не важливий напрям бізнесу. Це спричиняє недостатню якість роботи базових технологій, таких як WAP чи MMS, яка, у свою чергу, знижує загальну якість. Запізнюється також упровадження нових технологічних можливостей, які могли б істотно поліпшити ситуацію з VAS.

4. Низька технічна грамотність користувачів, які найчастіше навіть не знають, якою моделлю телефона вони користуються.

Природно, всі ці проблеми поступово намагаються вирішувати і провайдери, і оператори, і виробники мобілок. Уже тепер ситуацію важко порівняти з тією, що була на час зародження ринку. Підвищується якість підтримки користувачів, телефони краще підтримують стандарти, спрощується їх настроювання, підвищується якість доставки контенту тощо. Однак потрібно ще чимало змін, аби такі проблеми стали поодинокими винятками.

Оксана Крюк, директор компанії «Інформаційні комунікації» (мобільна довідка «Інфо-300»)

— Який на сьогодні обсяг ринку VAS в Україні? І чого чекати від наступного року?

— Ринок додаткових мобільних послуг в Україні почав розвиватися 2003 року, коли основні мобільні оператори — компанії «UMC» і «Київстар» — провели перші масові SMS-акції і дали доступ у свої мережі стороннім контент-провайдерам. Внаслідок цього доходи від контент-послуг стали стрімко зростати. Обсяг ринку VAS (так званих «додаткових послуг») в Україні 2005 р., за даними IKS-Consulting, становив близько 276 млн. дол. З них 50 млн. дол. — становив ринок мобільного контенту, темпи його зростання вже кілька років поспіль перевищують 100%, що характеризує ринок як один із найдинамічніших сегментів персоналізованих послуг в Україні. Саме контент-послуги є основним двигуном зростання українського VAS.

До додаткових належать усі послуги, надавані провайдерами, крім безпосередніх послуг спілкування: мобільний контент, SMS/MMS, передача даних по Інтернету.

— Який відсоток прибутку українських мобільних операторів становлять VAS? Між українським і російським ринками є серйозні відмінності?

— 2005 року обсяг ринку додаткових послуг становив приблизно 12% від сумарного виторгу операторів. Таким чином, він зріс більш ніж удвічі, порівняно з попереднім показником, насамперед за рахунок зростання доходу операторів від передачі даних і мобільного контенту. Прогнозується, що 2006-го сумарний виторг операторів від додаткових послуг зросте до 14%, а до 2009 року — може зрости з 15 до 24%.

Що стосується прогнозів зміни доходів від VAS у Росії та Західній Європі, то 2006 року доходи від послуг стільникового зв’язку в Росії становитимуть 11—12 млрд. дол. Показник ARPU — 7—9 дол. Частка додаткових послуг у загальних доходах операторів зросте до 14—15%.

При цьому доходи від послуг стільникового зв’язку в Європі 2006 року перевищать 40 млрд. дол. Показник ARPU — 22—47 дол. Частка додаткових послуг у загальних доходах операторів збільшиться до 16—18%.

— Яка структура ринку VAS в Україні? Яким типам мобільного контенту віддають перевагу користувачі і чого нам чекати від майбутнього?

— Найбільш значуща група додаткових сервісів, які набули величезної популярності в мережах мобільного зв’язку, — послуги обміну повідомленнями, сервіси, що надаються з використанням технологій SMS, EMS, USSD (спеціальна команда в мобільному зв’язку, з допомогою якої можна швидко перевірити рахунок, відправити запит операторові тощо), Cell Broadcast (функція, що дозволяє оператору передавати різну інформацію, котра може бути відображена на дисплеї телефону (наприклад, новини, погода, ситуація на дорогах тощо) й MMS. Сьогодні послуги SMS перестали існувати лише як прямий обмін повідомленнями між абонентами. Це вже широкий спектр різних інформаційних послуг. У структурі доходів операторів від додаткових послуг цей вид послуг 2005 року зайняв 59%.

Сьогодні українські оператори вважають, що найшвидше зростає на ринку сегмент передачі даних, і відзначають триразове збільшення доходів від цієї послуги.

— Чи багато народу користується сервісами premium SMS і який приблизно рівень прибутку в цьому секторі?

— На цей час Premium SMS — найрозвиненіший сегмент ринку мобільного контенту. В Європі найпопулярнішими серед платних сервісів мобільного зв’язку є послуги на основі SMS. Їх можна умовно поділити на засоби персоналізації (рінгтони, логотипи), сервіси спілкування (чати, знайомства), інформаційні послуги (погода, курси валют, довідки й ін.) та розважальні послуги (так звані time-killing, наприклад, ігри). Що ж стосується України, то в нас не структурується цей вид послуг. Він міститься в усіх видах послуг: кастомізації, інфотейменті, медіапроектах тощо. Таким чином, виділити його неможливо.

— Якими джерелами інформації зазвичай користуються мобільні довідкові служби — власні бази даних, Інтернет чи ще щось?

— Довідкові служби намагаються максимально повно задовольнити інформаційні запити своїх клієнтів, тому вони використовують величезний спектр усіх доступних джерел інформації: і Інтернет, і всілякі довідники, і енциклопедії. Також існують власні унікальні бази даних, вони створюються з появою нових несподіваних запитань клієнтів і постійно оновлюються.

— Який приблизно відсоток прибутку операторам VAS доводиться віддавати провайдерам?

— Співпрацюючи з контент-провайдерами, оператори мобільного зв’язку України використовують різні моделі. Наприклад, UMC на початку 2005 р. запровадила нову модель, коли частка контент-провайдера залежить від абсолютної величини доходу від його послуг.

Донедавна, на відміну від UMC, «Київстар» працював із усіма контент-провайдерами на основі тільки прямих договорів. При цьому відповідальність за маркетинговий і технічний супровід лягає на контент-провайдерів. Розподіл прибутку ж залежить від вартості запропонованого контенту.

Компанія «Астеліт» (оператор мобільного зв’язку life:)) використовує в роботі кілька моделей взаємодії. Вона співпрацює з контент-провайдерами на основі прямих договорів, а розподіл прибутку здійснюється на паритетній основі.

Приблизна частина, отримувана контент-провайдером, становить близько 70%. Але хотілося б наголосити на приблизності названого показника. Бо, я вже казала, відсотковий поділ доходу від додаткових послуг між операторами і контент-провайдерами залежить від багатьох чинників.