З піснею по життю - Соціум - dt.ua

З піснею по життю

13 липня, 2007, 13:52 Роздрукувати Випуск №27, 13 липня-20 липня

Днями великий друг дзеркальчан, доктор педагогічних наук Галина Лактіонова відзначила свій «напівкруглий» ювілей...

Днями великий друг дзеркальчан, доктор педагогічних наук Галина Лактіонова відзначила свій «напівкруглий» ювілей. Святкувався він у «родовому гнізді» Галини Михайлівни — столичному Будинку вчителя. Саме тут уже майже півтора десятка років регулярно збираються на концерт­ні програми клубів «Співуча родина» і любителів романсу люди, закохані в пісню. Фізики та лірики, вчителі та фінансисти, журналісти й бізнесмени — хто під гітару, хто під баян, хто під рояль — щедро діляться своїми талантами з такими самими, як вони, аматорами. І не біда, що в одних голоси — майже оперні, а інших без мікрофона не почуєш і в першому ряду. Адже тут панує не самодіяльність у звичайному розумінні цього слова, а просто «свята до музики любов». А незмінним «камертоном» цього дійства завжди була Галина Михайлівна.

Спільні автобусні екскурсії пісенних аматорів пам’ятними місцями України, видання касет і дисків із піснями і романсами учасників клубів, відкриття нових імен, вечори-зустрічі з відомими композиторами, поетами і виконавцями — навіть такий широкий перелік не вичерпує усіх клубних ініціатив... Тут прагнуть не лише самі творити добрі справи, а й відзначати заслуги тих, хто присвятив своє життя служінню людям. Ось уже який рік поспіль у день Віри, Надії та Любові в Будинку вчителя нагороджують преміями «За прагнення до милосердя», лауреатами яких стають істинні подвижники. А за всіма цими благородними починаннями — воістину кипуча енергія та невтомний творчий пошук Галини Лактіонової.

Ще про одне. На те вона й «Співуча родина», щоб на її засідання приходили цілими родинами. Саме таким чином любов до пісні передається від батьків до дітей і від дітей до онуків. Тому на клубній сцені можна побачити й дошкільнят, і сивих ветеранів.

В активі Галини Михайлівни — вечірня жіноча гімназія, діяльність Християнського дитячого фонду, допомога багатьом прийомним сім’ям по всій країні. Залишається лише дивуватися: звідки в неї стільки енергії, як їй вдається прирощувати до доби ще кілька годин? Адже є ще наукова, методична робота. Та й обов’язки матері та бабусі вона з себе ніколи не знімала. Відповідь проста: як у будь-якої людини, в її житті були й радість, і смуток, тільки от зневіри ніколи не було. І цією своєю націленістю на добрі справи вона незмінно заражає оточуючих. Ось і нас, дзеркальчан, Галина Михайлівна втягла у свою орбіту. Так один із клубних вечорів присвятили черговому дню народження газети. Виявилося, редакція наша — співуча, можемо!

Так ось, — про напівкруглий ювілей... Ну, по-перше, зазначимо, що це — саме половина життєвого шляху. А по-друге, нікому не спаде на думку, що ювілярка після нього покине сцену. Адже недаремно в її улюбленій пісні співається:

Потому что перед ней

Две дороги — та и эта.

Та — прекрасна, но напрасна,

Эта, видимо, — всерьез.

Ви, звісно, здогадуєтеся, яку вибере Лактіонова.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №47, 7 грудня-13 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво